Рішення

від 24.03.2014 по справі 916/282/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2014 р.Справа № 916/282/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

При секретарі судового засідання Повалій М.М.

Представники сторін:

Від позивача: Нікульнікова І.В. (довіреність №15 від 03.01.2014 р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеремпроект» про зобов'язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 27.01.2014 р. публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеремпроект» про зобов'язання виконати умови договору,а саме зобов'язати ТОВ «Вуглеремпроект» виконати зобов'язання за договором №06-104 від 25.10.2010 р., та визначити дату прийняття відремонтованого обладнання.

Ухвалою суду від 30.01.2014 р. було порушено провадження у справі №916/282/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

14.02.2014 р. представником позивача надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №727418 від 11.02.2014 р. щодо реєстрації відповідача.

24.03.2014 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача виконати належним чином умови договору №06-104 від 25.10.10 р. в повному обсязі, а саме зобов'язати відповідача передати відремонтоване обладнання позивачу за актом приймання-передачі згідно п. 5.2 договору №06-104 від 25.10.2010 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №727418 від 11.02.2014 р., проте правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №727418 від 11.02.2014 р., про розгляд справи за відсутністю відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

24.03.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно між відкритим акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» (в подальшому ПАТ «Лисичанськвугілля») та товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглеремпроект» за результатами тендерних торгів, які відбулись 01.09.2010 р., було укладено договір №06-104 від 25.10.2010 р. «про надання послуг з капітального ремонту обладнання».

Предметом договору, відповідно до п. 1.1, є зобов'язання виконавця (ТОВ «Вуглеремпроект» по виконанню капітального ремонту обладнання на умовах даного договору в кількості, в терміни і за ціною відповідно до специфікацій №1, №2, №3, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.2 визначено, що загальна вартість договору становить 19 386 600,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3 231 100,00 грн.

Сторони визначили, що капітальний ремонт обладнання відповідно до умов договору здійснюється на підприємстві виконавця за адресою: Луганська обл., м. Ровеньки-5, вул. Герцена, буд. 19.

Специфікацію №1, №2 та №3 до договору визначено, що відповідачем взяті на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт секції механізованого кріплення КМТ-1,5 (з виготовленням нових ресор) в кількості 158 шт., секції механізованого кріплення 1КМТ (з виготовленням нових ресор) в кількості 121 шт., секції механізованого кріплення 1 КД-80-06 в кількості 121 шт.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16 по 25 листопада 2010 р. відокремлений підрозділ «Шахта «Привільнянська» ВАТ «Лисичанськвугілля» передав ТОВ «Вуглеремпроект» на капітальний ремонт обладнання у кількості 63 одиниці секцій механізованого кріплення КМТ-1,5.

Розділом 5 договору передбачено, що після закінчення ремонту виконавець протягом трьох днів повинен письмово повідомити замовника про завершення ремонту обладнання, при цьому визначити дату прийняття відремонтованого обладнання (п. 5.1); виконані роботи з капітального ремонту обладнання оформлюються актом приймання-передачі обладнання з ремонту (п. 5.2); відремонтоване обладнання вважається переданим замовнику з дати підписання обома сторонами (п. 5.3).

Також, пунктом 6.1 передбачено, що замовник здійснює розрахунки з виконавцем в національній валюті України шляхом перерахунку власних грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до умов договору, строк виконання відповідачем свої зобов'язань наступив 9 січня 2011 р., проте, як вказує позивач, до теперішнього часу зобов'язання по передачі відремонтованого обладнання не виконані.

09.08.2013 р. та 29.11.2013 р. позивачем були направлені на адресу відповідача листи з вимогою про виконання умов договору, які залишені відповідачем без відповіді.

Таким чином позивач вважає, що відповідач порушує умови договору та перешкоджає позивачу в отриманні відремонтованого обладнання для подальшого використання в господарській діяльності.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У разі порушення своїх цивільних прав та інтересів кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу (ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 1 та ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору №06-104 від 25.10.2010 р. «про надання послуг з капітального ремонту обладнання».

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, які споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний сплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали даної справи свідчать, що термін виконання Відповідачем своїх зобов'язань по виконанню капітального ремонту обладнання сплинув, відповідачем зобов'язання невиконані.

Приписами ч. 1 ст. 612, 610 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Лисичанськвугілля» про зобов'язання відповідача виконати належним чином умови договору №06-104 від 25.10.10 р. в повному обсязі, а саме зобов'язання відповідача передати відремонтоване обладнання позивачу за актом приймання-передачі згідно п. 5.2 договору №06-104 від 25.10.2010 р., підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32,33,38,44, 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеремпроект» про зобов'язання виконати умови договору - задовольнити.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеремпроект» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, будинок 44, код ЄДРПОУ 33312055) виконати умови п. 5.2 договору №06-104 від 25.10.2010 р. та передати публічному акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» (91300, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1, код ЄДРПОУ 32359108) відремонтоване обладнання за актом приймання-передачі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеремпроект» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дальницька, будинок 44, код ЄДРПОУ 33312055) на користь публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (91300, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1, код ЄДРПОУ 32359108) судові витрати в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 31.03.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.