ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2014 р.Справа № 922/354/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд", м. Одеса до Фірми "Немо - ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення 27 345,36грн. за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач після часткової відмови від позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 213,57грн. та штрафу в розмірі 967,45грн. просив суд стягнути з Фірми "Немо - ЛТД" у формі ТОВ суму основного боргу в розмірі 19 348,98грн., пеню в розмірі 1 876,73 грн., 50% річних в розмірі 6 202,64грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу запчастин, агрегатів, аксесуарів та витратних матеріалів для автотранспорту № 190413 від 15.04.13р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
Розпорядженням керівника апарату суду № 361 від 31.03.14р., відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з хворобою судді Ольшанченко В.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/354/14.
Згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 31.03.14р. справу призначено для розгляду судді Лавренюк Т.А.
Позивач 28.03.14р. надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та заяву про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення 50% річних, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 19 348,98грн., пеню в розмірі 1 773,07 грн., 50% річних в розмірі 6 223,31грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу запчастин, агрегатів, аксесуарів та витратних матеріалів для автотранспорту № 190413 від 15.04.13р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити або збільшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Позивач у призначене судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.
До господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення провадження у справі, яка направлялась на адресу відповідача та повернута підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.
Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.
Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, наявність клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
15.04.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд" (позивач) та Фірмою "Немо - ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 190413 (далі договір), відповідно до умов якого позивач в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язався продати та передати у власність відповідача, а відповідач згідно замовлень прийняти та оплатити запчастини, агрегати, аксесуари та витратні матеріали для автотранспорту (товар).
Кількість товару встановлюється видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Порядок визначення ціни сторони погодили у п. 2.1. договору, відповідно до якого ціна товару є договірною та визначається окремо для кожної партії товару і вказується в накладній на кожну окрему партію.
За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).
Позивач на виконання умов договору в період з травня по липень 2013р. поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 38 675,70грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у матеріалах справи.
Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.
Умови оплати за поставлений за договором товар сторони погодили у п.2.2 договору, а саме оплата партії товару відповідачем проводиться протягом трьох банківських днів з дати передачі товару шляхом банківського переводу коштів на поточний рахунок позивача, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, в якому було відвантажено товар.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 19 326,72грн.
Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений за договором товар в розмірі 19 348,98грн.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт наявності заборгованості за спірним договором на суму 19 348,98грн., підтверджується належними доказами, наявними у справі.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 19 348,98грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що у разі порушення строків платежів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості поставленого позивачем та неоплаченого відповідачем товару за кожен день прострочення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені на суму 1 773,07грн., що розрахований за неналежне виконання відповідачем умов договору за кожною видатковою накладною окремо. Даний розрахунок відповідає вимогам договору та Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до умов договору (п.6.7) сторони погодили, що у разі прострочення та/або невиконання відповідачем своїх зобов'язань по здійсненню платежів за цим договором понад одного місяця, відповідач на вимогу позивача сплачує 50% річних від суми боргу за весь час прострочення.
На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачу за період з 03.08.2013р. по 25.02.2014р. 50% річнихна загальну суму 6 223,31грн.
Нарахування 50% річних не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає умовам договору та наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтею 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фірми "Немо - ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 22625835 (61022, м. Харків, пр-т Правди, 7, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Автотренд", код ЄДРПОУ 38477915 (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 40, відомості про рахунки відсутні) - 19 348,98грн. основного боргу, 1 773,07грн. пені, 6 223,31грн. 50% річних, 1 827,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 02.04.2014 р.
Суддя Т.А. Лавренюк
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2014 |
Оприлюднено | 07.04.2014 |
Номер документу | 38005373 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лавренюк Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні