Рішення

від 24.03.2014 по справі 756/17125/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.03.2014 Справа № 756/17125/13-ц

Унікальний номер 756/17125/13ц

Справа № 2/756/984/14

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 березня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Богдан О.О.

при секретарі Пождема В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Журналу «Експерт Україна», Товарства з обмеженою відповідальністю «Експерт Україна», Головного редактора журналу «Експерт Україна» ОСОБА_2 про захист особистого немайнового права, права інтеректуальної власності, честі і гідності, виплати компенсації і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що у перших числах серпня 2013 року у м. Дзержинську Донецької області він зустрівся зблизьким знайомим сім»ї ОСОБА_3, від якого отримав примірник спеціального випуску журналу «Експерт Україна» НОМЕР_3 за ІНФОРМАЦІЯ_1 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якому була розміщена інформація про позивача. При розмові з приводу випуску журналу, ОСОБА_3 виказав здивування тим, що на сторінці №62 журналу «Експерт Україна» під назвою «ОСОБА_1» розміщене потворне зображення людини, яка абсолютно не схожа на позивача.

У тексті невідомого автора поруч із зображенням невідомої особистості йшлося про позивача - Героя України, нагородженого цим званням 27 серпня 2003 року.

Крім того, відомості, які стосувалися усіх Героїв України, були викладені у передовій статті головного редактора ОСОБА_2 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» на сторінці №3 цього видання. За відчуттям позивача, яке виникло після ознайомлення з даною статтею, ОСОБА_2 продемонстрував своє негативне ставлення, як до існування самого звання, так й до Героїв України.

Загальний зміст статті ОСОБА_2 створив у позивача враження безглуздості існування звання «Герой України» та його штучної патріотичності. Автор дозволив собі безапеляційно стверджувати про безрозбірливість керівництва країни при виборі нагороджуваних осіб та системне порушення норм закону при врученні героям-шахтарям відзнаки «Золота Зірка». У такий спосіб ОСОБА_2 створив не тільки у позивача, а й, як йому здається, у невизначеного кола читачів, зневажливе ставлення до нагороджених цим званням громадян, у тому числі і до позивача особисто.

Зокрема, ОСОБА_2 заявляє: «…Обладателей самой высокой награды страны можно разделить на шесть групп.

Первая - доярки, шахтеры, сталевары. Все, как при СССР и КПСС…

…У большинства моих коллег, приступавших месяц назад к подготовке этого выпуска, было стойкое убеждение: «Яка країна - такі і герої». Не очень патриотическое…

…Такое время не располагает к появлению Больших Героев…

…А еще хотелось бы, чтобы при присвоении наград соблюдались не только буква закона, но и простая логика. Возьмем самые последние награждения. Виктор Янукович присваивает шахтерам-героям «Золотую Звезду», хотя за выдающиеся трудовые достижения полагается орден Державы…»

Отже, як зазначає позивач, він , належний до числа осіб, нагороджених званням Героя України, отримав від таких тверджень автора особисту образу та відчуття співучасті у порушеннях закону. Якщо до знайомства з цим номером журналу, він був гордий своїми трудовими досягненнями і вважав, що оточуючі відносяться до нього з повагою, то зараз він відчуває психологічний дискомфорт за свої, як вважає автор «не надто патріотичні» нагороди.

До неприємних вражень від статті ОСОБА_2 додалися нерозуміння, розчарування і переживання за свої особисті цивільні права, які, як випадає, так просто можно порушені відповідачами.

Так, вказаний вище текст на сторінці 62 журналу стосується особисто позивача, та разом з зображенням невідомої йому людини, порушує низку його особистих немайнових прав.

Обставини, які описуються у цьому тексті, викладені у формі інтерв»ю. У дійсності ніякого інтерв»ю атору чи авторам цього матеріалу для журналу, він ніколи не давав. Так само як не погоджував розміщення будь-яких малюнків, фотографій чи зображень себе.

З дев»яти речень і ста щестидесяти слів, що містяться у тексті, п»ять речень і сімдесят слів використані з літературного твору позивача - книги «Третя зона». Тобто 50% статті використано з опублікованого позивачем твору, виданого за 3 місяці до друку журналу, без його дозволу, відома та будь-якої згадки про його твір та авторство.

Окрім того, що журнал незаконно використав його твір, на 62 сторінці журналу розміщений малюнок людини, яка не має жодного відношення до нього, проте видавці та автор вважає, що це має бути його портретом.

Зазначені вище факти, на погляд позивача, свідчать про порушення його законних прав та інтересів.

На підставі ст.ст. 270, 308, 420, 421 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. ст. 14, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» позивач заявив позовну вимогу про визнання факту порушення його особистих майнових та немайнових прав внаслідок публікації спеціального випуску журналу «Експерт Україна» НОМЕР_3 за ІНФОРМАЦІЯ_1 і розміщення в інтеренет-мережі вказаних текстів з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ОСОБА_1».

Крім того, позивач зазначає, що він 27 серпня 2003 року нагороджений високим званням Героя України. У період 2006-2011 він був депутатом Донецької обласної ради, на даний час перебуває в складі депутатського корпусу міської ради Дзержинська Донецької області.

З 2010 року він створив низку літературно-художніх творів. У 2004 році з 50-річним ювілеєм його особисто вітав діючий в той час Президент України Кучма Л.Д. За часів шахтарської праці він власноруч здобув 55700 тон кам»яного вугілля - цього результату, навіть приблизно, не зміг досягти жоден шахтар світу. Позивач, зважаючи на вказані обставини, вважає, що має право стверджувати, що він є відомою та публічною людиною і, враховуючи його здобутки, має право розраховувати на гідне ставлення до нього, повагу до своєї репутації та авторитету. Натомість від знайомства з вказаним журналом, він отримав тільки негативні враження. А відчуття, що великий тираж цього видання 35000 екземплярів читали і бачили громадяни всієї країни, змушує його ще більше хвилюваися та переживати за свою честь і гідність.

На підставі п.п.2 і 4 ч.1 ст. 23 ЦК України, а також у зв»язку з неправомірним використанням його літературного твору - книги «Третя зона», позивач заявив вимогу про стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 50000 грн. та 150000 грн. компенсації в рахунок відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги. Пояснив суду, що позивач є відомою людиною у м. Дзержинську Донецької області, а також в України, його поважають та шанують. Після побаченого в журналі «Експерт Україна» він був вражений таким зневажливим відношенням відповідачів до себе та взагалі до звання Героя України. Про начеб-то його зображення та текст інтерв»ю йому із здивуванням та нерозумінням говорило багато людей. Позивач є інвалідом 3 групи за професійним захворюванням, має низку захворювань, що загострились внаслідок нервових переживань та стресу через цинічні дії відповідачів, які завдали йому значної моральної шкоди. Представник позивача пояснив, що позивач ніколи б не дав дозвіл на розміщення такого зображення своєї зовнішності і в цьому не було необхідності, оскільки він міг би надати особисто фотокартку, крім того, його особова справа знаходиться у Кабінеті Міністрів України і там містяться всі його дані, фото в тому числі. Таке ставлення до своїх обов»язків відповідачів - порушення ними низки норм чинного авторського законодавства України та законодавства України про пресу, говорить про поверховість, цинічність та зневагу до людської гідності особистості та громадянина. Просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розгляд справи у відсутність позивача.

Представники відповідачів Журналу «Експерт Україна», ТОВ «Експерт України», а також відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з»явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки в матеріалах справи (а.с.25-29). Суд, враховуючи думку представника позивача, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачів заочно в порядку ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

Указом Президента України Кучми Л.Д. від 27 серпня 2003 року № 931 ОСОБА_1. присвоєно звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ з врученням ордена ДЕРЖАВИ, орден НОМЕР_1, посвідчення НОМЕР_2 (а.с.13).

Довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю науковий центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів «НОУЛІДЖ» №2 від 14.02.2014 року підтверджується, що 11.08.2010 року було підписано до друку видання «Третя зона» автора ОСОБА_1, якому згідно «Інструкції про порядок надання Міжнародного стандартного номера книги в України» було надано номер ISBN 978-617-579-044-1.

Судом досліджено в оригіналі спеціальний випуск українського ділового журналу «Експерт Україна» НОМЕР_3 (281) за ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема, сторінки №3 з текстом «ІНФОРМАЦІЯ_3» автора ОСОБА_2 та сторінки №62 «ОСОБА_1», копії яких містяться в матеріалах справи а.с.15 та 16.

Аналізуючи зазначену вище статтю автора ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3» суд не може погодитись, що викладене в статті відноситься безпосередньо до позивача та впливає на його репутацію.

Так, дійсно викладено, що «Обладателей самой высокой награды страны можно разделить на шесть групп.

Первая - доярки, шахтеры, сталевары. Все, как при СССР и КПСС. Но таких награжденных немного».

Жодного оціночного вислову з приводу даної категорії у тексті немає. Лише виділена категорія. Жодного сумніву щодо їх нагородження стаття не містить. Крім того, навіть зазначає, що таких нагороджених небагато.

Далі абзац, з якого позивачем взято декілька фраз, викладений наступного змісту: «У большинства моих коллег, приступивших месяц назад к подготовке этого выпуска, было стойкое убеждение: «Яка країна - такі і герої». Не очень патриотическое. Ознакомившись с их биографиями, интервью и мемуарами, как мне показалось, многие изменили свое мнение. Каждым вторым действительно можно гордиться!

И здесь очень важно, чтобы нынешний президент и его преемники не увлеклись процессом. Наша страна не является лидером мирового инновационного процесса, общественно-социальные отношения не так остры (до бунтов и революций не доходит), а такое время не распогалает к появлению Больших Героев. А потому есть соблазн уйти в глубокую историю и начать премировать великих украинцев прошлого.»

Аналізуючі зміст вищевикладених абзаців, суд не вважає їх оціночними не на користь позивача. Навпаки, автор зазначає, що після ознайомлення з біографіями, мемуарами героїв, його колеги змінили свою думку про «Яка країна - такі і герої», і останній вислів відноситься до викладення особистої думки авторів і не твердженням.

Крім того, суд приймає до уваги, що позивач нагороджувався у 2003 році Указом Президента України Кучми Л.Д., а тому характер вибору кандидатів за часи президенства Януковича В.А. до нього відношення не має.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про відсутність у статті ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3» будь-яких висловів, що принижували б честь та гідність позивача.

Досліджуючи статтю «ОСОБА_1» на сторінці 62 журналу, суд встановив наявність зображення-малюнку чоловіка під прізвищем позивача. Зазначене свідчить про те, що читачу зрозуміло, що саме так виглядає позивач.

Суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що він не давав згоди на публікацію цього малюнку. Як і не давав інтерв»ю журналу та згоди на використання витягів зі своєї книги «Третя зона». Зазначене відповідачем не спростовано.

Дослідивши книгу автора ОСОБА_1 та статтю в журналі, суд встановив, що фрази, викладені у статті, як мова ОСОБА_1 є витягами з його книги. А саме : друге речення останнього абзацу сторінки 192 книги: « Человеку неосведомленному, возожно, со стороны покажется - глупо быть на седьмом небе от … каторжного труда,но тогда я радовался в душе, словно ребенок новой игрушке, потому, что стал по-настоящему одним из них» незаконно використано журналом шляхом викладення у четвертому речені тексту таким чином: «Человеку неосведомленному, возможно, со стороны, покажется глупым, но тогда я радовался в душе, словно ребенок новой игрушке, потому что стал по-настоящему одним из передовиков.»

Речення абзацу 4 сторінки 194 книги : «Общепринято - мой главный рекорд был 11 мая 2002 года, когда я срубал две полоски по лаве, на этом же «Соленом»» та частина речення 6 абзацу сторінки 194: « 230 тонн угля, или почти 4 пульмана впечатляют…» незаконно викладені в шосте й сьоме речення тексту так: «Самым выдающимся своим рекордом считает перевыполнение нормы 11 мая 2002-го, когда он срубал две полоски по лаве на пласте «Соленый». А это 230 тонн угля, или четыре железнодорожных вагона».

Частина останнього речення сторінки 196 книги: «…потому как за этой звездой кровь и пот почти трех десятков лет работы, десятки моих ушибов, и столько же чужих смертей, прошедших рядом со мной» незаконно викладена у другому реченні тексту такого змісту : « За этой наградой - кровь и пот почти трех десятков лет работы, десятки моих ушибов, и столько же чужих смертей, прошедших рядом со мной», - говорит Гринев.»

Судом встановлено, що всі вещезазначені витяги з книги позивача викладені в тесті журналу, як його розповідь, що підтверджується словами «говорит Гринев, Гринев вспоминает», при цьому відсутнє посилання на джерело походження цієї розповіді, відсутнє посилання на книгу.

За ст. 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на свободу та особисту недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності і честі, право на свободу літературної, художньої творчості. Цим Кодексом можуть бути передбачені і інші особисті немайнові права фізичної особи.

Ст. 300 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на індивідуальність.

Відповідно до ч.1 ст. 420 ЦК України літературні твори віднесені до об»єктів права інтелектуальної власності.

За ч.1 ст. 421 ЦК України суб»єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об»єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні редакції, засновники, видавці несуть відповідальність, зокрема, у випадку втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність та порушення законодавства з питань інтелектуальної власності.

Статтею 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що автору, зокерма, належать такі особисті немайові права як вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекручуванню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Відповідно до ст. 15 Закону до майнових прав автора відноситься виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно вимог ч.1ст.308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.

Враховуючи викладене та оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає доведеним факт незаконного та протиправного використання журналом «Експерт Україна» літературного твору автора ОСОБА_1 «Третя зона», незаконного опублікування зображення-малюнку як ОСОБА_1 та розміщення в інтернет-мережі вказаних текстів з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ОСОБА_1», чим порушено авторські права позивача, його майнові та немайнові права, які підлягають судовому захисту, у зв»язку з чим вимоги про стягнення компенсації за неправомірне використання літературного твору підлягають задоволенню частково.

Крім того, суд вважає доведеним завдання позивачу моральної шкоди, що виявилась у душевних стражданнях, переживаннях, які позивач зазнав у зв»язку з протиправною поведінкою відповідачів, суд враховує, що позивач є інвалідом 3 групи, ряд його захворювань, що підтверджуються довідками, те, що він є депутатом міської ради, тобто публічною особою, людиною похилого віку, тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в рівних частках.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.15, 16, 23, 270, 509, 300, 308, 420, 421 ЦК України, ст. ст.ст. 10,15, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, ст.ст.14,15, 50-52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Журналу «Експерт Україна», Товарства з обмеженою відповідальністю «Експерт Україна», Головного редактора журналу «Експерт Україна» ОСОБА_2 про захист особистого немайнового права, права інтеректуальної власності, честі і гідності, виплати компенсації і відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати факт порушення особистих немайнових, майнових та авторських прав ОСОБА_1 внаслідок публікації і розміщення в інтернет-мережі спеціального випуску журналу «Експерт Україна» НОМЕР_3 за ІНФОРМАЦІЯ_1 тексту з назвою «ОСОБА_1».

Стягнути солідарно з Журналу «Експерт Україна», свідоцтво КВ № 11323-204ПР, Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Україна», Код ЄДРПОУ 33156434, Головного редактора ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцяти тисяч) грн.

Стягнути солідарно з Журналу «Експерт Україна», свідоцтво КВ № 11323-204ПР, Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Україна», Код ЄДРПОУ 33156434, Головного редактора ОСОБА_2 компенсацію в рахунок відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права в розмірі 100000(ста тисяч) грн.

Стягнути з Журналу «Експерт Україна», свідоцтво КВ № 11323-204ПР судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 433,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Україна», Код ЄДРПОУ 33156434судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 433,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 433,33 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачами може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Богдан О.О.