Рішення

від 03.04.2014 по справі 927/315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

03 квітня 2014 року Справа № 927/315/14

Позивач: приватне підприємство "Торговий дім "Українська Рибна Компанія",

Митна площа, будинок 1- Б, офіс 402, м. Одеса, 65026

Відповідач: приватне акціонерне товариство "Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів "Чернігівриба",

вул. Старобілоуська, буд. 69, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 70000,4 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - приватним підприємством "Торговий дім "Українська Рибна Компанія" подано позов до приватного акціонерного товариства "Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів "Чернігівриба" про стягнення з відповідача 70 000,40 грн. боргу, за неналежне виконання умов договору поставки №530 від 25.12.2011 року.

Судові засідання проводились без фіксації технічними засобами.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень: позивачу №08178225 від 18.03.2014 року та відповідачу №01529627 від 13.03.2014 року, №01540248 від 21.03.2014 року та № 01547927 від 28.03.2014р., але повноважних представників в судові засідання 20.03.2014 року, 27.03.2014 року та 03.04.2014р. не направили, відповідач документів, витребуваних судом, не надав.

В поданих письмових поясненнях позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар за видатковими накладними №4/3/08 від 04.03.2013 року та №13/3/04 від 13.03.2013 року. Відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 10876,45 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача, з урахуванням повернення, станом на 13.03.2013 року складала 160942,80 грн. Відповідач здійснив часткові оплати за товар: 12.04.2013 року - 50000,00 грн.; 15.05.2013 року - 20000,00 грн.; 27.08.2013 року - 20942,40 грн. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за накладною №13/3/04 від 13.03.2013 року складає 70000,40 грн.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання страви до суду не надходило.

Ухвалою суду від 27.03.2014 року сторони були повідомлені, що не з»явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 03.04.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті за наявними у справі документами, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.12.2011 року між приватним підприємством "Торговий дім "Українська Рибна Компанія" (постачальник) та закритим акціонерним товариством «Чернігівриба» (покупець), було укладено договір поставки № 530.

Закрите акціонерне товариство «Чернігівриба» змінило свою назву на приватне акціонерне товариство "Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів "Чернігівриба", що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов»язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Асортимент, ціна за одиницю товару та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається згідно Прайс-листа постачальника, що діє на момент поставки партії товару (п.1.2. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року).

Згідно п. 2.1. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, постачальник зобов»язується поставляти товар на умовах EXW -склад постачальника або DDU -склад покупця (згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року). Умови поставки кожної окремої партії товару сторони визначають відповідно до замовлень покупця.

Поставка здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. (п.2.2. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року).

Ціна товару, відповідно до п. 6.1. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, визначається згідно Прайс-листа постачальника, що діє на момент поставки партії товару.

Пунктом 10.1. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року визначено, що даний договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов»язань.

У відповідності до п. 10.2 договору, у випадку, якщо від будь-якої із сторін не надійдуть інші пропозиції (заяви) за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору, термін його дії автоматично продовжується на наступних календарний рік, на умовах, які були передбачені даним договором.

Сторони не надали суду доказів припинення чи дострокового розірвання договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, а тому він продовжив свою дію на наступний рік.

Зі змісту договору поставки № 530 від 25.12.2011 року вбачається, що за юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

У відповідності до п.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.9. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, зобов»язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту поставки покупцю товару та підписання сторонами оформленої належним чином накладної.

Товар вважається прийнятим, відповідно до п. 4.5. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, з моменту підписання уповноваженим представником покупця оформленої належним чином накладної на товар. Після передання продукції та підписання уповноваженим представником покупця оформленої належним чином накладної на товар, претензії щодо кількості, якості та у відношенні явних недоліків не приймаються.

Згідно п.п.5.1.-5.2. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року здача-прийняття товару здійснюється пункті поставки, зазначеному в пункті 2.1. даного договору. Під час здачі-приймання товару постачальник надає покупцеві підписану постачальником накладну на товар.

На виконання умов договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №4/3/08 від 04.03.2013 року на суму 66464,65 грн. та №13/3/04 від 13.03.2013 року на суму 105354,60 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Повноваження представника покупця на проведення прийомки майнових цінностей від постачальника, згідно п. 5.6. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, обов»язково повинні підтверджуватися довіреністю на приймання товарно-матеріальних цінностей, виданої відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99. Оригінал довіреностей покупець обов»язково надає постачальнику при здійсненні першої поставки товару.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на ім'я ОСОБА_1 №93 від 11.03.2013 року та на ім'я ОСОБА_2 №116 від 12.03.2013 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Видаткові накладні № 4/3/08 від 04.03.2013 року на суму 66464,65 грн. та №13/3/04 від 13.03.2013 року на суму 105354,60 грн. підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в п.6.2. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Покупець, згідно п. 6.4. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, зобов»язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 21 календарного дня з моменту поставки відповідної партії товару. У випадку, якщо покупець не оплатить в обумовлений строк поставлену йому відповідну партію товару, постачальник має право затримати поставку наступних партій товару покупцю до повного розрахунку з боку покупця. При цьому постачальник не вважається таким, що прострочив поставку товару.

Відповідно до п. 6.5. договору поставки № 530 від 25.12.2011 року, днем оплати товару вважається день надходження коштів на поточний рахунок постачальника. При перерахуванні коштів за кожну окрему партію товару, що поставляється згідно цього договору у призначенні платежу покупець повинен зазначити номер та дату накладної, згідно якої здійснювалась поставка відповідної партії товару. У випадку вказівки покупцем у платіжному дорученні іншого призначення платежу зобов»язання покупця по оплаті поставленого згідно даного договору товару, будуть вважатися невиконаними.

Таким чином, за поставлений по договору поставки № 530 від 25.12.2011 року товар згідно видаткової накладної № 4/3/08 від 04.03.2013 року на суму 66464,65 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк до 25 березня 2013р. включно, а по видатковій накладній №13/3/04 від 13.03.2013 року на суму 105354,60 грн. в строк до 03.04.2013 року включно.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов»язань за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 12.04.2013 року - 50000,00 грн.; 15.05.2013 року - 20000,00 грн.; 27.08.2013 року - 20942,40 грн., що підтверджується банківськими виписками за 12.04.2013 року, 15.05.2013, 27.08.2013 року, копії яких додано до матеріалів справи. В призначенні платежу відповідачем зазначено «за рибу згідно накладних за березень 2013р.».

Також, як слідує із наданих позивачем документів, відповідачем було здійснено часткове повернення товару на суму 10876,45 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки № 530 від 25.12.2011 року становить 70000,40 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 70000,40 грн. основного боргу.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827 грн.

Згідно підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарського суду, судовий збір сплачується у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року.

Розмір судового збору при ціні позову 70000,40 грн. складає 1827 грн., проте позивачем при подачі позову, згідно платіжного доручення №6377 від 05.02.2014 року було сплачено судовий збір в розмірі 1991 грн. 17 коп. Сума надлишково сплаченого судового збору становить 164 грн. 17 коп.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги, що позивачем при подачі позову до суду було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", позивачу - приватному підприємству "Торговий Дім "Українська Рибна Компанія", підлягає поверненню 164,17 грн. надлишково сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення №6377 від 05.02.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/315/14.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 610, 612, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4,7 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів "Чернігівриба", вул. Старобілоуська, буд. 69, м. Чернігів, 14021 (код ЄДРПОУ 14238455, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь приватного підприємства "Торговий Дім "Українська Рибна Компанія", Митна площа, будинок 1- Б, офіс 402, м. Одеса, 65026 (код ЄДРПОУ 37060201, відомості про банківські реквізити відсутні) 70 000,40 грн. та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Повернути приватному підприємству "Торговий Дім "Українська Рибна Компанія", Митна площа, будинок 1- Б, офіс 402, м. Одеса, 65026 (код ЄДРПОУ 37060201) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31217206783002, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач - УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030001) 164,17 грн. надлишково сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення №6377 від 05.02.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/315/14.

Повне рішення підписано 03.04.2014р.

Суддя Л.М.Лавриненко