Рішення

від 20.12.2013 по справі 0508/9016/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/775/11347/2013

0508/9016/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

в складі : головуючого - судді Лісового О.О.

суддів Кіянової С.В., Іванової А.П.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 04 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду у липні 2012 року з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що на підставі договорів купівлі-продажу від 05.10.2011 року їй на праві власності належить 76100 частин домоволодіння з надвірними побудовами, яке складається із житлового будинку літера А-1 житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 105,1 кв.м., житловий будинок літера Б-1 жилою площею 37,4 кв.м., загальною площею 69,5 кв.м., літні кухні літери В, З, сараї літери Г, Е, И, К, М, Т, У, гаражі літери Ж, Л, огородження №1-3, 7, трубопровід, яке розташовано на земельній ділянці загальною площею 0,0836 га. Співвласниками вказаного домоволодіння є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким належить 24100 частини домоволодіння. На протязі тривалого часу між співвласниками визначився порядок користування земельною ділянкою, кожен має окремий вихід. Але, між нею та відповідачами виникає спір щодо користування і володіння побудовами та частиною земельної ділянки. Позивач просила поділити домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі відповідно до часток співвласників, виділивши їй житловий будинок А-1 з прибудовами, тамбуром та ганком літери а1, ф, а2, а3, а4, а5, гараж літера Ж, літнб кухню літера З, огородження №3, 9. та визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши їй у користування земельну ділянку площею 508,2 кв.м. з встановленням меж земельної ділянки згідно висновку експерта (а.с.2-3, 126, 157-158).

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 04 листопада 2013 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_3 в натурі 76100 частин двох жилих будинків, які складаються з житлового будинку з прибудовами, тамбурів та ганку літера А-1, а1, а, а2, а3, а4, а5, гаражу літера Ж, літньої кухні літера З, огородження №3, 9, що розташовані в АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,0836 га.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1. Виділено позивачу у користування земельну ділянку розміром 508,2 кв.м, що складає 61% від загальної площі земельної ділянки, з встановленням меж між земельними ділянками, що виділяються наступним чином: від паркану домоволодіння НОМЕР_2 на відстані 1,0 м. від літньої кухні літера В, далі на відстані 1 м. від тамбура літера б1 і прибудови літера б, далі на відстані 4 метра від тамбура б3 до паркану по проспекту Павших Комунарів, далі на відстані 1 метра вздовж стін гаража літера Л і сараю літера М. Земельні ділянки під гаражем літера Л і сараєм літера М з»єднуються доріжкою шириною 1 метр, з перенесенням воріт для під»їзду до житлового будинку літера Б1 з тамбурами і прибудовами.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір з кожного по 53,65 грн.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що за рішенням суду при переносі воріт в»їзд до двору буде розташовано на зливній ямі, водопровідний колодязь, який належить їм на праві власності з встановленим приладом обліку за таким порядком залишається на земельній ділянці позивача, тобто порушується їх право власності на майно, трубопровід, який належить їм, також залишається на земельній ділянці позивача, не враховано лист виконкому Ворошиловської районної в м.Донецьку ради від 27.09.2002 року, де зазначено, що площа земельної ділянки ОСОБА_1 складає 484 кв.м.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачі та представник відповідача підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Позивач та представник позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідачів слід задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині визначення порядку користування земельною ділянкою та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі договорів купівлі-продажу від 05.10.2011 року позивачу належить 55100 частин та 21100 частини двох житлових будинків з надвірними побудовами (будинок літ.А-1 житловою площею 47,7 кв. м., загальною площею 105,1 кв.м., житловий будинок літера Б-1 житловою площею 37,4 кв.м., загальною площею 69,5 кв.м., літня кухня літера В, сараї літера Г, Е, И, К, М, Т, У, гаражи Ж, Л , огородження №1-3, 7, трубопровід, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0836 га. В АДРЕСА_1. Зазначене домоволодіння поділено між співвласниками в натурі відповідно до їх часток у праві власності : за позивачем залишено житловий будинок з прибудовами, тамбуром та ганком літера А-1, а1, а, а2, а3, а4, а5, гараж літера Ж, літню кухню літера З, огородження №3, 9, що складає 76/100 частини домоволодіння, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок літера Б-1 з прибудовами та господарськими спорудами, що складає 24100 частки спірного домоволодіння згідно висновку експерта. Відповідачі не заперечували проти такого варіанту поділу в натурі домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції в частині поділу домоволодіння в натурі сторонами не оскаржується.

При вирішенні питання про визначення порядку користування земельною ділянкою та встановлення меж земельної ділянки в АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з висновку експерта від 13.05.2013 року, за яким можливо встановити варіант 2 порядку користування земельною ділянкою, виділивши у користування позивачу земельну ділянку площею 508,2 кв.м. з встановленням меж між земельними ділянками, що виділяються наступним чином : від паркану домоволодіння НОМЕР_2 на відстані 1,0 м. від літньої кухні літера В, далі на відстані 1 м. від тамбура літера б1 і прибудови літера б, далі на відстані 4 метра від тамбура б3 до паркану по проспекту Павших Комунарів, далі на відстані 1 метра вздовж стін гаража літера Л і сараю літера М. Земельні ділянки під гаражем літера Л і сараєм літера М з»єднуються доріжкою шириною 1 метр, з перенесенням воріт для під»їзду до житлового будинку літера Б1 з тамбурами і прибудовами. Такий варіант забезпечує функціональну незалежність побудов кожної сторони. Посилання відповідачів на те, що висновком спеціаліста встановлено неможливість визначення порядку користування спірною земельною ділянкою внаслідок порушення вимог ДБН судом оцінено критично, оскільки він надані поза межами судового розгляду справи.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що згідно зі ст. 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.3 ст.158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Проте суд першої інстанції не звернув увагу на вказані вимоги закону, не з»ясував чи пов»язані вимоги позивача з усуненням перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2011 року на праві власності належить 55100 частин двох житлових будинків з надвірними побудовами в АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 105,1 кв.м., житлового будинку літ.Б-1 жилою площею 37,4 кв.м., загальною площею 69,5 кв.м., літньої кухні літери В, З, сараїв літ. Г, Е, И, К, М, Т, У, гаражів літ.Ж, Л, огородження №1-3, 7, трубопроводу і розташовано на земельній ділянці площею 0,0836 га, кадастровий № 1410136300 : 00 : 017 : 1247 (а.с.4-7),

На підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2011 року позивачу ОСОБА_3 належить на праві власності 21100 частин двох житлових будинків з надвірними побудовами в АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку літ.А-1 житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 105,1 кв.м., житлового будинку літ.Б-1 жилою площею 37,4 кв.м., загальною площею 69,5 кв.м., літньої кухні літери В, З, сараїв літ. Г, Е, И, К, М, Т, У, гаражів літ.Ж, Л, огородження №1-3, 7, трубопроводу і розташовано на земельній ділянці площею 0,0836 га, кадастровий № 1410136300 : 00 : 017 : 1247 (а.с. 8-11).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить 24100 частини спірного домоволодіння (а.с.46-52).

Згідно технічної документації 30.08.2011 року було встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0836 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд із закріпленням її межовими знаками у кількості 9 штук. Суміжні землевласники (землекористувачі) претензій до існуючих меж не мають. Зазначена земельна ділянка у власність не передавалася (а.с.21-27)..

Згідно генерального плану за вказаною адресою площа земельної ділянки складає 800 кв.м. (а.с.48).

Проте, правовстановлюючі документи щодо виділу земельної ділянки в АДРЕСА_1 відсутні (а.с.48).

Згідно інвентаризаційної справи станом на 21.09.1949 року площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 складала 726 кв.м. , станом на 23.08.1953 року - 838 кв.м., станом на 12.03.1990 року - 838 кв.м. (а.с.71-72, 66, 59).

Відповідачем ОСОБА_1 оплачувався податок за земельну ділянку площею 484 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується квітанціями та листом Ворошиловської районної у м.Донецьку ради (а.с.73-74, 78).

Згідно експертного будівельно-технічного висновку №7912 від 11.08.2012 року правовстановлюючи документи на спірну земельну ділянку відсутні, але згідно кадастрового плану в користуванні домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка площею 836 кв.м. З 1953 року між співвласниками було встановлено порядок користування земельною ділянкою, паркан встановлено по стіні прибудови літ.а1 та літній кухні літ З. В користування власника жилого будинку Б-1 (відповідачі) може бути виділена частина земельної ділянки з урахуванням розташованих господарських побудов - площею 544 кв.м., в користування власника жилого будинку А-1 (позивач) може бути виділено частину земельної ділянки площею 292 кв.м. (а.с.86-92).

Висновком будівельно-технічної експертизи №61123 від 13.05.2013 року встановлено, що встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за варіантом запропонованим висновком будівельно-технічного дослідження №7912 від 11.08.2012 року , неможливо, оскільки такий порядок не враховує положення ДБН. Експертом запропоновано інший варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою : від паркану домоволодіння НОМЕР_2 на відстані 1,0 м. від літньої кухні літера В, далі на відстані 1 м. від тамбура літера б1 і прибудови літера б, далі на відстані 4 метра від тамбура б3 до паркану по проспекту Павших Комунарів, далі на відстані 1 метра вздовж стін гаража літера Л і сараю літера М. Земельні ділянки під гаражем літера Л і сараєм літера М з»єднуються доріжкою шириною 1 метр, з перенесенням воріт для під»їзду до житлового будинку літера Б1 з тамбурами і прибудовами (а.с.137-142).

Встановлюючи саме такий порядок користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1, суд першої інстанції не врахував, що в такому разі порушуються законні права відповідачів, оскільки вони позбавляються можливості належно користуватися своєю частиною домоволодіння та здійснення догляду за житловим будинком і господарськими побудовами, з урахуванням їх розташування на земельній ділянці. Суд не перевірив чи дотриуються при такому порядку користування земельною ділянкою вимоги, санітарних чи протипожежних правил.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, висновки експертизи є одним із доказів, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказамиа.

За таких обставин, апеляційний суд критично оцінює висновки експертиз, які надані по справі, вважає, що вони зроблені без врахування часток сторін у праві власності на нерухоме майно (під забудовою у позивача площа земельної ділянки складає 146,9 кв.м., а у відповідачів - 92,2 кв.м.) та розташування господарських побудов на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с.142), за варіантом визначення порядку користування земельною ділянкою, встановленим судом першої інстанції право власності відповідачів на сарай літ М та гараж літ.Л буде порушено. Крім того, сторонами не надано правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку відповідно до вимог закону та роз»яснення п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

При таких обставинах, рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з порушенням вимог закону не може залишатися без змін і підлягає скасуванню в частині визначення порядку користування земельною ділянкою з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 04 листопада 2013 року скасувати в частині визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1,

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :