Постанова

від 28.03.2014 по справі 809/823/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2014 р. Справа № 809/823/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничука Є.С.

за участю: представника позивача - Сумарука Ю.М., представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства "Ве-Ста"

про стягнення заборгованості у сумі 10062,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Ве-Ста" про стягнення заборгованості у сумі 10062,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем допущено порушення вимог податкового законодавство та не сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань з плати за землю. Сума заборгованості на момент звернення до суду становить 10062,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовні заяві, позов просив задоволити повністю та стягнути заявлену суму заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи. Причини неявки відповідач суду не повідомив, правом на подання заперечення не скористався. На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Ве-Ста", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 14.09.2001 р. зареєстроване, як юридична особа та взяте на облік, як платник податків ДПІ у Галицькому районі.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.16.1.3, п.16.1.4 ст.16 Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач є орендарем земельної ділянки площею 1,5434 га, відповідно до договору оренди від 14.04.2008 року.

У відповідності до п.14.1.72 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю за 2013 р., де самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, зокрема за даними платника податку річна сума орендної плати за земельну ділянку становить 30186,00 грн., яка підлягає сплаті щомісячно у розмірі 2515,50 грн.

Положенням п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, оскільки платником податку в податковій декларації самостійно здійснено розрахунок сум податкового зобов'язання з орендної плати за землю, то така сума є узгоджена з дня подання такої декларації до податкової інспекції.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.

Однак, в порушення вимог законодавства, відповідач у встановлений термін не сплатив суми узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю, внаслідок чого утворився податковий борг у розмірі 10062, 00 грн.

У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи заявника, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Тисменицької оДПІ Головного Управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ПП "Ве-Ста" про стягнення заборгованості в сумі 10062, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Ве-Ста", код 31574972, в дохід бюджету податковий борг у сумі 10062 (десять тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ПП "Ве-Ста" та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 02.04.2014 року.