cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.04.2014 Справа № 905/1448/14
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осадчої А.М.,
за участю секретаря
судового засідання Мітронової А.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м.Горлівка Донецької області
до відповідача: Горлівського вищого професійного училища м.Горлівка Донецької області
про стягнення 143,62грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Удачина Е.А. за довіреністю №06/9814 від 16.04.2013р.,
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПРАВИ:
28.02.2014року Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» м.Горлівка Донецької області (далі - ПрАТ «Горлівськтепломережа» ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Горлівського вищого професійного училища м.Горлівка Донецької області (далі - ГВПУ) з вимогами про стягнення 143,62грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №339 на проведення робіт з прийняття до експлуатації приладів обліку теплової енергії від 23.08.2013року позивачем виконані роботи, між сторонами договору підписаний акт №3150 приймання виконаних підрядних робіт від 02.09.2013року на суму 143,62грн., однак у порушення вимог договору оплата виконаних робіт не здійснена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою від 07.03.2014року господарським судом Донецької області позовна заява ПрАТ «Горлівськтепломережа» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1448/14.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №339 на проведення робіт з прийняття до експлуатації приладів обліку теплової енергії від 23.08.2013року, акту №3150 приймання виконаних підрядних робіт від 02.09.2013року, листа №04/1143 від 23.01.2014року, рахунку №21 від 22.01.2014року, правовстановлюючих документів сторін у справі.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 526, 599, ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У листі №191 від 18.03.2014року відповідач, підтверджуючи факт виконання робіт за договором та наявність заборгованості за виконані роботи, вказує, що заборгованість виникла внаслідок не проведення оплати органами Державного казначейства. Відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: Статуту відповідача, виписки з ЄДРПОУ щодо відповідача, свідоцтва про державну реєстрацію, акт звірки сторін станом на 19.03.2014року.
У судовому засіданні 01.04.2014року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких посилався на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 01.04.2014року не з'явився, у листі №191 від 18.03.2014року просив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів позивач до суду не звертався.
Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
23.08.2013року між ПрАТ "Горлівськтепломережа" (Підрядник) та ГВПУ (Замовник) укладено договір №339 на проведення робіт з прийняття до експлуатації приладів обліку теплової енергії, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з прийняття до експлуатації приладів обліку теплової енергії у кількості 1 шт., розташованих за адресою: вул.Пушкінська, буд.59.(п.1.1. договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.
У п.6.2. договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2013року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п.2.1. договору вартість усіх робіт з прийняття до експлуатації приладів обліку теплової енергії, що доручаються Підрядникові складає 119,68грн., окрім того ПДВ - 23,94грн., усього 143,62грн.
Здача-приймання виконаних робіт проводиться за актом приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в).(п.4.1 договору).
На виконання п. 4.1 договору сторонами підписано акт №3150 приймання виконаних підрядних робіт від 02.09.2013року форми КБ-2в на загальну суму 143,62грн.
Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками.
Акт містить посилання на договір №339 від 23.08.2013року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт. Факт виконання робіт у повному обсязі підтверджено відповідачем.
Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт №3150 приймання виконаних підрядних робіт від 02.09.2013року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №339 від 23.08.2013року.
За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно умов п.2.2 договору Замовник проводить 100% оплату вартості проведення робіт з прийняття до експлуатації приладів обліку теплової енергії згідно п.2.1 договору.
Остаточний розрахунок за договором, у разі зміни цін згідно п.2.3 договору, та/або у разі здійснення робіт за цим договором без отримання 100% оплати, здійснюється після завершення робіт впродовж 7 календарних днів після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в).
З огляду на те, що акт приймання виконаних робіт підписаний сторонами 02.09.2013року, Замовник повинен здійснити оплату вартості виконаних робіт по 09.09.2013року включно.
Однак, ГВПУ оплату вартості виконаних робіт у встановлений договором строк не здійснило.
Листом №04/1143 від 23.01.2014року, до якого в якості додатку був доданий рахунок №21 від 22.01.2014року, позивач просить відповідача сплатити заборгованість за договором в сумі 143,62грн. Даний лист отриманий відповідачем 23.01.2014року, про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи установи.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків сторін станом на 19.03.2014року, відповідно до якого заборгованість за договором №339 від 23.08.2013року складає 143,62грн.
Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 143,62грн., при цьому, факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №339 від 23.08.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 143,62грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 143,62грн. Відповідно ГВПУ в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому законом порядку.
Щодо відносно порушення встановленого порядку бюджетного фінансування та, як наслідок, фактично неможливості здійснити оплату виконаних робіт, про що відповідачем, суд зазначає наступне.
В розумінні частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 26.12.2011. у справі №9/400, від 15.05.2012р. у справі №11/446, яка за приписами ст.ст.82, 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.
Крім того, суд вбачає, що обов'язок сплатити виконані роботи за умовами договору покладався саме на відповідача, Управління державного казначейства здійснює функції лише розпорядника грошових коштів, що виділені відповідачу з бюджету, як наслідок, у випадку порушень обов'язків, покладених на вказане Управління законом, що унеможливило фактичне виконання зобов'язань за договором з боку відповідача, останній не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.
За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 143,62грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.
У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Внаслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати, пов'язані з оплатою судового збору, повному обсязі покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м.Горлівка Донецької області до відповідача Горлівського вищого професійного училища м.Горлівка Донецької області про стягнення 143,62грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Горлівського вищого професійного училища м.Горлівка Донецької області (84646, Донецька область, м.Горлівка, вул.Пушкинська, буд.59, ідентифікаційний код 02542159) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Академіка Павлова, буд.13, ідентифікаційний код 03337007) заборгованість у розмірі 143,62грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 01.04.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 03.04.2014року.
Суддя А.М. Осадча
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2014 |
Оприлюднено | 04.04.2014 |
Номер документу | 38012591 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
А.М. Осадча
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні