Рішення

від 29.01.2009 по справі 5/363-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/363-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" січня 2009 р.                                                                          Справа № 5/363-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»,                         м. Біла Церква

про стягнення  50354,34 грн.

за участю представників:

позивача:Лихвар В.А. –дов. від 07.07.2008 р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»(далі –відповідач) про стягнення 50354,34 грн., з яких 45019,80 грн. основного боргу, 740,05 грн. пені, 4501,98 грн. штрафу та 92,51 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 05.11.2008 р., 02.12.2008 р. та від 23.12.2008 р. в судове засідання тричі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 26.08.2008 року № 44 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався передати у власність відповідача - покупця соки, нектари, напої (далі –товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору поставка товару по договору здійснюється окремими партіями на підставі заявок відповідача.

Найменування асортимент і ціна кожної партії товару визначається сторонами у відповідних заявках, а також  оформлених на їх основі товарно  –транспортних накладних, видаткових накладних, рахунках, рахунках –фактурах або актах підписаних уповноваженими представниками сторін. Вказані додатки є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

У відповідності до п. 1.4 договору асортимент товару і його ціна обумовлюються сторонами в Специфікації (Додатку № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.5 договору право власності на товар при поставці автотранспортом переходить до покупця з дати поставки товару.

Згідно п. 4.3 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар протягом 25 календарних днів з дати поставки.

На виконання умов договору, позивач на підставі видаткової накладної            від 26.08.2008р. № Т-00009135, поставив відповідачу товар на загальну суму 45019,80 грн. Зазначена накладна підписана в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплена печатками товариств, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав, в'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 45019,80 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 03.10.2008р. відповідно до якого сальдо на користь позивача на 03.10.2008р. складає 45019,80 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 45019,80 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням трьох процентів річних. Відповідно до розрахунку позивача, три проценти річних з простроченої суми за період з 19.09.2008р. по 14.10.2008р. складають 92,51 грн. Вказаний розрахунок відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки, яка за розрахунком позивача за період з 19.09.2008 р. по 14.10.2008р. склала 740,05 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 6.3 договору, яким встановлено, що покупець у випадку порушення строку розрахунку за поставлений товар  понад 21 календарний день, сплачує, крім пені, штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, просить суд стягнути штраф, розмір якого за розрахунком позивача складає 4501,98 грн.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Розрахунок  штрафу відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 45019,80 грн. основного боргу, 740,05 грн. пені, 4501,98 грн. штрафу та 92,51 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Нова, 23-Б, код ЄДРПОУ 33223400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(01010, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, код ЄДРПОУ 34241106) 45019 (сорок п'ять тисяч дев'ятнадцять) грн. 80 коп. основного боргу, 740 (сімсот сорок) грн. 05 коп. пені, 4501 (чотири тисячі п'ятсот одну) грн. 98 коп. штрафу, 92 (дев'яносто дві) грн. 51 коп. 3% річних, 503 (п'ятсот три) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                             Подоляк Ю.В.