Рішення

від 17.03.2014 по справі 905/1013/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2014 Справа № 905/1013/14

Представниками сторін не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Поповій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Рипка В.О. - довіреність від 02.02.2013р. (не явилась),

від відповідача - не явився.

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікроторг» м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Технології» м. Донецьк

про стягнення 49420,22грн. заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікроторг» м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Технології» м. Донецьк 49420,22грн. - заборгованість за поставлений за договором поставки № МДО-31 від 30.05.2013р. товар.

В підтвердження позову позивач надав договір поставки № МДО-31 від 30.05.2013р., специфікації до договору №1, 2, 3 від 08.11.2013р., видаткові накладні № МДО-688 від 08.11.2013р. на суму 10603,61грн., № МДО-687 від 08.11.2013р. на суму 42358,32грн., № МДО-681 від 08.11.2013р. на суму 37844,10грн., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №101 від 08.11.2013р. за якою відповідачем був отриманий товар, рахунки-фактури і докази часткової оплати відповідачем отриманого товару.

Відповідач не отримав а ні копії позову, а ні копії ухвали господарського суду про порушення справи, що підтверджується відмітками поштового відділення про відсутність за юридичною адресою відповідача.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26 грудня 2011 року N 18 « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 3 ) надав роз»яснення, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідачу направлялися ухвали господарським судом із зазначенням часу і місця проведення судового засідання повідомленнями замовленою поштою, які повернуті поштовим відділенням з посиланням на відсутністю адресата за місцезнаходженням, господарський суд вважає що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

За достатністю документів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим вирішити спір буз явки представника відповідача і відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № МДО-31 від 30.05.2013р., але не сплачений в повному обсязі товар.

За своїм змістом та правовою природою договір № МДО-31 від 30.05.2013р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки, та підпадає під правове регулювання норм статей 712 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ) та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір поставки № МДО-31 від 30.05.2013р., відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому «товар», асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах, який надається постачальником покупцю відповідно до умов договору, та є його невід'ємною частиною. Кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури, або підписання сторонами специфікації, партія товару вважається узгодженою між сторонами

Згідно п. 3.1 ціна товару є договірною ціною між постачальником та покупцем, та вказується у рахунку-фактурі або в специфікації, які є невід'ємною частиною договору. Загальну суму договору складає сума усіх рахунків-фактур до договору, сплачених в тому числі частково сплачених покупцем (п. 3.3 договору).

Як вбачається з пункту 6.6 - строк оплати товару вказується в рахунку-фактурі, та здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати.

Договір, відповідно до п. 12.1 вступає в силу з дати його підписання і скріплення печатками сторін, та діє протягом року. Якщо по закінченні року жодна із сторін договору не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Також господарським судом встановлено, що 08.11.2013р. сторонами підписані специфікації №1, 2, 3 в яких сторонами обумовлені найменування, кількість, ціна товару, та умови його оплати, відповідно до яких оплата продукції відстрочена до 31.12.2013р.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним № МДО-688 від 08.11.2013р. на суму 10603,61грн., № МДО-687 від 08.11.2013р. на суму 42358,32грн., № МДО-681 від 08.11.2013р. на суму 37844,10грн., позивач передав, а уповноважена особа відповідача по довіреності №101 від 08.11.2013р. отримала обумовлений у специфікаціях товар на загальну суму 140405,41грн. (по накладним виходить 90806,02грн.)

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3 специфікацій до договору оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу до 31.12.2013р.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за отриманий товар по видатковим накладним № МДО-688 від 08.11.2013р. на суму 10603,61грн., № МДО-687 від 08.11.2013р. на суму 42358,32грн., № МДО-681 від 08.11.2013р. на суму 37844,10грн. - до 31.12.2013р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач отриманий від позивача товар в порушення умов договору сплатив лише частково в сумі 90985,19грн., що підтверджено витягами з банківських рахунків, у зв'язку з чим на момент звернення позивача до суду з позовом заборгованість відповідача склала 49420,22грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в сумі 49420,22грн. в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00грн., оскільки позов задоволений в повному обсязі.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікроторг» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Технології» м. Донецьк про стягнення 49420,22грн. - заборгованість і в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Технології» (83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 1 ЄДРПОУ 36012031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікроторг» (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 12 ЄДРПОУ 37213349) заборгованість в сумі 49420,22грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1827,00грн.

Суддя С.Ю. Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 17.03.2014року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.