Рішення

від 03.04.2014 по справі 925/349/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Справа № 925/349/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконувача обов'язків прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36

до приватного підприємства «Актомі», м. Черкаси, вул. Калініна, 44, кв. 93

про стягнення 5 883,62 грн. заборгованості та санкцій, розірвання договору оренди об'єкта нерухомості та повернення об'єкта,

за участю представників сторін:

прокурор: Павленко Т.О. - прокурор відділу - за посадою;

від позивача: Стойко А.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов'язків прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Актомі», в якому просить:

- стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати згідно договору оренди об'єкта нерухомості від 22.08.2013р. № 1793 в розмірі 5 883,62 грн., в тому числі 5 717,81 грн. основного боргу, 83,02 грн. пені, 39,34 грн. 3 % річних, 43,45 грн. інфляційних;

- розірвати договір оренди об'єкта нерухомості від 22.08.2013р. №1793, що укладений між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та приватним підприємством «Актомі»;

- та відшкодувати судові витрати.

В судове засідання 03.04.2014р. прокурором подано заяву про збільшення повних вимог, в якій, крім заявлених раніше вимог про стягнення боргу та розірвання договору оренди нерухомого майна, просить повернути приміщення власнику. Заяву прийнято судом до розгляду. Суд розцінює цю заяву як уточнення вимог відповідно до положень ст. 22 ГПК України, оскільки прокурором вимога про зобов'язання повернути приміщенні власнику заявлена в позові, але не описана.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Позивач вимоги підтримав частково та повідомив, що договір оренди №1793 від 22.08.2013р. розірвано сторонами за угодою сторін від 24.03.2014р. і орендоване майно повернуто власнику згідно акту приймання-передачі. Спору в цій частині немає і провадження просить припинити згідно положень ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання втретє не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами згідно даних ЄДРПОУ та суб'єктами господарювання на ринку надання послуг.

22.08.2013р. між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Орендодавцем - Позивач у справі), в особі директора Удод І.І., що діє на підставі Положення, та приватним підприємством «Актомі» (Орендарем - Відповідач у справі), в особі директора Семененка С.Є., що діє на підставі Статуту, було укладено письмовий двосторонній оплатний строковий договір оренди об'єкта нерухомості №1793 (Далі - Договір, а.с. 8-10).

Передано в користування приміщення (надалі майно) загальною площею 118,9 кв.м (в тому числі 12,5 кв.м. спільного користування), розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 164.

Майно передається в оренду з метою діяльності з вирощування сільгосппродукції.

Відповідно з розділом 5 Договору орендна плата визначена за домовленістю сторін і становить з ПДВ 905,51 грн. у місяць шляхом оплати в безготівковому розрахунку до 20 числа розрахункового місяця.

Заборгованість відповідача за період з вересня 2013 року по лютий включно 2014 року становить 5717,81 грн. з ПДВ.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало причиною звернення Прокурора та Позивача до суду для примусового стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення майна. Суд розглядає спір в межах визначеного позивачем предмету спору по стягненню заборгованості та розірвання договору на умовах договору від 22.08.2013р.

Суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний за згодою сторін до 24.03.2014р.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту п. 5.5 орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, в Орендаря з вересня 2013 року виникла заборгованість за оренду приміщення. Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги прокурора та позивача та не надав доказів погашення боргу по оренді приміщення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що прокурором та позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15,16 ЦК України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість за оренду приміщення в сумі 5717,81 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 39,34 грн. грн. - 3% річних та 43,45 грн. інфляційних збитків за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2013р. по лютий 2014р. (а.с. 20), які просить стягнути з відповідача з посиланням на положення ст. 625 ЦК України. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 39,34 грн. грн. - 3% річних та 43,45 грн. інфляційних збитків з простроченої суми.

Позивач на підставі п. 9.2 договору та положень ст.ст. 546, 549 ЦК України нараховує відповідачу 83,02 грн. пені (а.с. 16) за прострочення оплати за період з вересня 2013р. до березня 2014р., з урахуванням періодів прострочення, обмеженого строку на стягнення пені, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовій формі відповідно до положень ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. 83,02 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечити вимоги.

Суд також враховує врегулювання спору між сторонами в позасудовому порядку в частині розірвання договору та повернення майна. Провадження в цій частині належить припинити за відсутністю предмету спору по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути в доход державного бюджету 1 827,00 грн. судового збору за майновою вимогою та 2 436,00 грн. судового збору за немайновими вимогами, оскільки частково спір врегульовано після звернення прокурора та позивача до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Актомі», м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 44, кв. 93, код ЄДРПОУ 35734303, номер рахунку в банку невідомий

на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 33457208, номер рахунку в банку невідомий

5717,81 грн. заборгованості, 39,34 грн. - 3% річних, 43,45 грн. інфляційних збитків, 83,02 грн. пені.

Стягнути з приватного підприємства «Актомі», м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 44, кв. 93, код ЄДРПОУ 35734303, номер рахунку в банку невідомий

в доход державного бюджету через ДПІ у м. Черкасах на користь УДКСУ у м. Черкаси, МФО 854018, код 38031150, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001

1 827,00 грн. судового збору за майновою вимогою та 2 436,00 грн. судового збору за немайновими вимогами.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог провадження припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 03.04.2014р.

Суддя Г.М. Скиба