Рішення

від 31.03.2014 по справі 262/706/14-ц

ПРОЛЕТАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

262/706/14-ц

2/262/492/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2014 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі

головуючого судді Майданнікова О.І.

при секретарі Коструб М.Ю.,

представника позивача Пітеля Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" звернувся до суду з позовом відповідача ОСОБА_3 " про звернення стягнення на предмет іпотеки". В обґрунтування позову зазначив, що між позивачем та відповідачем укладений договір позики без номеру від 14.06.2012 року, відповідно до п.1 якого позивач надав відповідачу безвідсоткову позику у сумі 160 000,00 грн. Позичальник зобов'язався повернути позику до 14 червня 2013 року(п.4 договору) згідно з встановленим у п.5 графіку погашення. На виконання договору позики позивач перерахував платіжним дорученням ПАТ "АКБ КАПІТАЛ" №1 від 14.06.2012 року на поточний рахунок позичальника 160 000,00 грн. Проте позивальник неналежним чином виконав свої зустрічні зобов'язання з повернення позики, з дня укладення договору позики не здійснив жодного платіжу згідно графіку та не погасив суму позики 14.06.2013 року. Таким чином, загальна сума неповерненої позики становить 160 000,00грн. У відповідності до п.7 договору позики у разі прострочення чергової позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також вправі нарахувати штраф у розмірі 50% від загальної суми позики та пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочки. З урахуванням викладеного, розмір штрафу, що підлягає сплаті за порушення строків повернення позики, складає 80 000,00 грн. Отже, загальна сума заборгованості складає 240 000,00 грн. За умовами п.6 договору позики вона забезпечена іпотекою. Між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений 14.06.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстрований за №3760. Згідно з п.1.3.договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1. Право власності відповідача на предмет іпотеки підтверджується договором дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 19.05.2011 року, посвідченого 19.05.2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру №1791, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2011 року за №30293417. Згідно з п.п. 1.1.1 договору іпотеки іпотека забезпечує основне зобов'язання, в тому числі: повернення позики в сумі 160 000,00 грн. до 14.06.2013 року сплата пені в розмірі, передбаченому договором позики; сплата штрафу в розмірі, передбаченому договором позики. Згідно з п.2.3. заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 200 000,00 грн. У розділі 9 договору іпотеки сторонами встановлене застереження про задоволення вимог іпотеко держателя. Згідно з п.9.3. договору іпотеки іпотеко держатель звертає стягнення шляхом прийняття іпотеко держателем предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, за цим договором іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за ціною, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" права власності на АДРЕСА_1, реєстраційний номер 33556895, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за договором позики без номера від 14 червня 2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" та ОСОБА_3, у розмірі 240 000,00 грн, з яких: 160 000 грн. - неповернена сума позики, 80 000 грн. - штраф, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув з невідомих причин, про час і місце розгляду справи був повідомив належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 224 ЦПК України з проведенням заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закріплений ст. 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав та інтересів містить посилання на те, щ цивільні права можуть бути захищені шляхом визнання права власності.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення

суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про іпотеку", уразі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як роз'яснено у п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, як зазначено у п.38 вищевказаної Постанови, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Відповідно до п.39 Постанови, з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог

іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом. Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

В судовому засіданні встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" та ОСОБА_3 укладений договір позики без номеру від 14.06.2012 року, відповідно до п.1 якого позивач надав відповідачу безвідсоткову позику у сумі 160 000,00 грн. (а. с. 7-8). Позичальник зобов'язався повернути позику до 14 червня 2013 року(п.4 договору) згідно з встановленим у п.5 графіку погашення.

На виконання договору позики позивач перерахував платіжним дорученням, копія якого є у матеріалах справи (а.с.11) ПАТ "АКБ КАПІТАЛ" №1 від 14.06.2012 року на поточний рахунок позичальника 160 000,00 грн.

Проте позивальник неналежним чином виконав свої зустрічні зобов'язання з повернення позики, з дня укладення договору позики не здійснив жодного платежу згідно графіку (п.5 Договору) та не погасив суму позики, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.77). Днем повернення останньої суми платежу за позикоє є 14.06.2013 року.

У відповідності до п.7 договору позики у разі прострочення чергової позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також вправі нарахувати штраф у розмірі 50% від загальної суми позики та пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочки. З урахуванням викладеного, розмір штрафу, що підлягає сплаті за порушення строків повернення позики, складає 80 000,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості складає 240 000,00 грн.

Разом із тим, 14.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки (а. с.16-23). Відповідно до з п.1.3.договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, яке належить відповідачу на праві власності. Згідно з п.п. 1.1.1 договору іпотеки іпотека забезпечує основне зобов'язання, в тому числі: повернення позики в сумі 160 000,00 грн. до 14.06.2013 року сплата пені в розмірі, передбаченому договором позики; сплата штрафу в розмірі, передбаченому договором позики. Згідно з п.2.3. заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 200 000,00 грн. У розділі 9 договору іпотеки сторонами встановлене застереження про задоволення вимог іпотеко держателя. Згідно з п.9.3. договору іпотеки іпотеко держатель звертає стягнення шляхом прийняття іпотеко держателем предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст.37 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, за цим договором іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за ціною, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до розділу 7 " виникнення та припинення права іпотеки" договору іпотеки, а саме п.7.4. право іпотеки припиняється: виконанням у повному обсязі основного зобов'язання; знищення (втрата) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець його не відновив; реалізацією предмета іпотеки в порядку, встановленому ст. 38 Законом України "Про іпотеку"; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Розділ 8 зазначеного договору вказує порядок звернення стягнення на пре6дмет іпотеки, однак п.8.8. вказує, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотеко держателю застосовувати інші встановлені законом України "Про іпотеку" способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

З довідки від 21.06.2012 року наданої КП "ЖЕК№2 Пролетарського району м. Донецька" вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 нікого не зареєстровано (а.с.10).

Зазначена вище квартира належить на праві приватної власності відповідачу, що підтверджується договором дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 19.05.2011 року, посвідченого 19.05.2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру №1791 (а.с.12-13), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2011 року за №30293417 (а.с.15).

Зі звіту про незалежну оцінку вартості однокімнатної квартири АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_3 (а.с.43-60) вбачається, що вартість спірної квартири складає 167 249,20 грн.

На виконання вимог ст.35 Закону України "Про іпотеку" та розділу 6 договору іпотеки іпотекодержатель направив боржнику та іпотекодавцям вимогу про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки від 03.02.2014 року (а.с.62).

Таким чином, суд знаходить підстави для задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" в рахунок погашення заборгованості за позики без номеру від 14.06.2012 року, яка складає 240 000,00 грн. шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" права власності на АДРЕСА_1, реєстраційний номер33556895, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Як вбачається, з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2400,00 грн. (а.с.1), який, на підставі ст. 88 ЦПК України, належить стягнути з відповідача у повному обсязі.

На підставі ст.ст.1,3,33,35,36,37 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 572, 578, 590 ЦК України , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг", ідентифікаційний код юридичної особи 38143875, права власності на АДРЕСА_1, реєстраційний номер 33556895, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, в рахунок погашення заборгованості за договором позики без номера від 14 червня 2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" та ОСОБА_3, у розмірі 240 000,00 грн., з яких: 160 000 грн. - неповернена сума позики, 80 000 грн. - штраф.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг", ідентифікаційний код юридичної особи 38143875, судовий збір у сумі 2400,00 ( дві тисячі чотириста) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Пролетарським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.І. Майданніков