Рішення

від 31.03.2014 по справі 909/111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 р. Справа № 909/111/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Ільчігор"

(вул. С.Петлюри, 42, кв. 98, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

до Відділу управління комунальним майном Коломийської міської ради

(площа Відродження, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

бульвар Лесі Українки, 47, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203)

про стягнення 80 663,60 грн заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Святненко С.В. - представник, (довіреність № 28 від 23.01.2014 р.; паспорт серії СС № 309133, виданий 06.06.1997 р. Коломийським МВ УМВС України в Івано-Франківській області);

від відповідача: Горецька К.І. - спеціаліст першої категорії-юриста відділу, (довіреність № 39 від 12.02.2014 р.; паспорт серії СЕ № 371652, виданий 05.06.2006 р. Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області),

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ільчігор" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу управління комунальним майном Коломийської міської ради про стягнення 86 727,70 грн заборгованості, з яких 80 663,60 грн основного боргу, 4 773,51 грн суми 3 % річних, 1 290,59 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду від 07.10.2011 р. № 36, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість за виконані роботи з реконструкції зовнішнього освітлення вулиці Чорновола в м. Коломия.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2014 р. призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.03.2014 р.

06.03.2014 р. судове засідання не відбулося внаслідок перебування судді Валєєвої Т.Е. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2014 р. призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.03.2014 р.

На час розгляду справи від відповідача надійшов відзив на позов від 05.03.2014 р. № 74 про часткове визнання позову, в якому відповідач визнає основний борг у розмірі 80 633,60 грн та не визнає решти позовних вимог, а саме 4 773,51 грн суми 3 % річних та 1 290,59 грн інфляційних втрат, оскільки заборгованість виникла не з вини відповідача.

У судовому засіданні 27.03.2014 р. представником позивача подано заяву від 27.03.2014 р. б/н (вх.№4480/14 від 27.03.2014 р.) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 80 633,60 грн та від заявленої в позові суми 3% річних в розмірі 4 773,51 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 290,59 грн відмовився.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи диспозитивний характер зазначеної норми, таке зменшення позовних вимог приймається судом. У зв'язку з чим, суд здійснює розгляд справи відповідно до уточнених позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги у справі становлять стягнення 80 633,60 грн основного боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, 07.10.2011 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 36 (далі - договір; а.с. №№ 12-14 ), відповідно до п.п. 1.1, 1.3 якого підрядник зобов"язався своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати роботи з реконструкції зовнішнього освітлення вулиці Чорновола в м. Коломия, обсяг та вартість яких визначається згідно проектно-кошторисної документації, дефектних актів.

Згідно із п. 5.1 договору, підрядник зобов'язався виконати зазначені в першому розділі цієї угоди роботи до 31.12.2011 р.

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 103 473,60 грн.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником на основі акту виконаних робіт Ф№2 та, якщо обсяг робіт перевищує суму бюджетних надходжень у поточному році, то оплата здійснюється відповідно до видатків поточного року.

У пункті 6.1.1 договору сторони встановили, що замовник зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи відповідно до бюджетних надходжень.

У відповідності до умов договору підрядник виконав роботи на суму 103 473,60 грн, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року за формою № КБ-2в на суму 36 000,00 грн, довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2011 року за формою № КБ-3 (а.с. №№ 18-20, 78) та актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року за формою № КБ-2в на суму 67 473,60 грн, довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2011 року за формою № КБ-3 (а.с. №№ 26-29).

Однак, відповідачем було оплачено тільки частину суми вартості виконаних робіт у розмірі 22 840 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 15.01.2014 р. (а.с. № 39), внаслідок чого виникла заборгованість на суму 80 633,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію від 02.12.2013 р. №02/12-1 з вимогою погасити існуючий борг за виконані роботи (а.с. №35-36, 38), однак залишена відповідачем без задоволення у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч. 1 ст. 853 зазначеного кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 цього кодексу замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

Враховуючи те, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи без будь-яких зауважень, він зобов'язаний оплатити їх вартість.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події .

Отже, строк виконання зобов"язання відповідача з оплати виконаних робот настав після підписання акта виконаних робіт відповідно до п. 4.1 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду сторони склали акт звірки взаємних розрахунків за період жовтень 2011 р. - лютий 2014 р. (а.с. № 70), згідно з яким відповідач визнав та підтвердив заборгованість у сумі 80 633,60 грн.

У відзиві на позов від 05.03.2014 р. № 74 (а.с. №№ 43-45) відповідач також визнає заборгованість за виконані роботи, однак посилається на відсутність бюджетного фінансування.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, відсутність коштів, в т.ч. бюджетних, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 15.05.2012 р. № 11/446, а також така правова позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення 80 663,60 грн заборгованості за виконані роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір у справі покладається на відповідача, оскільки спір виник та доведений до судового розгляду внаслідок дій відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Ільчігор" до Відділу управління комунальним майном Коломийської міської ради про стягнення 80 633,60 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відділу управління комунальним майном Коломийської міської ради (бульвар Лесі Українки, 47, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203, ідентифікаційний код 31692820) на користь приватного підприємства "Ільчігор" (вул. С.Петлюри, 42, кв. 98, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код 33513712) 80 633,60 грн (вісімдесят тисяч шістсот тридцять три гривні 60 коп.) заборгованості та 1 827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.04.14.

Суддя Т.Е. Валєєва

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"