Ухвала

від 01.04.2014 по справі 818/93/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р.Справа № 818/93/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. по справі № 818/93/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірпостач"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірпостач" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 30.12.2013 року № 0004121500 та № 0004111500.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 30.12.2013 року № 0004121500.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2013 року № 0004111500.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на приписи Податкового кодексу України (далі - ПК України), Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідачем по справі з 09.12.2013 року по 13.12.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірка позивача з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у сумі 17370 грн., відображену у податковій декларації за вересень 2013 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

За результатами вищевказаної перевірки відповідачем було складено акт від 19.12.2013 року за №4/15-042/32891711 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірпостач" (код 32891711) щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2013 року", згідно висновків якого встановлено порушення позивачем 200.1, 200.3, 200.4 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2013 року на суму 17370 грн. та занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2013 року на 1332,00 грн. та серпень 2013 року на 16038,00 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем були ухвалені податкові повідомлення - рішення:

- від 30.12.2013 року № 0004121500 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та серпень 2013 року в розмірі 1332,00 грн. та 16038 грн. відповідно, а разом на суму - 17370,00 грн.;

- від 30.12.2013 року № 0004111500 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 17370,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4343,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішень податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України від 02.12.2010 року Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перераху ванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, ви значається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податко вого) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) пе ріоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів ПК України до підстав для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган стверджує про безпідставність прийняття платником податків самостійного рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування податку на додану вартість після настання дати виникнення права на таке відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними обґрунтуваннями та зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.18. ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Ко дексу.

Відповідно до п. 200.3 ПК України сума від'ємного значення, яка утвори лася у звітному періоді, враховується у зменшення суми податкового боргу за попередній період, якщо такий мав місце, а в разі відсутності податкового бор гу (або сума яка залишилася після закриття боргу), зараховується до складу по даткового кредиту наступного звітного періоду.

Отже, колегія суддів зазначає, що таке від'ємне значення частково буде формувати податковий кредит в наступному періоді, жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено.

Згідно п. 200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податково му періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значен ня, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до по даткового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування виникає за від'ємним значенням, яке виникло за податковим кредитом сплаченим у попередніх періодах. При цьому, частина "б" п.200.4 ПК України дозволяє переносити залишок від'ємного значення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.5 ст.5 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платни ки цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податко вого кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Колегія суддів зазначає, що визначальними ознаками для бюджетного відшкодування є фактична сплата сум податків отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг), а також реєстрація платником ПДВ більше 12 календарних місяців.

Крім цього, податковим законодавством не обмежено право платника податку на бюджетне відшкодування сум ПДВ фактично сплачених останнім у ціні товару або послуг у попередніх податкових періодах часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Оскільки облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, попередніми податковими періодами для вересня 2013 року можуть бути попередні йому податкові періоди (12 місяців).

Також колегія суддів зазначає, що податковим органом в ході проведення перевірки не було виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з досліджених податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем по справі було правомірно та обґрунтовано ухвалено рішення щодо заявленого бюджетного відшкодування у вересні 2013 року за рахунок від'ємного значення сформованого в попередніх періодах, зокрема, у квітні та липні 2013 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду 11.02.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. по справі № 818/93/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.