Ухвала

від 30.01.2007 по справі 4/31-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/31-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  УХВАЛА

Від "30" січня 2007 р.               по справі № 4/31-38.1.

Господарський суд Волинської області, розглянувши скаргу підприємстватеплових мереж “Володимир - Волинськтеплокомуненерго”,                  м. Володимир - Волинський

на дії державної виконавчої служби Волинської області

по справі № 4/31 - 38.1

за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави Міністерства палива та енергетики України, НАК „Нафтогаз України” в особі ВАТ по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз”

до відповідача підприємства теплових мереж “Володимир - Волинськтеплокомуненерго”, м. Володимир - Волинський

про стягнення 112908,65грн.

Представники:

Від скаржника: Боровець М. А. - довіреність у справі

Від ДВС Волинської області: Куляша О. О. - довіренсть у справі

Суть спору: заявник - ПТМ “Володимир – Волинськтеплокомуненерго”,              м. Володимир - Волинський просить визнати дії ст. державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Волинської області Куляші О. О. по виконанню наказу № 4/48-1 від 29.06.2004р. неправомірними, а постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Волинської області від 01.09.2006р. № 6-7/4953 недійсною.

Представник ДВС Волинської області в судовому засіданні з приводу задоволення заявлених скаржником вимог заперечує та вважає, що скарга ПТМ “Володимир - Волинськтеплокомуненерго” є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

16.03.2004р. по справі за № 4/31-38.1 господарським судом Волинської області постановлено рішення, яким стягнуто з підприємства теплових мереж “Володимир - Волинськтеплокомунеенерго”, (м. Володимир - Волинський, вул. Сагайдачного, 19, код ЗКПО 05384488) на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз” (м. Луцьк, вул. Івана Франка, 12, код 03339459) 110389,36грн. основного боргу, та 444,58грн. трьох процентів річних.

29.06.2004р. виданий наказ № 4/48-1 про примусове виконання рішення.

07.09.2004р. постановою відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Волинського обласного управління юстиції зведене виконавче провадження передано Володимир - Волинському ВДВС до підрозділу примусового виконання рішень.

02.03.2006р. зупинено виконавче провадження до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року №2711-IV.

11.08.2006р. до ВДВС надійшла заява від ВАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про повернення наказу № 4/48-1 від 29.06.2004р. в зв'язку з повним погашенням заборгованості.

01.09.2006р. державний виконавець постановою закінчив виконавче провадження з примусового виконання наказу № 4/48-1, постанову від 21.08.2004р. про стягнення виконавчого збору та постанову ВПВР ДВС ВО від 31.08.2006р. про стягнення витрат на здійснення виконавчих дій виділив в окреме провадження для виконання.

01.09.2006р. відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

13.11.2006р. підприємство теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" звернулося зі скаргою до суду та просить визнати постанову від 01.09.2006р. незаконною (недійсною).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 45 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

Кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 441 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби. Стягувачам - юридичним особам стягнуті суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на вказані стягувачами належні їм рахунки.

Частинами 1-2 статті 43 Закону України "Про виконавче провадження" з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.

Розподіл грошових сум у черговості, вказаній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Тобто, як вбачається із змісту законодавства, у виконавчому провадженні при зверненні стягнення на грошові кошти боржника всі операції пов'язані з рухом грошових коштів від боржника до стягувача здійснюється через депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

Оскільки, в основному заборгованість по наказу № 4/48-1 сплачена самостійно та у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" підстав виділяти в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від повної суми боргу не було.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, вимоги скаржника є підставними, а тому постанову від 01.09.2006р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка суперечить ст.ст. 441, 45, 46 ЗУ "Про виконавче провадження" слід визнати недійсною.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 441, 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження", ст.1212 ГПК України, -

ухвалив:

1. Скаргу підприємства теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" задовольнити.

2. Постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Волинської області від 01.09.2006р. про відкриття виконавчого провадження (наказ господарського суду Волинської області № 4/48-1 від 29.06.2004р.) визнати недійсною.

Суддя                                                                       Слободян П. Р.