17/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
УХВАЛА
25.05.09 Справа № 17/21.
Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали справи за позовом Приватної автофірми «Комфорт», м. Донецьк
до Відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м. Луганську, м. Луганськ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головне управління державного казначейства України в Луганській області, м. Луганськ
за участю прокурора Артемівського району м. Луганська
про відшкодування збитків у сумі 119989 грн. 07 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Стебницький В.Г., довіреність № б/н від 10.01.2009;
від відповідача –не прибув;
від 3-ої особи –Колеснікова С.Б., довіреність № 14-12/1-16 від 31.12.08;
прокурор - Ружа А.Ю., посвідчення № 491 від 12.05.2008;
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 119989 грн. 07 коп.
До канцелярії суду 05.03.2008 о 12 год. 50 хв. представником позивача було здано заяву про збільшення позовних вимог № 43 від 04.03.2009, згідно якої позивач просить визнати протизаконною бездіяльність Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції у виконавчому провадженні про стягнення з боржника ЗАТ «Луганський ливарно-механічний завод»на користь приватної автофірми «Комфорт» суми у розмірі 119989,07 грн.
Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Вимога, викладена у даній заяві не приймається судом до розгляду, оскільки по суті вона є новою вимогою, яка не була заявлена раніше.
Судом встановлено, що приватна автофірма «Комфорт»звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції про стягнення 119989 грн. 07 коп.
До матеріалів справи на запит суду надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 459471, де зазначено, що станом на 14.04.2009 відносно Відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції вчинено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією (а.с.94-95).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
З огляду на вищевикладене, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до частини 1 статті 86 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.
Під юридичними особами, які зобов'язані провадити стягнення коштів з боржника, маються на увазі органи та установи, зазначені у частині 1 статті 9 вказаного Закону (податкові органи, установи банків, кредитно-фінансові установи, а також інші органи, установи, організації, що виконують судові рішення на вимогу чи за дорученням державного виконавця).
Органи державної виконавчої служби не є юридичними особами, про яких ідеться у частині 1 статті 86 Закону України “Про виконавче провадження”. Тому в разі подання позову про відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження (частина 2 статті 86 зазначеного Закону), сплата державного мита має здійснюватися на загальних підставах.
Дана правова позиція зазначена у інформаційному листі ВГСУ від 11.04.2005 № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році».
Суд неодноразово витребовував у позивача докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, однак, позивачем доказів сплати суду не надано.
У зв'язку з викладеним, державне мито у сумі 1199,89 грн. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 6 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1. Провадження у справі припинити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Стягнути з Приватної автофірми «Комфорт», м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 52, ідентифікаційний код 13536664, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 1199,89 грн., видати наказ.
Суддя О.С. Фонова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2009 |
Оприлюднено | 12.06.2009 |
Номер документу | 3802322 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні