Рішення

від 17.03.2014 по справі 922/155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р.Справа № 922/155/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Зенітек Україна", м. Київ до ТОВ "Схід Авто Про", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Василенко А.Л., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Зенітек Україна" про стягнення з ТОВ "Схід Авто Про" загальної суми заборгованості у розмірі 75 370,20 грн.

18.02.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25 000,00 грн. основного боргу, штрафу в сумі 17 598,70 грн. та пені в сумі 1 827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, до суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "зі спливом терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

09.08.2013 року між ТОВ «ЗЕНІТЕК УКРАЇНА»(Постачальник, позивач по справі) та ТОВ «Схід Авто Про» (Покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки товару № К09081, відповідно до умов якого, відповідач передав у власність відповідача Товар.

Відповідно до п. 4.6. Договору розрахунки відбуваються наступним чином :

- 30% - від вартості Товару, що становить 52 796,10 грн. у т.ч. ПДВ 20% -8799,35 грн., Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника до 09.08.2013р.;

- 20% - від вартості Товару, що становить 35 197,40 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 5866,23 грн., Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника на протязі 2 календарних днів з моменту отримання повідомлення від Постачальника про готовність верстату до відвантаження;

- 25% - від вартості Товару, що становить 43 996,75 грн. у т.ч. ПДВ 20% -7332,79 грн., Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 календарних днів з дати отримання Товару за видатковою накладною;

- 25% - від вартості Товару, що становить 43 996,75 грн., у т.ч. ПДВ 20% -7332,79 грн., Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника на протязі 60 календарних днів з дати отримання Товару за видатковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, передача Товару позивачем відповідачу підтверджується видатковою накладною №РН-0000193 від 23.08.2013 р. підписаною уповноваженими особами сторін, копія міститься в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на момент винесення рішення у відповідача рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 25 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 25 000,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що в разі прострочення Покупцем термінів оплати Товару, останній виплачує пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми не сплаченого в строк Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на такий період.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 194,90 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення суми штрафу у розмірі 17 598,70 грн., суд зазначає наступне:

Пунктом 8.5. Договору передбачено, що у разі якщо Покупець вчасно не розрахувався за вже поставлений Товар, Постачальник має право вимагати від Покупця повернення Товару. У цьому випадку Покупець зобов'язаний повернути отриманий Товар за свій рахунок, на склад Постачальника, протягом 10 робочих днів з моменту отримання такої вимоги від Постачальника і сплатити штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого Товару, на поточний рахунок Постачальника, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги від Постачальника. При цьому сума передплати Покупцю не повертається.

Враховуючи, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів виставлення та направлення на адресу відповідача вимоги про повернення товару, передбаченої п.8.5. Договору, правові підстави для стягнення штрафу у розмірі 17 598,70 грн. відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Авто Про» (адреса: вул. Григорівська. буд. 86-А, кв,44, м.Харків, 61064, р/р № 26009060015323 в Харк. ГРУ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 35700536) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕНІТЕК УКРАЇНА» (адреса: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13, п/р 26000414036700 у банку ПАТ "УкрСиббанк»" м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 37035699) суму основного боргу у розмірі 25 000,00 грн., пеню в сумі 2194,90 грн., судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення штрафу в сумі 17 598,70 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 24.03.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/155/14