Рішення

від 22.04.2009 по справі 33/104-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/104-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.09р.

Справа № 33/104-09

За позовом  Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, м. Чернівці 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Бізнес", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 11 133 грн. 75 коп.

                                                                                                                       Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ярин С.О. (юрисконсульт), довіреність б/н від 02.03.2009 року

Від відповідача: Волок І.Г., довіреність № 10 від 01.04.2009 року 

СУТЬ СПОРУ:

Відділ Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Бізнес" про стягнення 11 133 грн. 75 коп. - основної заборгованості по договору № 0095/07-08 від 15.07.2008 року і витрат по справі.

08.04.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить залишити без задоволення позовні вимоги позивача, посилаючись на те, що позов направлено відповідачу без надання документів, доданих до позовної заяви, позивачем не надано обґрунтований розрахунок стягуваної суми, не надано доказів отримання відповідачем листів позивача із вимогою відновити постачання нафтопродуктів.  

В судове засідання 22.04.09р. з'явилися представники сторін. Позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

  В судовому засіданні 22.04.2009 року за згодою представника позивача та відповідача  оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

 Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ :

     15 липня 2008 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір № 0095/07-08 (далі - Договір).   

   Відповідно до умов Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар.

     Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна товару по даному Договору визначається згідно виставленим рахункам-фактурам та не може перевищувати рівня звичайних цін.

      Відповідно до пункту 3.1. Договору оплата товару проводиться покупцем за фактично використаний об'єм товару два рази на місяць кожні 14 днів.

       Відповідно до пункту 3.2. Договору бухгалтерські документи, підтверджуючі придбання товару надаються продавцем покупцю на протязі 3 банківських днів після проведення оплати товару покупцем.

     Згідно з пунктом 3.4. Договору оплата товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця в національній валюті України.

     Згідно з пунктом 5.1. Договору продавець передає у власність покупця товар шляхом заправки на АЗС автотранспорту покупця на умові пред'явлення покупцем паливної картки або талону.

     Згідно з пунктом 5.2. Договору паливні катки та талони виготовляються на підставі заявки покупця за рахунок продавця та безкоштовно передаються покупцю на підставі акту прийому-передачі.

        Позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором, перерахував відповідачу 130 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2244 від 11.08.2008 р. на суму 1 700 грн. 00 коп., № 2259 від 11.08.2008 р. на суму 18 450 грн. 00 коп., № 3 від 05.09.2008 р. на суму 5 000 грн. 00 коп., № 10 від 15.09.2008 р. на суму 1 500 грн. 00 коп., № 2562 від 16.09.2008 р. на суму 13 500 грн. 00 коп., № 16 від 24.09.2008 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., № 46 від 01.10.2008 р. на суму 5 000 грн. 00 коп., № 103 від 10.10.2008 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., № 2767 від 16.10.2008 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 189 від 29.10.2008 р. на суму 20 650 грн. 00 коп., № 233 від 07.11.2008 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 2985 від 18.11.2008 р. на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 42-53).

     Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 119 666 грн. 25 коп., що підтверджується видатковими накладними: № ПК-65/08 від 31.08.2008 р. на суму 8 273 грн. 10 коп., № ПК-33/09 від 30.09.2008 р. на суму 34 827 грн. 50 коп., № Т-05/10 від 31.10.2008 р. на суму 20 650 грн. 00 коп., № ПК-20/10 від 31.10.2008 р. на суму 39 896 грн. 85 коп., № ПК-37/11 від 30.11.2008 р. на суму 15 268 грн. 80 коп., № Т-07/11 від 20.11.2008 р. на суму 750 грн. 00 коп.(а.с. 11-16).

       В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до позовної заяви додані листи до відповідача № 14-4/1855/Ус від 25.11.2008 р. щодо відновлення постачання нафтопродуктів та № 14-4/1995/Ус від 17.12.2008 р. з вимогою повернути заборгованість в розмірі 11 133 грн. 75 коп. Суд не може прийняти вказані листи в якості доказів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази(поштові квитанції, описи вкладення , дещо),  які б підтверджували про направлення цих листів відповідачу (а.с. 20-21).  

         Оскільки сторонами строк поставки не встановлений та позивачем вимога  в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України на  адресу відповідача не надсилалась, у відповідності із ст. 612 ЦК України відповідач в данному випадку не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача не може вважатися порушеним.

    Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача не встановлений, його порушення відсутнє, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 11 133 грн. 75 коп. не доведені,  задоволенню не підлягають.

      Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушенного або оспорюваного права.

 Згідно статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

          Керуючись ст.  ст. 1, 33, 34, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

(Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –18.05.2009 р.