Постанова

від 18.03.2009 по справі 2/483-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/483-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.03.09                                                                                               Справа №2/483-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Колодій Н.А.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників

позивача: Бутенко Д.В., довіреність б/н від 17.06.2008р.;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 2/483-08 та апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Таврія», смт. Новоронцовка Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008р. у справі № 2/483-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз», м.Херсон

до відповідача Малого приватного підприємства «Таврія», смт. Новоронцовка Херсонської області

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2008р. у справі № 2/483-08 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Малого приватного підприємства «Таврія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз» 12491грн.  основного боргу, 10296грн. 87коп. пені, 1249грн.10коп. штрафу, 166грн.10коп. 3 % річних. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивовано тим, що за видатковими накладними за період з вересня по жовтень 2008р. відповідач отримував від позивача товар, але за отриману продукцію розрахувався частково. У зв'язку з чим, за відповідачем станом на 27.10.2008р. існує борг у розмірі 12491грн. Будь-яких доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині суд визнав обґрунтованими та підтвердженими актами звірок, накладними і банківськими рахунками, що відображають часткове надходження коштів. Крім того, умовами договору сторони передбачили відповідальність за порушення строку оплати товару відповідачем, на підставі чого та статті 625 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10296,87грн. пені, 1249грн. 10коп. штрафу та 166грн. 10коп. 3 % річних були задоволенні судом.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008р. у справі № 2/483-08, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції взяті до уваги акти звірок взаєморозрахунків від 27.10.2008р. та 01.11.2008р., які підписанні лише з боку ТОВ «Укрроссоюз» та не були узгоджені з МПП «Таврія». Крім того, відповідач зазначає, що товарно – матеріальні цінності на суму 12491грн. він не отримував, довіреностей на своїх представників підприємства щодо одержання товару не виписував. Разом з цим, скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції порушив статтю 77 ГПК України, яке полягає в тому, що було відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, адже відповідач намагався брати участь у наступному судовому засіданні та надавати відповідні докази.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач суду апеляційної інстанції не надав. Представник  позивача у зв'язку з невизнанням відповідачем факту отримання товару на суму заявлену у позові заявив клопотання про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до слідчих органів. Вказане клопотання залишено колегією суддів без задоволення, оскільки сам лише факт невизнання відповідачем отримання товару не є підставою для направлення матеріалів до правоохоронних органів. Позивач не позбавлений можливості в даному випадку самостійно звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів. Крім того, суд апеляційної інстанції перевіряє законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції  на день його прийняття та на підставі доказів, які були надані суду першої інстанції.      

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16 лютого 2009р. у справі  № 2/483-08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 18.03.2009р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 495 від 17.03.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Шевченко Т.М., даною колегією прийнято постанову.

У судове засідання, яке відбулося 18.03.2009р. уповноважений представник відповідача не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за його згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги заявлені позивачем на підставі договору купівлі – продажу товарів від 01.01.2008р., підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз» та малим приватним підприємством «Таврія»(а.с.10-11).

За умовами п.1.1 названого договору Продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов'язується прийняти та оплатити сирки глазуровані в асортименті, за ціною вказаною у рахунку або у накладній.

Згідно п.2.2 договору Покупець зобов'язався прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів.

У відповідності до пунктів 5.1 та 5.2, Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2008р.

Господарським судом Херсонської області в рішенні зазначено, що МПП «Таврія» за період з вересня по жовтень 2008р. за видатковими накладними отримувало від ТОВ «Укрроссоюз» товар на умовах договірних зобов'язань, але оплату за отриманий товар здійснило частково.

Місцевий господарський суд послався на акт звірки станом на 27.10.08р., як на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 12491грн.00коп. та на надані позивачем до матеріалів справи накладні і банківські рахунки, що відображають надходження грошових сум продавцю.

Стягнення суми з заявлених у позові підстав, а саме договору купівлі – продажу від 01.01.2008р., стали предметом спору у господарському суді першої інстанції.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, зокрема договір та накладні, з'ясувавши фактичні відносини сторін з постачання товару, колегія зазначає наступне.

Оскільки спір виник між суб'єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі змісту вказаної норми закону слідує, що істотними умовами договору купівлі –продажу є предмет і ціна.

У п.1.1 договору, який згідно позовних вимог є підставою для стягнення спірної суми, сторонами визначено, що предметом договору купівлі - продажу є сирки глазуровані, асортимент та ціна яких вказується в рахунку або накладній.

        Видаткові накладні, надані позивачем до справи (а.с.15-51) не містять посилання на договір купівлі - продажу товарів від 01.01.08р. В самих накладних вказано, що умовою продажу за цими накладними є передплата, тобто продаж товару на інших умовах ніж вказано у договорі від 01.01.08р. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відвантаження товару за цими накладними не є купівлею - продажу товарів за договором від 01.01.2008р., а є самостійними угодами купівлі-продажу, що оформлені цими накладними. Отже, наявні у справі накладні не можна вважати доказами виконання позивачем договору від 01.01.08р. і узгодження ціни та асортименту саме за договором купівлі-продажу від 01.01.08р.

          Крім того, як вбачається з підписаних позивачем в односторонньому порядку актів звірки станом на 27.10.08р. (а.с.22) та на 01.11.08р.(а.с.70), заборгованість у сумі 12491грн. складається з сальдо станом на 01.09.08р. на суму 9991грн. за накладними за період з 04.09.2007р. по 01.09.08р., при тому, що договір купівлі – продажу, яким обґрунтовані позовні вимоги, підписаний 01.01.08р., а також заборгованості за накладними за вересень-жовтень 2008р., які взагалі відсутні в матеріалах справи та позивачем суду не надані, а саме: № РН-001444 і № РН-001445 від 02.09.08р., № РН-001481 від 05.09.08р., № РН-001503 від 09.09.08р., БВ-0000167 від 15.09.08р., № РН-001587 від 16.09.08р., № РН-1642 від 23.09.08р., № РН-001709, № РН-001710 та №РН-001711, №РН-001733 від 01.10.08р., № РН-001796 від 07.10.08р., № РН-001853, РН-001866  від 14.10.08р.,№ РН-001890 від 16.10.08р., №РН-001927, №РН-001928 від 21.10.08р., № РН-001977 від 23.10.08р. на загальну суму 4000грн.

          Відповідач у апеляційній скарзі заперечує факт отримання товару на суму 12491грн. та наголосив на тому, що не видавав довіреностей на отримання вказаного товару. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що довіреностей покупця на отримання товару за вказаними накладними у позивача немає.

          Враховуючи вказані обставини суд першої інстанції передчасно і безпідставно визнав заявлену до стягнення суму у розмірі 12491грн. підтвердженою документами наданими позивачем до матеріалів справи.

          Також колегія зазначає, що термін оплати товару за накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.15-51) у цих накладних сторонами не визначений.

          Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Позивач не надав доказів пред'явлення вимоги (претензії) про оплату товару поставленого за вищенаведеними накладними, тому строк виконання зобов'язань з оплати за цими накладними не настав.

За таких обставин, вимоги заявлені з підстав зазначених у позові задоволенню не підлягають.

Вимога позивача № 64 від 24.06.08р. (а.с.13) не може вважатися належним та допустимим доказом у справі згідно статті 34 ГПК України, так як в ній йде посилання на договір, до речі без зазначення його номеру та дати, а не на накладні, за якими фактично було передано товар. До того ж, сума боргу, що зазначена у цій вимозі, складала 7080грн. станом на 23.06.08р.  

Крім того, в обґрунтування задоволення позовних вимог позивача господарський суд Херсонської області в своєму рішенні послався на акт звірки взаєморозрахунків між сторонами у даній справі, що датований 27.10.2008р., яким начебто встановлено заборгованість відповідача у розмірі 12491грн.    

Проте, колегія суддів зазначає, що вказаний акт звірки не є доказом у справі, що підтверджує факт заборгованості відповідача перед позивачем, в силу того, що цей акт є одностороннім документом, бо підписаний лише з боку позивача.

Більш того, вказаний акт не є первинним документом, який фіксує факти здійснення господарських операцій між сторонами у даній справі у розумінні ст. 9 Закону України від 16.07.99р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не може бути належним доказом у справі, який би свідчив про наявність або відсутність заборгованості.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що стягнення судом першої інстанції з відповідача 12491грн. основного боргу, 10296грн. 87коп. пені, 1249грн.10коп. штрафу, 166грн.10коп. 3 % річних є безпідставними, оскільки позивач не довів наявність правових підстав у розумінні статей 33, 34 ГПК України, для стягнення з відповідача сум, заявлених у позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Херсонської області не повністю з'ясував усі обставини справи та не надав належної правової оцінки наданим позивачем документам, як допустимим доказам по справі, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що судом першої інстанції порушено статтю 77 ГПК України, оскільки дане твердження відповідача спростовується тим, що відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до відповідних фахівців у галузі права, у разі відрядження штатного представника підприємства.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що відкладення господарським судом справи у порядку статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом суду, а не обов'язком, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

За таких обставин, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача заявлених сум у позові є передчасним, оскільки суд першої інстанції не з'ясував вищезазначених обставин справи, що призвело до прийняття господарським судом незаконного рішення.

У зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити, а рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008р. у справі № 2/483-08 слід скасувати.  

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Таврія», смт. Новоронцовка Херсонської області задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008р. у справі                           № 2/483-08 скасувати.

В позові відмовити.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроссоюз», (ідентифікаційний код 32809700) м.Херсон на користь Малого приватного підприємства «Таврія», смт. Новоронцовка Херсонської області 121грн.01коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

         Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

 Колодій Н.А.