Рішення

від 16.04.2009 по справі 40/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/93

16.04.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс ДТД»

до                   Комунального підприємства „Київський метрополітен”

про                 визнання укладеним договору оренди продовженим,

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:  

від позивача: Ракітіна Л.Д. за довіреністю від 20.03.09 №80; Пшеничний Ю.М. за довіреністю від 20.03.09 №81.                                                                                                                                                                                                                

від відповідача: Загоровська Н.В. за довіреністю від 23.12.08 №1690-Н.

В судовому засіданні 16.04.09, за згодою представників сторін в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс ЛТД»(далі - Позивач) з позовом до Комунального підприємства «Київметрополітен»(далі - Відповідач) про визнання продовженим договору оренди №Кд-168 від 05.06.97, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс ЛТД»та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» на приміщення магазину у підземному переході на станції метро «Палац Україна»площею 32 кв.м., строком до 02.08.2011 на тих самих умовах.

В обґрунтування позову посилається на таке. 05.06.97 між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди №КД-168, відповідно до умов якого орендар (Позивач у справі) прийняв у строкове платне користування приміщення-магазин у підземному переході на станції метро «Палац Україна»площею 32,0 кв.м. У п. 10.2 сторони визначили термін дії договору, а саме: з 01.06.1997 по 31.12.2007 року (строком на п'ять років сім місяців). Додатковою угодою до договору оренди термін дії договору оренди продовжено на три роки, а саме з 01.01.2003 по 01.01.2006. З огляду на умови договору та норми Закону України «Про оренди державного та комунального майна»Позивач продовжував користуватись орендованим майном, в той час як Відповідач звернувся до Позивача з листом від 05.02.09 №106, у якому повідомив, що термін дії договору оренди закінчився 01.01.09, та вимагає звільнення орендованих приміщень. Зазначене стало підставою для звернення до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів. У позові посилається на норми ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та умови Договору оренди від 05.06.1997 №КД-168.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.09 порушено провадження   справі №40/93 за даним позовом  та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.03.09.

24.03.09 у судове засідання з'явились представники Сторін. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги. Відповідач –проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову, надав заперечення на позов. Зазначає, що додатковою угодою до договору оренди, було змінено термін дії договору, тому твердження Позивача по продовження терміну дії договору на умовах, що були передбачені у договорі до моменту укладення додаткової угоди нього, не відповідають реальному стану речей.

У судовому засіданні 24.03.09 оголошено перерву до 16.04.09.

16.04.09 суд за згодою сторін ухвалив вступну і резолютивну частини рішення.

За таких обставин, розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, встановив.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦК УРСР (що діяв на момент укладення Договору оренди та до додаткової угоди до нього) зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату (ст. 256 ЦК УРСР).

Так, 05.06.1997 року між Державним підприємством «Київський метрополітен»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс – ЛТД»укладено договір оренди №КП-168, відповідно до умов якого орендодавець передав,  а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування приміщення магазину у підземному переході на ст. метро «Палац Україна»площею 32,0 кв.м. (далі –Договір оренди).

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством (ст. 258 ЦК УРСР). А відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(у відповідній редакції закону) термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Сторони у п. 10.1 договору погодили термін дії Договору оренди, який визначений з 01 червня 1997 року по 31 грудня 2002 року (на 5 років та 7 місяців).

В той же час, у п. 10.6 договору погодили можливість продовження договору на той же термін на тих же умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення терміну його дії на протязі місяця.

28 січня 2003 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(яке відповідно до статуту являється правонаступником державного підприємства «Київський метрополітен») укладено додаткову угоду №14(20) до договору оренди №КД –168 від 05.06.97.

Вказаною додатковою угодою внесено зміни до пунктів 1.1, 3.1, 3.5, 3.6, 3.7 Договору оренди.

Додатково, сторони вирішили продовжити дію договору з 01.01.2003 по 01.01.2006 та домовились, що у всьому іншому, що не передбачено цією угодою, сторони керуються договором №КД-168 від 05.06.1997 та всіма додатковими угодами та додатками до нього (п. 3 Додаткової угоди №14(20) від 28.01.03).

Пункт 10.1 Договору оренди залишено без змін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.6 Договору оренди  продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З наявних у матеріалах справи доказів, після закінчення терміну дії Договору оренди (01.01.06) жодна із сторін не заявила протягом одного місяця із вказаної дати про припинення договору оренди.

За таких обставин, з огляду на те, що у пункт 10.1 Договору оренди сторони не вносили зміни та доповнення, суд прийшов до висновку, що із врахуванням п.10.6 Договору та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»з 01.01.2006 року договір оренди слід вважати продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені Договором оренди, тобто на п'ять років та сім місяців - до 02.08.2011  року.

Встановлені вище обставини та, зокрема, зміст додаткової угоди №14(20) до Договору оренди, спростовують твердженням Відповідача про те, що укладаючи додаткову угоду №14(20) до Договору оренди, сторони дійшли  згоди про внесення змін стосовного терміну дії Договору оренди, та домовились, що договір діє строком на три роки з 01.01.2003 по 01.01.2006.

          Також не беруться до уваги судом твердження Відповідача про порушення орендарем істотних умов договору оренди, що, за його твердженням, впливає на можливість переукладення з ним договору оренди на новий строк. Зазначене може бути підставою для застосування господарсько-правових та договірних санкцій до орендаря, включаючи звернення до суду з подання відповідного позову. Проте жодним чином не впливають на предмет спору у даній справі.

Господарський процесуальний кодекс України (ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України) визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати продовженим договір оренди №КЛ-168 від 06.05.1997 приміщення магазину у підземному переході на ст. метро «Палац Україна»площею 32 кв.м., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-ЛТД»та Державним підприємством «Київський метрополітен», строком до 02.08.2011 на тих самих умовах.

3. Стягнути з  Комунального підприємства «Київський метрополітен»(Україна, м. Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, 35, код ЕДРПОУ 03328913, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс –ЛТД»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код ЄДРПОУ 20588975) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя                                                                                                         Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 21.04.2009