Постанова

від 03.04.2014 по справі 813/1682/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року № 813/1682/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Куковицький О.Я., Гармадій Н.Я.,

від відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Престиж-Транс» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови та про визнання незаконними дій, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Престиж-Транс» звернулося в суд з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №31176975 від 11.10.2012 року; скасування п.2 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №31176975 від 11.10.2012 року та визнання протиправними дій по стягненню виконавчого збору.

Підставами позову, як зазначено в позовній заяві, є, зокрема, те, що стягувач у виконавчому провадженні відмовився від примусового виконання, про що подав відповідачу письмову заяву, що також зазначається у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11.10.2012 року. Таким чином, продовжує позивач, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» стягненню з боржника підлягає виконавчий збір у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити. Крім того, згадані представники уточнили назву відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду (повістка про виклик від 31.03.2014 року).

Заслухавши представників позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Позивач дізнався про спірні акти індивідуальної дії 13.02.2014 року, що підтверджується завою від 12.02.2014 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 11.10.2012 року ВП №31176975 стягнуто з боржника: ТзОВ «Престиж-Транс», Козак М.М., Куковицького О.Я. виконавчий збір у розмірі 23188 грн. 54 коп.

Як передбачено ч.1 ст.28 згаданого Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.47 цього ж Закону визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

В матеріалах справи наявна постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 11.10.2012 року ВП №31176975, якою виконавчий документ: виконавчий напис №2124, виданий 31.08.2009 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4, повернено стягувачу.

Зі змісту наведеної постанови вбачається, що підставою для повернення виконавчого документа стала відповідна заява стягувача (п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження).

Таким чином, з огляду на те, що виконавчий документ було повернено без виконання за письмовою заявою стягувача, суд вважає, що розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника у виконавчому провадженні, повинен становити вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як передбачено ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

Як передбачено п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А відтак, постанова відповідача про стягнення з відповідача виконавчого збору в розмірі 23188 грн. 54 коп. є протиправною, оскільки винесена державним виконавцем без врахування того, що виконавчий документ було повернуто без виконання за заявою стягувача.

При цьому, суд вважає, за необхідне повністю скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки не може підміняти орган державної виконавчої служби, рішення якого оскаржується, приймаючи інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належить до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Що стосується вимог позивача про скасування п.2 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №31176975 від 11.10.2012 року, в якому зазначено про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження, то такі задоволенню не підлягають, оскільки скасування оспорюваної постанови не позбавляє державного виконавця можливості прийняття іншої постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у встановленому законом розмірі та не звільняє останнього від обов'язку сплатити виконавчий збір у зазначеному розмірі.

З приводу вимоги про визнання протиправними дій по стягненню виконавчого збору, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такої, оскільки належним способом захисту, в даному випадку, є оскарження спірної постанови про стягнення виконавчого збору, яка і тягне за собою певні правові наслідки для позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №31176975 від 11.10.2012 року, а тому в цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні позову належить відмовити.

Окрім того, суд, у відповідності до ч.2 ст.162 КАС України, вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оскаржуваного акта індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з позивача пропорційно заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про стягнення виконавчого збору ВП №31176975 від 11.10.2012 року.

3. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Транс» (код ЄДРПОУ 25545640), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Богданівська, 15а, 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) сплаченого судового збору.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 квітня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк