Рішення

від 26.03.2014 по справі 905/626/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.2014 Справа № 905/626/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Бэль" м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромойл" м. Харцизьк, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 12300,00 грн., пені у розмірі 682,43 грн., штрафу у розмірі 6150,00 грн.

Представники сторін:

від позивача : Колодяжна О.І.- за довіреністю №27/2 від 30.12.2013р.

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Приватне підприємство "Бэль" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромойл" м. Харцизьк, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 12 300,00грн., пені у розмірі 682,43грн., штрафу у розмірі 6150,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №1594/13 від 07.05.2013р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 12300,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 546, 547, 548, 549, 550, 551, 552, 610, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54, 64, 66, 67, 68 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

07.05.2013р. між Приватним підприємством "Бэль" м. Донецьк (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромойл" м. Харцизьк, Донецька область (Покупець), укладено договір поставки №1594/13.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (алкогольні, слабоалкогольні, безалкогольні напої, продукти харчування), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.3 Договору, загальна сума договору складає сума товару, отриманого за всіма накладними.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний провести оплату за партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових коштів в касу постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару, а за слабоалкогольну продукцію на протязі 7 (сьоми) календарних днів з моменту отримання такої продукції.

Згідно з п. 7.1 Договору, строк дії договору з 07.05.2013р. по 31.12.2014р.

Додатком №1 від 07.05.2013р. до договору поставки №1594/13 від 07.05.2013р., передбачений перелік осіб, які мають право отримувати товарно - матеріальні цінності від ПП «Бэль».

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №1594/13 від 07.05.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки №1594/13 від 07.05.2013р., на підставі видаткових накладних: №1470 від 09.08.2013р. на суму 3083,22 грн.; №1471 від 09.08.2013р. на суму 2977,02 грн.; №1475 від 09.08.2013р. на суму 3649,58 грн.; №1495 від 09.08.2013р. на суму 4375,42 грн.; №2738 від 19.08.2013р. на суму 1422,08 грн., всього у розмірі 15507,32 грн.

12.08.2013р. відповідачем було частково повернуто позивачу отриманий товар, що підтверджується накладною на повернення товару №1610 від 12.08.2013р. на суму 26,04 грн.

Відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 4907,56 грн., що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 74, 75)

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10573,72 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати у розмірі 10573,72 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "Бэль" м. Донецьк доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 1726,28 грн. суд відмовляє, у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 682,43 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за прострочення платежу понад встановленого в п. 3.1 строку, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково: за період з 23.08.2013р. по 06.09.2013р., на суму заборгованості 14059,20 грн., пеня у розмірі 75,11 грн.; за період з 02.09.2013р. по 06.09.2013р., на суму заборгованості 1422,08 грн., пеня у розмірі 2,53 грн.; за період з 07.09.2013р. по 13.09.2013р., на суму заборгованості 12323,72 грн., пеня у розмірі 30,72 грн.; за період з 14.09.2013р. по 27.01.2014р., на суму заборгованості 10573,72 грн., пеня у розмірі 512,17 грн., всього у розмірі 620,53 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 61,90 грн., суд відмовляє

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 6150,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у випадку неоплати поставленого товару більш ніж на 30 днів понад строку, встановленого в п. 3.1 даного договору, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, з урахуванням п. 5.2 договору, позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольняє частково у розмірі 5286,86 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 863,14 грн., суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромойл" (86793, Донецька область, м. Іловайськ, вул. Донецька, б. 15, ЄДРПОУ 38318858) на користь Приватного підприємства "Бэль" (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, б. 96, ЄДРПОУ 24067799) суму основного боргу у розмірі 10573 (десять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 72 коп., пеню у розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 53 коп., штраф у розмірі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 86 коп., судовий збір у розмірі 1573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 82 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1726,28 грн., пені у розмірі 61,90 грн., штрафу у розмірі 863,14 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 31.03.2014 року.

Надруковано 5 примірників:

1-до справи;

2-позивачу;

2-відповідачу