Рішення

від 05.03.2014 по справі 922/5164/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р.Справа № 922/5164/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Ютам-Харків", м. Харків до Приватне АТ "Хлібозавод "Салтівський" м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Воловельська Т.В., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ютам-Харків", м. Харків звернулось до суду із позовом до Приватного АТ "Хлібозавод "Салтівський" м. Харків про стягнення 28 606,07 грн., з яких 26 640,77 грн. основного боргу за поставлений товар та надані послуги по договору №52-10 від 26.04.2012 року та 1965,30 грн. пені.

18.02.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 29 655,39 грн., з яких 26 640,77 грн. сума основного боргу за поставлений товар та надані послуги по договору №52-10 від 26.04.2012 року та 3014,62 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року було зобов'язано позивача надати докази направлення на адресу відповідача заяви про збільшення розміру позовних вимог, але останнім не було виконано вимоги вищевказаної ухвали суду, в зв'язку з чим суд залишає заяву про збільшення розміру позовних вимог від 18.02.2014 року без розгляду.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі уповноваженого представника, стосовно заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

26 квітня 2012 року між ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» (відповідач по справі, покупець) та ТОВ «Ютам-Харків» (позивач по справі, постачальник) було укладено договір на поставку та монтаж обладнання №52-10.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2. Договору позивач взяв на себе зобов'язання: зробити поставку холодильного обладнання для двох камер зберігання продукції, виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи обладнання на об'єктах покупця.

Відповідно до п.2.1 загальна сума даного Договору складає 66 601,92 грн. (вартість обладнання 59 941,73 грн., у т.ч. ПДВ 20% 9 990,29 грн., вартість монтажних та пуско - налагоджувальних робіт 6 660,19 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 110,03 грн.).

Згідно до п.2.2. Договору оплата проводиться покупцем в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно з такими умовами:

- 60% вартості від загальної суми Договору 39 961, 15 грн., у т.ч. ПДВ 20% 6660,19 грн. не пізніше 4 днів після підписання цього Договору;

- 30% вартості від загальної суми Договору 19 980, 58 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3330,10 грн. проводиться протягом двох днів з моменту повідомлення про постачання обладнання на склад Покупця;

- 10% вартості від загальної суми Договору 6 660,19 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1110,03 грн. проводиться не пізніше 3 днів після підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії видаткової накладної №820-1/12 від 20.08.2012 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 59 941,73 грн.

Відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №827-1/12 від 27.08.2012 року позивачем надано робіт, послуг з монтажу та пуско-налагодження холодильного обладнання на об'єкті відповідача на загальну суму 6 660,19 грн.

За таких обставин, позивачем були виконані зобов'язання за умовами Договору у повному обсязі.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання за умовами Договору виконав частково, в зв'язку з чим станом на 29.11.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 26 640,77 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 26 640,77 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6.4 Договору, у разі здійснення несвоєчасної оплати за цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної суми Договору.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 965,30 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський» (код ЄДРПОУ 31340536, адреса: 61153, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютам - Харків» (61100, м. Харків, вул. Танкопія, 8-В, код ЄДРПОУ 31150713) суму основного боргу у розмірі 26 640,77 грн., суму пені у розмірі 1 965,30 грн., 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа № 922/5164/13