Рішення

від 03.04.2014 по справі 294/2023/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/2023/13-ц Головуючий у 1-й інст. Мельничук О.О.

Категорія 23 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Борисюка Р.М., Матюшенка І.В.,

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року

по цивільній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка хмелярів та пивоварів» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестконтакт» про визнання договору оренди землі недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка хмелярів та пивоварів», третя особа Реєстраційна служба Чуднівського районного управління юстиції у Житомирській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року СТОВ «Спілка хмелярів та пивоварів», (далі СТОВ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ „Агроінвестконтакт", (далі- ТОВ) про визнання недійсним з моменту укладення останніми 15.10.2013 року договору оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 1,7803 га, яка розташована на території Карповецької сільської ради, Чуднівського району, Житомирської області. Свої позовні вимоги СТОВ мотивувало тим, що даний правочин було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки між ним та ОСОБА_2 ще 10.10.2007 року було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, термін дії якого було продовжено до 31.12.2018 року, згідно додаткової угоди сторін від 10.09.2008 року. Укладення орендодавцем нового договору оренди із іншою юридичною особою до закінчення дії правовідносин із СТОВ призвело до порушення прав початкового орендаря і є порушенням норм чинного законодавства. СТОВ просило суд визнати договір оренди від 15.10.2013 року недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

У листопаді 2013 року представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання договору оренди земельної ділянки площею 2,90 га укладеного 10.10.2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Спілка хмелярів та пивоварів» та додаткової угоди від 07.12.2007 року недійсними. Свої вимоги мотивувала тим, що вказаний договір оренди та додаткова угода вчинені з порушенням вимог ст.15 Закону України „Про оренду землі" , а саме, не містять істотних умов.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 18.12.2013 року позовну вимогу СТОВ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,7822 га від 10.10.2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агроінвестконтакт» залишено без розгляду.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року позов СТОВ задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення ОСОБА_2 та ТОВ «Агроінвестконтакт» 15.10.2013 року договір оренди земельної ділянки №3 площею 1,7803 га з кадастровим номером 1825883200:03:000:0066, яка знаходиться на території Карповецької сільської ради, Чуднівського району, Житомирської області та скасовано державну реєстрацію прав ТОВ «Агроінвестконтакт» на належну ОСОБА_2 земельну ділянку, проведеної 18.10.2013 року Реєстраційною службою Чуднівського районного управління юстиції у Житомирській області. Стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «Агроінвестконтакт» на користь СТОВ «Спілка хмелярів та пивоварів» по 114,70 грн. судового збору. Зустрічний позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення за спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не встановлено усіх обставин, що мають значення для справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2007 року між СТОВ „Спілка хмелярів та пивоварів" і ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Карповецької сільської ради, Чуднівського району, Житомирської області та належать останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю. Указаний договір був зареєстрований у Чуднівському районному відділі Житомирської регіональної філії „Центру ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.2007 року за №040722401037(а.с.8-11).

10 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та СТОВ укладена додаткова угода про зміну умов вищезазначеного Договору оренди землі, яка зареєстрована 02.02.2009 року за № 040922400008 у Чуднівському районному відділі Житомирської регіональної філії „Центру ДЗК". Цією додатковою угодою сторони внесли зміни до пунктів 2.2 та 6.3 договору, відповідно до яких термін дії договору продовжено на 10 років, визначено розмір орендної плати у 3% від грошової оцінки земельної ділянки (а.с.12).

Вирішуючи порушений сторонами спір, суд першої інстанції виходив із того, що в дослідженому ним примірнику договору оренди землі сторін від 10.10.2007 року вказані всі істотні умови договору, які були передбачені законодавством на час його укладення. Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає положенням ст.15 Закону України „Про оренду землі"(далі-Закону). СТОВ згідно укладеного договору провів розрахунки з орендодавцем, шляхом внесення орендної плати (а.с.118-120) , при внесенні якої з боку ОСОБА_2 заперечень та зауважень не було, а тому підстав для визнання недійсним договору оренди немає.

Так у ч.1 ст.15 Закону України „Про оренду землі", визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до ч.2 ст.15 цього Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що оспорюваний ОСОБА_2 договір оренди землі був укладений між нею та СТОВ 10 жовтня 2007 року. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований 07 грудня 2007 року, тобто до внесення змін до ст.15 Закону України „Про оренду землі" Законом України від 16.09.2008 року №509-УІ, яким частину першу ст. 15 зазначеного Закону доповнено абзацом 12 стосовно такої істотної умови договору оренди землі - як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

А відтак, колегія суддів вважає, що визначена позивачем ОСОБА_2 підстава для визнання договору оренди землі від 10.10.2007 року та додаткової угоди від 10.09.2008 року недійсними через відсутність такої істотної умови, як умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не може бути прийнята судом як належна, оскільки на момент державної реєстрації договору оренди землі законодавцем не було передбачено такої істотної умови договору оренди землі.

Правильними є також висновки суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_2, на порушення вимог ст.60 ЦПК України, не довела обставини, які б свідчили про недійсність договору оренди землі та додаткової угоди до нього.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у спірних договорах таких додатків, як план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює ідентифікацію земельної ділянки, слід зазначити наступне.

При наявності обмежень на використання земельної ділянки до примірника державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або на право власності на земельну ділянку, який видається власнику або користувачу земельної ділянки, додаються: копія кадастрового плану; акт перенесення на місцевість меж зон обмежень (п. 2.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженої наказом Держкомзему від 04 травня 1999 року №43).

Згідно з п. 2.6 вказаної інструкції кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів. На план наносяться: - межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів.

Відповідно до оспорюваних договорів, додатками до них є копія Державного акта на право приватної власності на землю, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обтяжень (обмежень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року №449, затверджено типову форму державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Зворотна сторона державного акта на право власності на земельну ділянку містить план меж земельної ділянки із зазначення кадастрового номера ділянки.

Однією із граф вказаного плану є зазначення існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки. Наявні в матеріалах справи такі плани меж земельної ділянки не містили будь-яких обмежень.

Докази, які б свідчили про те, що додаткову угоду ОСОБА_2 не підписувала, остання та її представник суду не надали, від проведення відповідних досліджень відмовились.

Відповідно до ч.1ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного суду України.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року по справі № 6-94 цс 13, зазначено, що виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року „Про оренду землі", визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Прийшовши до правильного висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції помилково відмовив їй у задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду. Відтак, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Оскільки на час укладення договору оренди належної на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки з ТОВ, договір оренди цієї ж земельної ділянки з СТОВ був чинним, суд першої інстанції правильно визнав його недійсним.

У решті рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону . Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року в частині вирішення зустрічного позову змінити, відмовивши в позові представнику ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до СТОВ „Спілка хмелярів та пивоварів" про визнання недійсним договору оренду земельної ділянки за безпідставністю.

У решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: