Рішення

від 02.06.2009 по справі 9/44(5/24)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/44(5/24)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

 "02" червня 2009 р.                                                                   Справа № 9/44(5/24)

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю " Екко -Чернігів" , код ЄДРПОУ

                       24555961, вул. Червоногвардійська 8а, м. Чернігів, 14033

Відповідач:          Чемерське споживче товариство, код ЄДРПОУ 01776180, вул. 40 років Жовтня, 6, с. Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, 17036

Предмет спору:           про стягнення  8137,77 грн.

Суддя       Івченко С.М.

Представники сторін:

позивача: Скивка І.М., - керівник Товариство з обмеженою відповідальністю "Екко Чернігів"  відповідача: Тополь В.В. - голова правління Чемерського споживчого товариства

СУТЬ  СПОРУ:

Позивачем подано позов  про стягнення з відповідача 8137,77грн.,  в  т. ч. : 6096,25 грн. основного  боргу за отриману продукцію, 730,90 грн. пені, 1219,25 грн. штрафу та 3% річних в сумі 91,37 грн. за неналежне виконання зобов"язань згідно  укладеного між сторонами договору                № ЭК-725/8 від 03.01.08р.

В судовому засіданні 02.06.2009 року, позивач відповідно до ст. 22 , 78 Господарського процесуального кодексу України, надав суду  письмову заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення 1219,25 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань згідно договору № ЭК-725/8 від 03.01.08р. у  зв"язку  зі  сплатою 6096,46 грн. основного боргу.

Відповідно до положень ст.78 Господарського процесуального кодексу України, суд роз”яснив позивачу наслідки відмови від позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та штрафу за неналежне виконання зобов'язань. Наслідки відмови від позовних вимог стороні зрозумілі.

Відповідач проти зменшення позовних вимог не заперечував  та  письмовою заявою просить у зв'язку зі скрутним фінансовим та економічним становищем не  стягувати  з нього  пеню в сумі 730,90 грн.  та 3% річних в сумі 91,37 грн., а також  надав копію платіжного доручення № 237 від 28.05.09р. на суму 6096,25 грн., що свідчить про погашення відповідачем суми основного боргу.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

03.01.08 року  між позивачем та  Чемерським споживчим товариством було укладено договір     № ЭК-725/8.

Пунктом 1.1. договору № ЭК-725/8  сторони визначили, що постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар покупцю (відповідачу), а покупець прийняти  і оплатити  товар на умовах, визначених договором.

         Згідно накладних: № 8234, №8235 від 13.08.08 року, № 8484, №8486, №8487, №8489, №8490, №8491, №8492, №8493 від 20.08.08 року,  позивачем було відпущено відповідачу товар  на загальну суму 6106,46 грн.

          Факт отримання відповідачем  товару підтверджується підписом уповноваженої особи у видаткових  накладних  про отримання   товару та  не  оспорюється  сторонами.

                                                                      2

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  постачальника (позивача) або іншим, не забороненим діючим законодавством способом, в тому числі внесенням грошових коштів в касу постачальника (позивача). Оплата проводиться протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту прийняття товару по кожній партії.

      Як вбачається  з матеріалів справи відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлений товар  виконав частково, своєчасно сплативши  лише 10,21 грн..

        За таких обставин, основний борг на дату подання позовної заяви становив 6096,25 грн.  В судовому засіданні 02.06.09р.  відповідачем було надано суду докази погашення даної заборгованості, а саме  копію платіжного доручення  № 237 від 28.05.09р. на суму 6096,25 грн..

          Як слідує із аналізу  строків оплати і фактичної дати здійснення відповідачем платежу,  останнім в порушення п. 2.2. договору   була допущена  прострочення оплати. У  зв"язку  з простроченням  оплати, позивач  згідно  до  умов  договору  нарахував    відповідачу  пеню та  штраф,  але   враховуючи  перерахування  суми  основного  боргу, позивач  відмовився  від  позовної  вимоги  щодо  стягнення  1219,25 грн. штрафу. За  таких  обставин, суд доходить  висновку  про  можливість прийняття  відмови  позивача  від  позовних вимог в частині стягнення 1219,25 грн. штрафу,  оскільки це є правом сторони, згідно  ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не протирічить  діючому законодавству та не  порушує нічиї права та  охоронювані законом інтереси.

Враховуючи  надання суду відповідачем доказів  погашення суми основного боргу 6096,46 грн. та відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 1219,25 грн. штрафу, і  прийняття її судом, провадження у справі у  частині стягнення  6096,46 грн. підлягає припиненню у  зв"язку  з  відсутністю  предмету  спору,  а  в  частині  стягнення 1219,25 грн. у  зв"язку  з  відмовою  позивача, що  прийнята  судом відповідно до п.1-1, п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем  заявлено  вимогу  про  стягнення  з відповідача пені в сумі  730,90 грн. за прострочення  виконання  грошового зобов'язання за період з 28.08.08р. по 03.03.09р.,  розрахованої  відповідно до п. 7.2. договору,  а  також  3% річних в сумі 91,37 грн..

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

          Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

  Пунктом  7.2. договору № ЭК-725/8 від 03.01.08р. сторони визначили, що при простроченні розрахунків за поставлений товар покупець (відповідач)  сплачує постачальнику (позивачу) збитки, яких зазнав постачальник (відповідач) в результаті неналежного виконання зобов'язань та  пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

                                                                      3

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

          Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд,  з урахуванням заяви позивача про часткову  відмову    від  позову та вищезазначеного,  доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення  пені в сумі 730,90 грн.  та 3% річних в сумі 91,37 грн.,  в решті позову  провадження  підлягає припиненню в зв'язку з  відсутністю предмету спору та  частковою відмовою позивача від позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь  позивача 102 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  оскільки  даний  спір  виник внаслідок     неправильних  дій  відповідача  по  оплаті  за  одержаний  товар.

Керуючись ст.ст. 5,25, 526, 546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49, 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково,   припинивши  провадження  у  частині    стягнення 6096,46 грн.  боргу  за  відсутністю  спору та  у  частині 1219,25 грн. штрафу  у  зв"язку  з  відмовою  від  позову , що  прийнята  судом.

          2. Стягнути з  Чемерського споживчого товариства, вул. 40 років Жовтня, 6, с.Чемер Козелецького району Чернігівської області, 17036 (р/р 26006300234 в Ощадбанку, МФО 343079, код ЄДРПОУ 01776180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екко - Чернігів", вул. Червоногвардійська 8а, м. Чернігів, 14033 (р/р 26006013860100 АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 24555961) пеню в сумі  730,90 грн., три проценти річних в сумі  91,37 грн., 102 грн. держмита та  118  грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                 3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                       С.М. Івченко

02.06.09