Рішення

від 02.06.2009 по справі 40/61пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/61пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.06.09 р.                                                                                                       Справа № 40/61пд                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-Лізинг”, м. Київ

до першого відповідача акціонерного товариства закритого типу “Торговий Дім “Астрон”, м. Краматорськ

до другого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Адвокат”,                 м. Харків   

про визнання договору недійсним  

за участю:

представників сторін:

від позивача: Білека Ю.І. - юрист

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача:  не з'явився

            Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

         З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, відповідно до ухвали  керівництва суду, строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-Лізинг” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до першого відповідача  акціонерного товариства закритого типу “Торговий Дім “Астрон” та другого відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Адвокат” про визнання договору поруки № 101/1 від 04.09.07р. недійсним.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представників першого та другого відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

  Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  від 03.09.08р.підтверджує, що підприємство другого відповідача знаходиться за адресою, вказаною в позовній заяві.

Відповідно до вимог статті 77 ГПК України, с метою підготування технічного засобу до фіксування судового процесу в судовому засіданні з 13 год. 07 хвил. 07.04.09р. до 13 год. 16 хвил. 07.04.09р.  було оголошено перерву.

Перший відповідач – акціонерне товариство закритого типу „Торговий дім „Астрон” проти позову заперечує мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-           відповідачі не дійшли згоди відносно суттєвих умов договору поруки, тому правочин є таким, що не вчинений та не створює правових наслідків;

-          неукладений договір не може бути визнаний судом недійсним;

-          неукладений договір поруки ніяким чином не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача і доводи та міркування товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо - Лізинг” є безпідставними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову оцінку правовідносинам сторін, вислухавши доводи представника позивача та першого відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.02.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-Лізинг” отримало від акціонерного товариства закритого типу „Торговий дім „Астрон” копію позовної заяви за позовом  акціонерного товариства закритого типу „Торговий дім „Астрон” до товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-Лізинг” та приватного підприємства юридичної фірми „Глобал Адвокат”.

Втім, позивач наполягає на тому, що договір поруки, укладений між акціонерним товариством закритого типу „Торговий дім „Астрон” та приватним підприємством юридичною фірмою „Глобал Адвокат” №101/1 від 04.09.2007р. не відповідає вимогам закону, а отже потребує визнання у судовому порядку недійсним.

Тобто, акціонерне товариство закритого типу „Торговий дім „Астрон” та приватне підприємство юридична фірма „Глобал Адвокат” уклали фіктивний договір поруки, який не направлений на настання правових наслідків.

На підтвердження цього позивач зазначає, що поручитель є юридичною фірмою, діяльність якої направлена на надання юридичних послуг як фізичним так і юридичним особам. А порука – це вид забезпечення зобов'язання за основним договором, тобто фінансова послуга, яка не належить до юридичної діяльності.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що перший та другий відповідачі уклали фактично фіктивний договір поруки №101/1, який направлений на настання правових наслідків та підлягає визнанню в судовому порядку недійсним.

Крім того, для укладання договору поруки між приватним підприємством юридичною фірмою „Глобал Адвокат” та акціонерним товариством закритого типу „Торговий дім „Астрон” останньому необхідно було отримати попередню згоду товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо - Лізинг” для розкриття конфіденційної інформації про умови договору оренди, а вже після отримання відповідного дозволу перший відповідач мав право укладати договір поруки.

Натомість перший відповідач дозволу на розкриття конфіденційної інформації про умови договору оренди не отримав, тому порушив вимоги ст. 628 ЦК України, а отже учинив правочин, договір поруки, який суперечить актам цивільного законодавства.

Таким чином, акціонерне товариство закритого типу „Торговий дім „Астрон”, порушуючи приписи п.11.14 договору оренди не отримало попередньої згоди від товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо - Лізинг” щодо розкриття інформації про умови договору, і як наслідок, перший відповідач не мав право на укладання договору поруки №101/1 від 04.09.2007р., а отже вищезазначений договір не відповідає вимогам чинного законодавства.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинами сторін, суд вважає , що доводи позивача обґрунтовані, а заперечення першого відповідача спростовуються наступними обставинами:

В силу статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.  Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному розмірі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.  

Вимоги статті 559 ЦК України свідчать, що спірний договір поруки не припинив свою дію.

Зобов'язання щодо поруки належать до категорії додаткових. Вони покликані забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання.

У той же час, законодавець визначає підстави для визнання правочину недійсним:

·            ЦК України (ст.215) формулює детальні та достатньо визначені положення про підстави недійсності правочинів та про види недійсних правочинів (нікчемні та оспорювані). Положення ст. 207 ГК з цього ж питання, хоч і стосуються лише господарських договорів, але є більш загальними. Виходячи із принципіального положення про Цивільний кодекс як основний акт цивільного законодавства, при вирішенні питання про підстави недійсності (нікчемності, оспорюваності) правочина у сфері дії Господарського кодексу слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу. Підстави нікчемності умов договорів, встановлені ч. 2 ст. 207 ГК не повинні застосовуватись, оскільки визнання нікчемності умов типових договорів є взагалі некоректним (як таке, що передбачає застосування до типового договору, що є нормативно-правовим актом, правової конструкції нікчемності, яка може стосуватись тільки правочинів).

·          відповідно до ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК підставою недійсності правочину є суперечність його змісту актам цивільного законодавства. Під змістом правочину тут розуміється зміст волевиявлення учасників правочину в цілому, тобто як волевиявлення щодо змісту цивільних правовідносин, що мають виникнути на підставі правочину, так і волевиявлення стосовно того, з ким ці правовідносини мають бути встановлені. Тому правочин може бути визнаний недійсним, зокрема у разі, коли ним порушено право третьої особи, яка відповідно до закону отримала право на укладення договору стосовно того ж предмета за результатами конкурсу, аукціону тощо (в зв'язку з тим, що  волевиявлення стосовно учасника правочину, суперечить акту цивільного законодавства) ;

·          підставою недійсності правочину може бути його суперечність актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК). При застосуванні цього положення слід врахувати, що абсолютна більшість законів та інших нормативно-правових актів формулюють норми, що належать до декількох галузей законодавства. В багатьох випадках в одних і тих же положеннях актів законодавства формулюються норми двох і навіть трьох галузей права. Тому численні публічно-правові заборони та обмеження, які стосуються умов, за яких можливе вчинення правочину, мають тлумачитись так, що вони мають цивільно-правовий зміст, а їх порушення є підставою для висновку про те, що зміст правочину суперечить акту цивільного законодавства;

·          наслідки недійсності правочинів встановлюються ст.ст. 216, 217 та іншими Цивільного кодексу. Враховуючи, що в Цивільному та Господарському кодексах, в інших законах терміни “зобов'язання”, “правочини” часто використовуються як тотожні, положення ст.ст. 207, 208 ГК про недійсність зобов'язань та наслідки їх недійсності з урахуванням термінології, що використовується у Цивільному кодексі, мають тлумачитись як такі, що стосуються недійсності правочинів. Тому відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК правочини, що є підставою господарських зобов'язань, можуть бути визнані недійсними у разі вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства з застосуванням наслідків, передбачених цією частиною.

·          частина перша статті 233 ЦК України встановлює, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.  Питання  наслідків вчиненого правочину не вирішується судом, оскільки з цього приводу між сторонами відсутній спір.

За таких обставин, договір поруки №101/1 від 04.09.2007р., укладений між акціонерним товариством закритого типу „Торговий дім „Астрон” та приватним підприємством юридичною фірмою „Глобал Адвокат”, слід  визнати недійсним. У діях відповідачів  має місце порушення загальних інтересів контрагентів під час укладення спірного договору поруки.

Заперечення першого відповідача, відносно того, що договір є неукладеним, спростовуються наступним:

Ш          неукладений договір не може бути предметом спору, оскільки не  встановлює відповідного способу захисту цивільного права;

Ш          відсутність у договорі всіх його істотних умов не робить такий договір неукладеним, при погодженні сторін на його підписання відповідно до вимог закону, та, якщо істотні умови, які є відсутніми у договорі, не роблять  договір таким, що не відповідає вимогам закону;

Ш          вимогу про визнання договору неукладеним, можна розглядати як посилання сторони лише як  заперечення проти позову;

Ш          сторони договору будуть позбавлені можливості взаємного спонукання до виконання умов договору, який визнано неукладеним;

Ш          неукладений договір не може бути доповнено, змінено або розірвано, оскільки подібні дії можливі тільки у відношенні укладеного договору;

Ш           визнання договору неукладеним позбавляє потерпілу сторону можливості витребування від виновної сторони стягнення грошової заборгованості, повернення втраченого майна і т.п. на підставі норм права, які регулюють договірні відношення, оскільки такових в данному випадку не існує;

Ш          в результаті визнання договору неукладеним потерпіла сторона позбавляється можливості стягнення всановлених договором або нормативно-правовим актом штрафа, пені, процентів та т.п. внаслідок відсутності порушення обов'язків за неукладеним договором;  

Ш          за визнаним неукладеним договором не існує можливості вимоги відшкодування збитків з винної сторони, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням договору, в силу того, що неукладений договір не може встановити обов'язки виконання умов договору, що, в свою чергу, позбавляє можливості залучення винної сторони до відповідальності за невиконання договору.

Згідно приписів статті 49 ГПК України  якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Тому витрати по державному миту за подання позовної заяви в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.  згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на першого та другого відповідачів.

У зв'язку з тим, що за згодою позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.     

На підставі викладеного, керуючись  ст. 129 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 233, 553 ЦК України, 4-2,4-3, 4-4, ст. ст. 22 , 33,  36,  43,  ч. 4 ст. 69, 81-1, 82,  84,  ч.ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати договір поруки №101/1 від 04.09.2007р., укладений між акціонерним товариством закритого типу „Торговий дім „Астрон” та приватним підприємством юридичною фірмою „Глобал Адвокат”, недійсним.

3.          Стягнути  з першого відповідача - акціонерного товариства закритого типу „Торговий дім „Астрон”, 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6, п/р 26001235863180 в Обласній філії АКБ УСБ Донецька, МФО 334011, ід. код 203870605156, на користь:

-  товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо - Лізинг”, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, п/р 26001103466001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, ід. код 33643817, витрати по держмиту в сумі 42 грн. 50 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі              59 грн.

4.          Стягнути  з другого відповідача – приватного підприємства юридичної фірми „Глобал Адвокат”, 61070, м. Харків, пер. 1-й Лісопарківський, 3 гурт., п/р 26008014755980 у філії „Слобожанське регіональне управління” ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” в Харківській філії, МФО 350697, ід. код 32338564, на користь:

-  товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо - Лізинг”, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, п/р 26001103466001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, ід. код 33643817, витрати по держмиту в сумі 42 грн. 50 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі              59 грн.

5.          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя