Рішення

від 29.05.2009 по справі 12/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/151

29.05.09

За позовом                    Українсько-італійського спільного підприємства у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю «Венето»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвіт диванів»

Про                              стягнення 11 166,97 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Закаблуковський С.В. –предст. (дов. б/н від 22.04.2009р.)

Від відповідача                    не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Цвіт диванів»про стягнення заборгованості у розмірі 11 166,97 грн. (8 698,97 грн. –основний борг, 1 121 грн. –20% річних, 1 347 грн. -  пеня), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору мережевого оператора № 01-8/04 від 28.01.2008 р.

Ухвалою суду від 25.03.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/151 та призначено розгляд справи на 22.04.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 22.04.2009р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.03.2009р. про надання документів не виконано.  

Ухвалою суду від 22.04.09 р. відкладено розгляд справи на 29.05.2009 р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 25.03.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/151, повторно зобов'язано позивача надати довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 25.03.09 р. та від 22.04.09 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.09 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.05.09 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.08 р. між сторонами укладено Договір мережевого оператора № 01-8/04 (далі - Договір).

У відповідності до Договору Позивач поставив, а Відповідач отримав товар за видатковими накладними №MN908497 від 27.05.2008 p., № MN908520 від 03.06.2008 p., № MN908550 від 12.06.2008 p., № MN908595 від 20.06.2008 p., № MN908710 від 21.07.2008 р. та № MN908779 від 11.08.2008 р. на загальну суму 8 698,97грн.

На підставі п.6.7. Договору Відповідач зобов'язався проводити оплату за кожну отриману партію товару в безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту фактичного відвантаження товару.

Проте, вартість отриманого товару Відповідачем неоплачена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 8 698,97 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 1 347,00 грн. та 20% річних, що згідно розрахунку становить 1 121,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 8 698,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 20 % річних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 9.5. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1 347, 00 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1 347, 00 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 9.6 Договору передбачає відповідальність Відповідача за несвоєчасне здійснення оплати за поставлений Товар у розмірі 20% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача сума 20% річних складає 1 121,00 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 20% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 20% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 20% річних у розмірі 1 121,00 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвіт диванів»(01032, м. Київ, вул. Ветрова,7-Б, кв. 4, Код ЄДРПОУ 34763349, р/р 2600415186 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Українсько-італійського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Венето»(04046, м. Київ, вул. Деревообробна, 6-В, код ЄДРПОУ 19344096, р/р 26004010 у ВАТ ПІРЕУС БАНК МКБ «Київська дирекція», МФО 380151) 8 698 (вісім тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 97 коп. основного боргу, 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 00 коп. пені, 1 121 (одна тисяча сто двадцять одна) грн. 00 коп. 20% річних, 111 (сто одинадцять) грн. 67 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                        Л.В.Прокопенко