Рішення

від 29.05.2009 по справі 12/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/150

29.05.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі»    

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»    

Про          стягнення 104 346,20 грн.

    Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Ковальчук І.О. –директор (протокол зборів учасників № 5 від 19.03.04 р.)

Від відповідача                    не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вестер Україна»про стягнення заборгованості у розмірі 104 346,20 грн. (100 837,46 грн. - основного боргу, 3 508,74 грн. - пені), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки №4061УКР2008 від 08.08.2008р.

Ухвалою суду від 25.03.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/150 та призначено розгляд справи на 22.04.09 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.03.2009р. про надання документів відповідачем не виконано.  

Ухвалою суду від 22.04.09 р. відкладено розгляд справи на 29.05.2009 р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 25.03.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/150, повторно зобов'язано позивача надати довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 29.05.09 р. представником позивача подано уточнення до позовних вимог (вих. № 13 від 29.05.09 р.).

Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача: 100 837,46 грн. - основного боргу, 2 341,95 грн. –пені, 122,40 грн. - витрат на отримання інформації з ДП "Інформаційно-ресурсний центр". Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 25.03.09 р. та від 22.04.09 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.09 р. не з'явився, натомість 29.05.09 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача клопотання (вих.. № 701 від 26.05.09 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора відповідача у відрядженні за межами м. Києва та відсутністю інших повноважних представників відповідача.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання, оскільки відповідачем до нього не додано жодного доказу, що підтверджує викладене у клопотанні. Крім того, про дату судового засідання відповідачу було відомо, розгляд справи вже відкладався з причин нез'явлення представника відповідача в судове засідання, у зв'язку з чим відповідач мав можливість вирішити питання про забезпечення представництва у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.05.09 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2008 року між сторонами було укладено договір поставки № 4061УКР2008 (надалі – Договір).

Відповідно до умов Договору, Позивач здійснив поставки продукції на користь Відповідача за такими видатковими накладними: 1) РН - 0000558 від 29.08.2008 року на суму 20264,76 грн.; 2) РН - 0000559 від 29.08.2008 року на суму 27000,00 грн.; 3) PH -0000577 від 06.09.2008 року на суму 7499,99 грн.; 4) РН -0000579 від 07.09.2008 року на суму 1836,00 грн.; 5) РН -0000591 від 11.09.2008 року на суму 7784,51 грн.; 6) РН -0000660 від 02.10.2008 року на суму 20585,63 грн.; 7) РН -0000722 від 27.10.2008 року на суму 51897,93 грн.; 8) РН -0000682 від 11.08.2008 року на суму 22920,00 грн.; 9) РН -0000728 від 28.10.2008 року на суму 27761,90 грн.

Загальна вартість поставленої продукції становить 187 550,72 грн.

Відповідно до пункту 9.7 Договору оплата товару здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу не більше 15 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Однак, отриманий Відповідачем товар оплачений лише частково, в сумі 83 000, 00 грн. (07.10.2008 - в розмірі 8 000,00 грн., 24.11.2008 - в розмірі 5 000,00 грн., 25.11.2008 - в розмірі 5 000,00 грн., 01.12.2008 - в розмірі 10 000,00 грн., 8.12.2008 - в розмірі 5 000,00 грн., 09.12.2008 - в розмірі 10 000,00 грн., 15.12.2008 - в розмірі 25 000,00 грн., 25.12.2008 –в розмірі 15 000,00 грн.). Бонус за реалізацію товару згідно актів звіряння - 3 713,26 грн.

Отже, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 100 837,46 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків від 16.02.2009 p., між Філією ТОВ «ВЕСТЕР УКРАЇНА»у м. Сімферополі та ТОВ «КОЛІБРІ»та Актом звіряння взаємних розрахунків від 16.02.2009 p., між Філією ТОВ «ВЕСТЕР УКРАЇНА»у м. Тернопіль та ТОВ «КОЛІБРІ».

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 100 837,46 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 2 341,95 грн. А також, витрати на отримання інформації з ДП "Інформаційно-ресурсний центр" в розмірі 122,40 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 100 837,46 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

П.10.2. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати отриманого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2 341,95 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 341,95 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на отримання інформації з ДП "Інформаційно-ресурсний центр", відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, р/р № 26005074011501 в ВАТ «Сведбанк»м. Харкова, МФО 300164, Код ЄДРПОУ 35073676, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі»(04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9-Є, кв. 94, р/р № 26004501305235 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Києва, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30554536) 100 837 (сто тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 46 коп. - основного боргу, 2 341 (дві тисячі триста сорок одна) грн. 95 коп. –пені, 122 (сто двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на отримання інформації з ДП "Інформаційно-ресурсний центр", 1 031 (одна тисяча тридцять одна) грн. 79 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Колібрі»(04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9-Є, кв. 94, р/р № 26004501305235 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Києва, МФО 300528, код ЄДРПОУ 30554536) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 11 (одинадцять) грн. 67 коп. платіжним дорученням №93 від 13.03.09 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                        Л.В.Прокопенко