Постанова

від 21.05.2009 по справі 15/458-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/458-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.09                                                                                       Справа №15/458-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Хуторной В.М.  , Яценко О.М.

при секретарі : Пересаді О.В.

За участю:

представника позивача:  Яма Д.М. довіреність  б/н від 06.04.2009р.

представника відповідача:  Тишковський  С.А.  довіреність №  017  від  08.04.2009р.,  Жданова Н.В. довіреність №016 від 08.04.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют корона» м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2008 року у справі № 15/458-08

про стягнення суми

встановив,

                 Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.12.2008 року у справі №15/458-08 (суддя Клепай З.В.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют Корона» м. Запоріжжя до комунального підприємства «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика» смт. Нижні Сірогози про стягнення 299251грн.70коп. заборгованості відмовлено в повному обсязі.

          Суд першої інстанції посилаючись на статтю 530 ЦК України, ст.ст.173,174, 180 та 181 Господарського кодексу України визнав, що позивачем не доведено факту укладення між сторонами договорів поставки, підряду та охорони об'єктів  відповідача і відсутність боргу за  відповідачем за договором сумісної діяльності від 13.03.2007р., на який посилався в своїй позовній заяві позивач і в позові відмовив.

          Не погоджуючись з винесеним  судовим актом ТОВ «Екологічна корпорація «Абсолют Корона» звернулось із апеляційною скаргою. Зазначає, що рішення господарського суду постановлене з істотними порушеннями норм права, є незаконним і підлягає скасуванню за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та не відповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Зокрема вказує, що суд всупереч змісту позовних вимог дійшов помилкового висновку про те, що вимога позивача про стягнення суми позову мотивована не виконанням відповідачем умов договору про сумісну діяльність та усних договорів  купівлі-продажу і підряду. Отже, на його думку висновки суд обґрунтовує не підтвердженими фактами, а припущеннями.

               Вважає, що позивачем в судовому засіданні було цілком доведено факт укладення між сторонами договорів із застосуванням спрощених форм, що не суперечить ст. 181 ГК України. Заборгованість відповідача як за товар, так і за виконані роботи підтверджується письмовими документами, зокрема актом звірки. Твердження суду, що позивач не вимагав у відповідача виконання зобов'язань згідно ст. 530 ЦК України також вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки на його думку, звернення з позовом і є за своєю правовою природою заявленням певної вимоги до боржника.

          Крім того, встановлення судом факту того, що Нижньосірогозька районна рада не виконала умови конкурсу на придбання цілісного майнового комплексу КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика», чим позивачу спричинені збитки на думку заявника є виходом суду за межі позовних вимог.

          За  вказаних обставин, просить рішення господарського суду Херсонської області по справі №15/458-08 від 18.12.2008р. скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.   

                 Апеляційна скарга ТОВ «Екологічна корпорація «Абсолют Корона» м. Запоріжжя  прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.04.2009 року.

             Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 662 від 08.04.2009 року справа передана  для  розгляду  колегії  суддів  у  складі:  головуючий:  Коробка Н.Д. , суддів: Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А.

            В засіданні суду апеляційної інстанції оголошувалась перерва до 21.05.2009р. для надання сторонам додаткових доказів.

            Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного суду № 931 від 20.05.2009р. справа №15/458-08 передана для розгляду колегії суддів  у складі: головуючий - Коробка Н.Д., суддів: Хуторной В.М., Яценко О.М.

           У зв'язку зі зміною колегії суддів розгляд скарги розпочато з початку. За клопотанням сторін судовий процес здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме програмно – апаратного комплексу «Діловодство суду».

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги по мотивам зазначеним в ній.  

Представник  відповідача  проти апеляційної скарги заперечує. Рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з дотриманням вимог процесуального та матеріального права. Зокрема зазначив, що посилання позивача на угоду про співробітництво від 13.03.2007року є безпідставне, оскільки додаткові угоди, передбачені п.п. 1.1 та 1.2 зазначеної угоди сторонами не укладались, до того ж в органах Державної податкової служби, як того вимагає діюче законодавство, угода не зареєстрована.

Щодо тверджень позивача на діючі нібито між сторонами угоди купівлі-продажу та  підряду зазначив таке. Між сторонами відсутні зобов'язальні правовідносини з купівлі-продажу та підряду, договори в письмовій формі не укладались, кошторис на виконання будівельних робіт  та акти виконаних робіт встановленої форми не підписувались.

             Таким чином, відповідач вважає що позовні вимоги, за відсутності належних та допустимих доказів з боку позивача були правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції. За вказаних обставин просить апеляційний господарський суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.   

 Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення зміні чи скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

           У своїй позовній заяві позивач вказує на те, що на виконання своїх обов'язків за угодою про спільну діяльність від 13.03.2007р. ним протягом 2007 та січня - лютого 2008року проведена передоплата консервованої продукції на загальну суму 88735грн.17коп., протягом 2007р. виконано ремонт виробничих приміщень відповідача, котла ДКВР 2,5/13, закаточних машин Б4 КЗК-110 і Б4 КЗК-75 на загальну суму 204411грн.53коп., протягом 2007року надано послуги з охорони території фабрики на суму 6105грн.

               Факт виконання робіт підтверджує актом звірки взаєморозрахунків між сторонами  станом на 01.01.2008р., а факт попередньої оплати консервованої продукції у 2008р. корінцями до прибуткових касових ордерів ( суду надано їх копії на суму 21501грн.01коп.).

               Інших доказів суду не надано.            

               Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України  господарські зобов'язання можуть виникати:

-          безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

-          з акту управління господарською діяльністю;

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,але таких, які йому не суперечать;

-          внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

-           у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

           Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли  згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору в будь-якому випадку, є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.    

           Однак, доказів виникнення між сторонами договірних зобов'язальних відносин суду не надано.

           Так, договір про сумісну діяльність від 13.03.2007року, на який посилається в своїй позовній заяві позивач, не містить таких суттєвих умов як: конкретні обов'язки кожного із учасників сумісної діяльності, розмір та порядок внесення учасниками грошових та майнових внесків, координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, порядок наступного спільного використання майна і покриття витрат на його утримання, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій (ст. 1131 ЦК України). Передбачені пунктами 1.1 та 1.2 умови по узгодженню тематики, строках і етапах виконання робіт, послуг, наукових, технічних, економічних, організаційних і інших вимогах до виконуваних робіт, які мали бути оформлені додатками до договору сторонами не підписувались. Отже, вважати, що ця угода відбулась не можна.

            Визнати, що на підставі внесення позивачем в касу відповідача грошових коштів (що підтверджено копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів в сумі 21555грн.01коп.) між сторонами склались правовідносини з поставки також неможливо.

                        Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати ( поставити) у зумовлені строки ( строк) другій стороні – покупцеві товар ( товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар ( товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

                    Квитанції не містять таких істотних умов, необхідних для даного виду договорів, як кількість поставки, строк, сортамент (ст. 266 Господарського кодексу України).

                    Щодо вимог позивача про стягнення суми 204411грн. 53 коп. вартості виконаних ним ремонтних робіт виробничих приміщень відповідача, котла ДКВР 2,5/13, закаточних машин Б4 КЗК -110 і Б4 КЗК - 75 колегія зазначає наступне.

                    Згідно ст. 837 ЦК України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Позивач не надав суду доказів як укладання договору підряду, так і його виконання.

                   Аналогічно не підлягають задоволенню вимоги про стягнення суми 6105грн. вартості послуг з охорони.

                   Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона  (виконавець)  зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не визначено договором.

                    Як було встановлено в засіданні суду договір послуг з охорони території відповідача не укладався. Доказів виконання позивачем послуг з охорони території відповідача суду також не надано.

                    В якості доказу виконання підрядних та охоронних робіт та наявність боргу відповідача позивач посилається на акт зірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.01.2008року.

                    Однак, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь – яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, актами виконаних робіт, рахунками тощо.       

                  Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті  обставини, на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень відповідач не надав суду доказів в підтвердження своїх доводів про порушення відповідачем зобов'язань.

           А  оскільки, позивач такі  докази  суду не надав, то апеляційна  інстанція  вважає його вимоги щодо стягнення суми позову не законними  та необґрунтованими.

             З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову в позові.  

             За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду слід залишити без змін.   

          Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати покладаються  на позивача.

           На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.1ст.103 ГПК України, апеляційний  господарський  суд –

          ПОСТАНОВИВ :          

                 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна Корпорація «Абсолют Корона» м. Запоріжжя залишити без задоволення.

          Рішення  господарського суду  Херсонської області від  18.12.2008р.  у справі №15/458-08 залишити без змін.

                         Постанова  оформлена відповідно до ст.84  ГПК  України 25.05.2009р.  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Хуторной В.М.  Яценко О.М.