Рішення

від 31.03.2014 по справі 906/118/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2014 р. Справа № 906/118/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Гекалюк О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Куліда М.Г., представника за довіреністю від 13.11.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 485401,92грн. (згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 03.03.2014р.).

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" про стягнення заборгованості в сумі 460367,84 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.02.2014р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 04.03.2014р.

Зважаючи на заявлені представниками сторін клопотаннями про відкладення розгляду справи, ухвалою від 04.03.2014р. господарський суд відклав розгляд справи на 18.03.2014р.

12.03.2014р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшла заява вих. №08.303-186/85-776 від 03.03.2014р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, посилаючись на допущену помилку у прохальній частині позовної заяви, ПАТ "Укрсоцбанк" просить стягнути з ТОВ "Трансметалпродукт" заборгованість за період з 01.10.2010р. по 27.01.2014р. по договору кредиту №287-17/019 від 03.04.2008р. - 171435,00грн. простроченого боргу по кредиту та 184426,60грн. боргу по відсоткам; за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. - 71633,27грн. простроченого боргу по кредиту та 57907,05грн. боргу по відсоткам.

У зв'язку із перебуванням судді Кравець С.Г. у період з 13.03.2014р. по 27.03.2014р. у відпустці, розгляд даної справи ухвалою суду від 12.03.2014р. було призначено на 31.03.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні просила суд прийняти до розгляду заяву вих. №08.303-186/85-776 від 03.03.2014р. про збільшення вимог та надала докази надіслання відповідачу вказаної заяви (а.с.85).

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, у тому числі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу.

В п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Беручи до уваги викладене вище суд дійшов висновку про відповідність поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог приписам ст.22 ГПК України та прийняття вказаної заяви до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах збільшених позовних вимог, викладених в заяві за вих.№08.303-186/85-776 від 03.03.2014р., тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву за вих.№08.303-186/85-776 від 03.03.2014р. про збільшення вимог та просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. в загальній сумі 355861,60грн., з яких: 171435,00грн. заборгованість за кредитом, 184426,60грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом та заборгованість за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. в загальній сумі 129540,32грн., з яких: 71633,27грн. заборгованість за кредитом, 57907,05грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Також, надала письмові пояснення від 31.03.2014р. в яких зазначила, що у позовній заяві та розрахунках заборгованості за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. допущено описку у номері договору кредиту, а саме вказано договір №287-17/019, тоді як вірним є договір №283-17/019. Щодо розрахунків заборгованості, представник позивача вказала, що за рішенням господарського суду у справі №10/1386 стягнуто прострочені суми тіла кредиту та відсотків за користування кредитом станом на кінець вересня 2010р., а у даній справі заявлено вимоги про стягнення заборгованості починаючи з 01.10.2010р. Окрім того, позивач просить повернути зайво сплачений судовий збір.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1170800408950 про вручення 18.03.2014р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача та неподання останнім письмового відзиву на позов не перешкоджають всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши матеріали справи господарського суду Житомирської області №10/1386 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ТОВ "Трансметалпродукт" про стягнення 518561,58грн., господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Житомирської області знаходилась справа №10/1386 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ТОВ "Трансметалпродукт" про стягнення 518561,58грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2011р. у справі №10/1386 позов ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Трансметалпродукт" на користь банку за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р.: 115933,35грн. боргу за кредитом, 49912,07грн. боргу за відсотками, 15461,93 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6313,33 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків; за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.08р.: 46114,72 грн. боргу за кредитом, 31488,60 грн. боргу за відсотками, 6276,58 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4235,44 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 2757,36 грн. державного мита, 125,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Як встановлено судом у справі №10/1386 та вбачається з матеріалів справи, 03.04.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі начальника Новоград-Волинського відділення Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (позичальник/ відповідач) укладено договір кредиту №283-17/019 (а.с.8-12).

Відповідності до п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ПАТ "Укрсоцбанк" є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (а.с.48-49).

Частинами 1 та 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п.1.1 договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р., кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 331805,00грн., надалі за текстом - "кредит", зі сплатою 14,5% процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку І до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом - "тарифи", та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 02 квітни 2013 року, на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається позичальнику на купівлю вантажного автомобіля, типу самоскид-С, марки МАЗ, моделі 551605-275 згідно з договором купівлі-продажу від 07 березня 2008р., укладеним з ТОВ "Техноторг-Дон" (п.1.2 договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р.).

21.10.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р., відповідно до якої сторони внесли зміни в п.1.1 договору кредиту, виклавши його в наступній редакції: "кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 331805,00грн., надалі за текстом - "кредит", зі сплатою 19% процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку І до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом - "тарифи", та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 02 квітни 2013 року, на умовах, визначених цим договором (а.с.15).

Інші умови договору кредиту залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання. Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору кредиту і (п.п. 4,6 додаткової угоди №1).

Пунктом 2.7 договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. обумовлено, що кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1 цього договору.

Матеріали справи містять Додаток №1 до договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. (а.с.13) та Додаток №2 до договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. - графік погашення кредиту (а.с.14), які у відповідності до умов договору є його невід'ємними частинами.

Також, 01.07.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі начальника Новоград-Волинського відділення Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор) та ТОВ "Трансметалпродукт" (позичальник) укладено договір кредиту №287/1-661 (а.с.16-19).

Відповідно до п.1.1 договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 15852,00 доларів США, надалі за текстом - "кредит", зі сплатою 14,5% процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом - "тарифи", та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01 липня 2013 року, на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається позичальнику на купівлю причепа, типу причіп-самоскид-Е, марки МАЗ, моделі 8561 згідно з договором купівлі-продажу від 11.05.08р., укладеним з ТОВ "Техноторг-Дон" (п.1.2 договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р.).

Матеріали справи містять Додаток №1 до договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. (а.с.20) та Додаток №2 до договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. - графік погашення кредиту (а.с.21), які у відповідності до умов договору є його невід'ємними частинами.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 2.3 вищевказаних договорів кредиту передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом "факт/360", де "факт" - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а "360" - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора (п.2.4 договору вищевказаних договорів кредиту).

Згідно з п.3.3.5 та п.3.3.6 вищевказаних договорів кредиту, позичальник зобов'язався погашати кредитору кредит відповідно до п.1.1, п.3.3.16 договору, а також сплачувати проценти та комісії в строки, встановлені в п.2.4 та п.2.5 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. було надано відповідачу кредит в сумі 331805,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №14 від 03.04.2008р. (а.с.88). При цьому, 03.04.2008р. відповідачем, згідно із п.1.2 договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р., було здійснено оплату за автомобіль МАЗ 551605-275 у розмірі 331805,00грн., про що свідчить платіжне доручення №856 від 03.04.2008р.(а.с.87).

Відповідно до умов договору кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р., розмір відсотків за весь час користування кредитом склав 318378,11грн. (а.а.28-30).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином та в повному обсязі не виконав. Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 27.01.2014р. (а.с.22-33, довідка а.с.45) вбачається, що в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту ТОВ "Трансметалпродукт" були сплачені грошові кошти лише в сумі 44436,65грн., по відсотках за користування кредитом лише 84039,44грн.

Водночас, судом враховується, що згідно з рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2011р. у справі №10/1386 за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. стягнуто з ТОВ "Трансметалпродукт" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість, яка склалася станом на день подачі позову, за кредитом в сумі 115933,35грн., заборгованість за відсотками в сумі 49912,07грн.

Таким чином, на час розгляду даної справи, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. в сумі 355861,60грн., з яких: 171435,00грн. (331805,00грн. - 44436,65грн., - 115933,35грн.) заборгованість за кредитом, 184426,60грн. (318378,11грн. - 84039,44грн. - 49912,07грн.) заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Також, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. було перераховано на рахунок відповідача суму кредиту в розмірі 15852,00 дол. США, що еквівалентно 76886,00грн. (а.с.86). Цього ж дня відповідачем відповідно до п.1.2 договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р., було здійснено оплату за причіп МАЗ 8561 у розмірі 76886,00грн., про що свідчить платіжне доручення №711 від 02.07.2008р.(а.с.86).

Відповідно до умов договору кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р., розмір відсотків за весь час користування кредитом склав 12175,65 дол. США (розрахунок а.с.39-41).

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином та в повному обсязі не виконав. Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.34-44, довідка а.с.45) вбачається, що в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту ТОВ "Трансметалпродукт" було сплачено лише 1060 дол. США, по відсотках за користування кредитом було сплачено лише 949,99 дол. США.

При цьому, судом також враховується, що згідно з рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2011р. у справі №10/1386 за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. стягнуто з ТОВ "Трансметалпродукт" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість, яка склалася станом на день подачі позову, за кредитом в сумі 46114,72грн. (еквівалентно 5830 дол. США за курсом НБУ; 5830 х 7,9099 = 46114,72) та заборгованість по відсотках за користування кредитом в суму 31488,60грн. (еквівалентно 3980,91 дол. США за курсом НБУ; 3980,91 х 7,9099 = 31488,60).

Таким чином, станом на час розгляду даної справи, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. в сумі 16206,75 дол. США, що за курсом НБУ станом на 28.01.2014р. (1 долар США = 7,993грн.) еквівалентно129540,55грн., з яких: заборгованість за кредитом 8962 дол. США (15852 дол. США - 1060 дол. США - 5830 доларів США), що за курсом НБУ станом на 28.01.2014р. (1 долар США = 7,993грн.) еквівалентно 71633,27грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 7244,75 дол. США (12175,65 дол. США - 949,99 дол. США - 3980,91 дол. США), що за курсом НБУ станом на 28.01.2014р. (1 долар США = 7,993грн.) еквівалентно 57907,28грн.

При цьому, згідно із позовними вимогами, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по відсотках за користування кредитом за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.2008р. в сумі 57907,05грн., тобто на 0,23грн. менше, ніж обґрунтована, що є його правом.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідач, станом на час розгляду справи, не надав суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.08р. в загальній сумі 355861,60грн., з яких: 171435,00грн. заборгованість за кредитом, 184426,60грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом та заборгованості за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.08р. в загальній сумі 129540,32грн., з яких 71633,27грн. заборгованість за кредитом, 57907,05грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у відповідності до ст.49 ГПК України.

При цьому, в процесі вирішення спору судом встановлено, що при зверненні з позовом у даній справі позивач сплатив судовий збір в сумі 9207,36грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000170527 від 30.01.2014р. (а.с.7).

Крім цього, звертаючись до господарського суду Житомирської області із заявою вих. №08.303-186/85-776 від 03.03.2014р. про збільшення вимог, позивач сплатив судовий збір в сумі 1827,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000178086 від 03.03.2014р. (а.с.77).

У письмових поясненнях від 31.03.2014р. позивач заявив клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору (а.с.84).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривні.

Таким чином, у даному випадку позивач мав сплатити судовий збір у сумі 9708,04грн.

Однак, при зверненні з позовом у даній справі, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме на 1326,32грн.

Згідно з п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

За таких обставин, позивачу з Державного бюджету України слід повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 1326,32грн., сплачений за платіжним дорученням №0000178086 від 03.03.2014р.

На підставі ст.ст.525, 526, 1048, 1054 ЦК України, ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (11700, м.Новоград-Волинський Житомирської області, вул.Пархоменка, буд.130, ідентифікаційний код 32579086) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул.Ковпака 29, ідентифікаційний код 00039019):

- заборгованість за договором кредиту №283-17/019 від 03.04.2008р. в загальній сумі 355861,60грн., з яких: 171435,00грн. заборгованість за кредитом, 184426,60грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом;

- заборгованість за договором кредиту №287/1-661 від 01.07.08р. в загальній сумі 129540,32грн., з яких 71633,27грн. заборгованість за кредитом, 57907,05грн. заборгованість за по відсотках за користування кредитом;

- 9708,04грн. витрати по сплаті судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул.Ковпака 29, ідентифікаційний код 00039019) з Державного бюджету України зайво сплачену, згідно з платіжним дорученням №0000178086 від 03.03.2014р., суму судового збору в розмірі 1326,32грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.04.14

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1-в справу;

2- позивачу (рек.з повідомл., оригінал)

3- відповідачу (рек. з пов.).