Рішення

від 24.03.2014 по справі 910/1848/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1848/14 24.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атма» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Київські канцтовари» Простягнення 17 621,98 грн. Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Рій О.В. - дов. № 74 від 26.06.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські канцтовари» про стягнення 17 621,98 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.02.2014 року.

Зважаючи на те, що суддя Спичак О.М. перебуває на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду міста Києва № б/н від 21.02.2014 року справу № 910/1848/14 передано для розгляду судді Ковтуну С.А.

Ухвалою суду від 21.02.2014 року справу № 910/1848/14 прийнято до свого провадження суддею Ковтуном С.А. та призначено її до розгляду на 24.03.2014 року.

У зв'язку з виходом судді Спичака О.М. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 24.03.2014 року справу № 910/1848/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 24.03.2014 р. справа № 910/1848/14 прийнята до свого провадження суддею Спичаком О.М.

Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 24.03.2014 р. надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.03.2014 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.03.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атма» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські канцтовари» (покупець) було укладено договір поставки товару № 241/9ПО, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити на мовах цього договору, а покупець прийняти і оплатити санітарно-гігієнічне та професійне притиральне обладнання в кількості, асортименті та в строки обумовлені сторонами в даному договорі та в специфікаціях, рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.2 вищезазначеного договору вказано, що доставка товару проводиться на умовах зазначених в специфікаціях, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2000.

Відповідно до п. 2.1 договору, кількість, асортимент, ціна за одиницю постачаємого товару зазначаються у видатковій накладній, що складена на основі офіційного замовлення покупця.

Умовами п. 4.1 договору встановлено, що ціна товару погоджується між сторонами на кожну партію товару і визначаються в специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що загальна сума договору складається із сум специфікацій (рахунків-фактур, видаткових накладних).

Згідно з п. 4.3 договору, оплата за поставлений товар здійснюється в національній валюті України, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару покупцем на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.4 договору, оплата за товар проводиться в грошовій формі шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. За погодженням сторін можливі інші форми розрахунків , що оформляється у вигляді додаткової угоди до договору.

Пунктом 4.5 договору встановлено,що товар вважається оплаченим з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, оприбуткування готівки в касу постачальника або підписання двома сторонами документу, що свідчить про проведені розрахунки, які не заборонені законодавством України.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору поставки № 241/9ПО від 01.07.2011 р. на адресу відповідача було поставлено товар на суму 15 732,98 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем у строки передбачені умовами договору, не було здійснено оплату за отриманий товар у зв'язку з чим заборгованість по договору складає 15 732,98 грн.

04.03.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату існуючого боргу. Проте зазначена вимоги позивача відповідачем залишена без належного на те реагування.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 15 732,98,00 грн. основного боргу, 1 184,70 грн. штрафу, 673,40 грн. три відсотки річних та 30,90 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки товару № 241/9ПО від 01.07.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.3 договору, оплата за поставлений товар здійснюється в національній валюті України, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару покупцем на розрахунковий рахунок продавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки № 241/9ПО від 01.07.2011 р. на адресу відповідача було поставлено товар на суму 15 732,98 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем у строки передбачені умовами договору, не було здійснено оплату за отриманий товар, у зв'язку з чим заборгованість по договору складає 15 732,98 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15 732,98 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 184,70 грн. штрафу

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3 договору поставки товару № 241/9 ПО від 01.07.2011 року встановлено, що покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи умови зазначеного пункту договору, суд приходить до висновку, що по своїй правовій природі неустойка, передбачена п. 5.3 договору, є пенею, а не штрафом.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 1 162,72 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атма» просить суд також стягнути з відповідача 30,90 грн. інфляційних нарахувань та 673,70 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляції підлягають задоволенню повністю у розмірі 673,40 грн. та 30,90 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські канцтовари» (місцезнаходження : 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, код ЄДРПОУ 37481056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атма» (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Вербицького, 1, код ЄДРПОУ 31287090) 15 732 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 98 коп. основного боргу, 1 162 (одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 72 коп. пені, 30 (тридцять) грн. 90 коп. інфляційних нарахувань, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 40 грн. три відсотки річних та 1 824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 72 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

31.03.2014 р.

Суддя Спичак О.М.