Рішення

від 26.03.2014 по справі 910/2002/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2002/14 26.03.14 За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Дочірнього підприємства «Акта 2010 Мукачеве»

про стягнення 36454,71 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

За участю представників сторін:

від позивача - Макєєв Є.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Акта 2010 Мукачеве» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № 308/КВ-07 від 13.09.2007 всього в сумі 4525,23 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.11.2013 - 36170,16 грн., з яких: 20701,55 грн. заборгованості по кредиту, 1437,06 грн. пені за кредитом, 13186,93 грн. заборгованості по процентам та 844,62 грн. пені по процентам.

У судовому засіданні 26.03.2014 представником Позивача подано уточнений розрахунок позовних вимог та заявлено про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України згідно нового розрахунку, відповідно до якого заборгованість за Кредитним договором становить 4560,83 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.11.2013 - 36454,71 грн., з яких: 20701,55 грн. заборгованості по кредиту, 1631,11 грн. пені за кредитом, 13186,93 грн. заборгованості по процентам та 935,07 грн. пені по процентам.

Судом вищевказана заява у відповідності до ст. 55 ГПК України прийнята до розгляду, а тому має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір у даній справі.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

Представник позивача у судових засіданнях 12.03.2014 та 26.03.2014 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, з урахуванням уточненого розрахунку та заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Представники Відповідача в судові засідання 12.03.2014 та 26.03.2014 не з'явилися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду по даній справі про призначення судових засідань надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (Банк, правонаступником якого відповідно до Договору про передачу активів від 12.03.2011 є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Позивач) та Дочірнім підприємством «Трейд Лайн ЛТД» (Позичальник, якого було перейменовано відповідно до протоколу №6/3 від 27.07.2010 загальних зборів учасників ТОВ «Акта 2010» на Дочірнє підприємство «АКТА 2010 МУКАЧЕВЕ», Відповідач) було укладено Кредитний договір № 308/КВ-07 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у сумі 9300 доларів США (46965 грн. за курсом НБУ на дату укладення договору) зі строком користування згідно погодженого сторонами графіку погашення кредиту, з поверненням останньої суми не пізніше 12.09.2010, та зі сплатою 13,25% річних за користування кредитними коштами у встановлений договором строк.

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок Банку та Позивача про рух коштів між ними і Відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості Відповідача, підтверджується виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором та надання кредиту в сумі 9300 доларів США (46965 грн.), та натомість виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів неналежним чином та не в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість повертається відповідно до графіка повернення заборгованості.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок відкритий Позичальнику в Банку.

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього Договору, проценти з розрахунку 16 % процентів річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Перевіривши доданий Позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим процентам, які рахуються непогашеними перед банком станом на 11.11.2013 та є непогашеними на даний час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Позивач звертався до Відповідача з претензією (вимогою) від 27.11.2013 № 18.2-651 (направлено поштою 27.11.2013), в якій повідомляв про перехід до нього від Банку на підставі Договору про передачу активів від 12.03.2011 прав вимоги за Кредитним договором, а також, враховуючи умови Кредитного договору та факт прострочення виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивач вимагав від Відповідача в повному обсязі сплатити заборгованість по кредиту, відсоткам та штрафним санкціям.

Разом з цим, матеріали справи не місять доказів сплати Відповідачем сум заборгованості ані на користь Банку, ані на користь Позивача як нового кредитора.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, Відповідачем суду надано не було, а відтак, вимоги Позивача про стягнення 2589,96 дол. США заборгованості по кредиту, що станом на 11.11.2013 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 20701,55 грн. та 1649,81 дол. США заборгованості по процентам, що станом на 11.11.2013 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 13186,93 грн., підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пунктом 8.1 Кредитного договору передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Умовами Кредитного договору передбачено повернення отриманого кредиту окремими траншам: у період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року щомісячно по 310 дол.США, у період з жовтня 2008 року по серпень 2010 року - по 230 дол.США, а у вересні 2010 року - 290 дол.США (не пізніше 12 вересня 2010 року).

Проте Позивач не виконав вимоги ухвал суду та у наданих суду розрахунках пені за несвоєчасне повернення кредиту нараховує заборгованість не за кожним з прострочених платежів по кредиту, а за накопичувальним підсумком на зростаючу суму заборгованості, тоді як умовами Кредитного договору передбачено повернення кредиту окремими частинами.

Крім того, частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Позивач також, всупереч вимогам ухвал суду, не надав розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту, з врахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України, та нараховує пеню не з початку виникнення заборгованості по кожній з прострочених сум з припиненням здійснення нарахувань через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та натомість нараховує за накопичувальним підсумком з 13.05.2013 по 11.11.2013 (розрахунок від 12.03.2014) та з 12.03.2011 по 10.09.2011 (розрахунок від 26.03.2014). Отже, Позивач нараховує пеню поза встановленим частиною 6 статті 232 ГК України строком нарахування, а більш широкого строку сторонами у Кредитному договорі не передбачено, тому в цій частині у задоволенні позову суд відмовляє.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок відкритий Позичальнику в Банку.

Відтак, першим днем прострочення зобов'язання зі сплати процентів є день, що у відповідності до п. 4.4 Кредитного договору слідує за останнім робочим днем поточного місяця, в якому нараховуються проценти.

Позивачем на виконання вимог ухвал суду було 26.03.2014 надано новий розрахунок пені за прострочення Відповідачем виконання зобов'язань зі своєчасної сплати процентів за користуванні кредитними коштами, однак представником Позивача у судових засіданнях не заявлялося клопотання про уточнення позовних вимог

Разом з цим, перевіривши доданий до заяви від 26.03.2014 розрахунок пені за порушення умов Кредитного договору щодо своєчасної сплати процентів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умовам Кредитного договору, зокрема оскільки обраховані Позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом та в межах встановленого частиною 6 статті 232 ГК України строку.

Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення 116,99 дол. США пені по процентам, що станом на 11.11.2013 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 935,07 грн., за періоди, що наведені в розрахунку від 26.03.2014.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Акта 2010 Мукачеве» (м. Київ, вул. Либідська, 1, корпус А; ідентифікаційний код 25436336) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) 2589 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) доларів 96 центів США заборгованості по кредиту, що станом на 11.11.2013 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 20701 (двадцять тисяч сімсот одної) грн. 55 коп., 1649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) доларів 81 цент США заборгованості по процентам, що станом на 11.11.2013 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 13186 (тринадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 93 коп., 116 (сто шістнадцять) доларів 99 центів США пені по процентам, що станом на 11.11.2013 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 07 коп. та 1745 (одну тисячу сімсот сорок п'ять) грн. 25 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2014

Суддя Сташків Р.Б.