Рішення

від 01.04.2014 по справі 917/145/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 Справа № 917/145/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37240 (поштова адреса : вул. Аеродромна, 1/1, м. Лохвиця, Полтавська обл., 37200)

до Приватного підприємства "Оркан", вул. Кульпарківська, 93А, м. Львів, 79021 (поштова адреса : а/с 4180, м. Львів, 79022)

Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, с. Васильки, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37243

про стягнення солідарно 113 279,33 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Фурман І. В., довіреність № 45 від 07.08.2013 р., паспорт серії КН № 001981, виданий Кобеляцьким РВ УМВС України в Полтавській області 18.08.1985 р.;

від відповідачів: не з'явилися.

01.04.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про стягнення з Приватного підприємства "Оркан" та Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (поручителя за умовами укладеного між ним та позивачем 29.11.2013 р. Договору поруки № 21) солідарно 113 279,33 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання Приватним підприємством "Оркан" умов укладеного між ним та позивачем 02.07.2013 р. Договору № 4/07 купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, з яких 107 172,00 грн. попередня оплата, 1 145,12 грн. три проценти річних за період з 07.09.2013 р. по 14.01.2014 р., 4 962,21 грн. пені за період з 07.09.2013 р. по 14.01.2014 р..

Відповідач 1 - Приватне підприємство "Оркан" - представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду (п. 5 ухвали від 04.02.2014 р. про порушення провадження у даній справі та п. 4 ухвали від 04.03.2014 р. про відкладення розгляду даної справи) не виконав, причин щодо цього не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач 1 - Приватне підприємство "Оркан" - за допомогою факсу надав суду клопотання № 3 від 31.03.2014 р. (вх. № 4063 від 31.03.2014 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою директора Тимчишина О.В.. Судом клопотання відхиляється як неправомірне та необґрунтоване. При цьому суд виходить з того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України). Крім того, строк вирішення спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України закінчується, клопотань про його продовження до суду не надходило.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка - представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, надав суду відзив на позов № 28/02-14 від 28.02.2014 р. (вх. № 2679 від 04.03.2014 р.), за мотивами якого визнає позов в частини пред'явлених до нього позовних вимог лише в сумі 1 000,00 грн..

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Позивач надав суду заяву вх. № 4174 від 01.04.2014 р. про відмову від позову в частині вимог до другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка. Оскільки дані дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд приймає заяву позивача про відмову від позову в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив:

02.07.2013 р. між Приватним підприємством "Оркан" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (покупець) було укладено Договір № 4/07 купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (а.с. 12-13, далі - Договір купівлі-пролажу), за умовами якого Приватне підприємство "Оркан" (продавець) зобов'язувалося передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності згідно накладних та (або) акта приймання-передачі, а Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" (покупець) зобов'язувалося прийняти та оплатити товар.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- загальна вартість (ціна) товару за цим Договором встановлюється згідно специфікацій, накладних, та (або) акту приймання-передачі (далі - передавальні документи). Сума по договору становить 107 172,00 грн. (п. 1.3, п. 3.2 Договору купівлі-продажу);

- розрахунки за цим договором проводяться на підставі передавальних документів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України (п. 3.1 Договору купівлі-продажу);

- продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в день підписання передавальних документів. Продавець зобов'язується передати у власність покупця товар протягом 30 календарних днів після 100% оплати (пп. 4.1.1, пп. 4.1.2 Договору купівлі-продажу);

- покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, протягом 5 банківських днів після підписання передавальних документів оплатити товар (пп. 4.2.1 Договору купівлі-продажу);

- у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 5.1 Договору);

- цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013 р. (п. 8.1 Договору купівлі-продажу);

- договір може бути достроково розірваний з дати підписання сторонами додаткової угоди про розірвання за взаємною згодою, з ініціативи однієї зі сторін в будь-який час у випадках : систематичного невиконання та/або неналежного виконання другою стороною умов цього договору, наявності інформації про початок процедури припинення (ліквідації, реорганізації) другої сторони (пп.. 8.2.1, пп.. 8.2.2 Договору купівлі-продажу);

- цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 р. (п. 10.2 Договору поставки).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з перерахування першому відповідачеві 107 172,00 грн. попередньої оплати згідно рахунку № ОР-0000095 від 02.07.2013 р. за насос Corken Z3500 підтверджується копією платіжного доручення № SRU0007081 від 06.08.2013 р. (а.с. 14).

З огляду на невиконання першим відповідачем зобов'язань щодо поставки товару позивач звернувся до останнього з претензією № 2544 від 20.11.2013 р. (а.с. 15), у якій повідомив про розірвання договору купівлі-продажу відповідно до його пп. 8.2.2 та вимагав повернути кошти у сумі 107 172,00 грн. попередньої оплати та перерахувати 3% річних та пеню.

За даними позивача на момент пред'явлення позову до суду в порушення умов Договору купівлі-продажу Приватним підприємством "Оркан" даний товар позивачеві не поставлено, попередня оплата не повернута.

З метою забезпечення виконання Приватним підприємством "Оркан" зобов'язань за Договором купівлі-продажу 29.11.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (поручитель) було укладено Договір поруки № 21 (а.с. 24, далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (поручитель) зобов'язувався перед Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (кредитор) відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з договору купівлі-продажу № 4/07 від 02.07.2013 р. купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (п. 1.1 Договору поруки).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань по договору кредитор має право вимагати від поручителя виконати всі зобов'язання боржника по зазначеному договору у сумі, що дорівнює 107 172,00 грн., а також відшкодування кредитору збитків та сплати неустойки (п. 2.1 Договору поруки);

- поручитель приймає на себе зобов'язання у разі невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором в строк до 29.12.2013 р., виконати всі зобов'язання боржника по зазначеному договору в сумі 107 172,00 грн., відшкодувати кредитору збитки та сплати неустойку (п. 2.3 Договору поруки);

- договір вступає в силу з моменту підписання. Договір припиняється в момент повного виконання боржником або поручителем боргових зобов'язань боржника перед кредитором. Порука також припиняється, коли кредитор протягом року з дня настання строку виконання зобов'язань по договору, а саме : з 07.09.2014 р., не пред'явив позову до поручителя (п. 3.1 - п. 3.3 Договору поруки).

18.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (поручитель) було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору поруки № 21 від 29.11.2013 р. (а.с. 44, далі - додаткова угода № 1), відповідно до умов якої виклали п. 1.1 та п. 2.1 Договору поруки виклали в іншій редакції, обмеживши обсяг відповідальності поручителя 1 000,00 грн..

Позивач повторно звернувся до першого відповідача із претензією № 2615 від 02.12.2013 р. (а.с. 19), у якій повідомляв про розірвання Договору купівлі-продажу відповідно до приписів пп. 8.2.2 останнього та вимагав, зокрема, повернення перерахованих коштів у п'ятиденний термін. Крім того, як вказує у позовній заяві позивач, він звернувся до відповідачів із вимогою № 66 від 14.01.2014 р. (а.с. 25).

З огляду на невиконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу (перший відповідач) та Договором поруки (другий відповідач) та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 113 279,33 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання Приватним підприємством "Оркан" умов укладеного між ним та позивачем 02.07.2013 р. Договору № 4/07 купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, з яких 107 172,00 грн. попередня оплата, 1 145,12 грн. три проценти річних за період з 07.09.2013 р. по 14.01.2014 р., 4 962,21 грн. пені за період з 07.09.2013 р. по 14.01.2014 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного 02.07.2013 р. між Приватним підприємством "Оркан" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (покупець) Договору купівлі-продажу, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України). Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (с. 693 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором купівлі-продажу, перерахувавши першому відповідачеві 107 172,00 грн. попередньої оплати згідно рахунку № ОР-0000095 від 02.07.2013 р. за насос Corken Z3500, що підтверджується копією платіжного доручення № SRU0007081 від 06.08.2013 р. (а.с. 14) та не спростовано відповідачами. Перший відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором купівлі-продажу та приписів ст. 663 Цивільного кодексу України не поставив товар у визначені договором купівлі-продажу строки. Викладену обставину позивач розцінив як підставу для розірвання договору та повідомив про це першого відповідача претензією № 2544 від 20.11.2013 р. (а.с. 15), у якій також вимагав повернути кошти у сумі 107 172,00 грн. попередньої оплати та перерахувати 3% річних та пеню.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, беручи до уваги неповернення відповідачем суми перерахованої попередньої оплати як на момент пред'явлення позову, так і на момент розгляду справи у суді та прийняття рішення у даній справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з першого відповідача 107 172,00 грн. перерахованої попередньої оплати підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачами не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору (п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Отже, стягнення з відповідача як постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за Договором купівлі-продажу, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.10.2013 р. у справі № 5011-42/13539-2012, яка є обов'язковою для застосування у судовій практиці відповідно до положень ст. 111 28 ГПК України).

Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення з першого відповідача 1 145,12 грн. 3% річних та 4 962,21 гр. пені суд дійшов висновку про відмову у позові, оскільки вимоги не відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду заяву вх. № 4174 від 01.04.2014 р. про відмову від позову в частині вимог до другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, яка судом прийнята. Отже, наявні підстави для припинення провадження у справі в цій частині відповідно до приписів п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідачі суду не надали.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з першого відповідача 107 172,00 грн. попередньої оплати підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачами не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача 1 145,12 грн. 3% річних та 4 962,21 гр. пені у позові слід відмовити, оскільки вимоги не відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до п. 2 ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати при поданні позову з оплати судового збору в сумі 2 265,59 грн. покладаються на першого відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Приватного підприємства "Оркан" задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Оркан", вул. Кульпарківська, 93А, м. Львів, 79021 (поштова адреса : а/с 4180, м. Львів, 79022), ідентифікаційний код юридичної особи 35620786 на користь Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37240 (поштова адреса : вул. Аеродромна, 1/1, м. Лохвиця, Полтавська обл., 37200), ідентифікаційний код юридичної особи 30382533 : 107 172,00 грн. та 2 265,59 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Приватного підприємства "Оркан" про стягнення 1 145,12 грн. 3% річних та 4 962,21 гр. пені у позові відмовити.

Повне рішення складене 04.04.2014 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.