Постанова

від 26.03.2014 по справі 37/329

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа№ 37/329

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Кучкова Ю.В., представник за довіреністю №91/2013/12/30-3 від 30.12.2013р.;

від відповідача: Некрутенко М.І., представник за довіреністю №15 від 26.03.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Народний»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. (підписано - 30.12.2013р.)

у справі №37/329 (суддя - Гавриловська І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Народний»

про стягнення 46 063,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Народний» про стягнення заборгованості за спожиту протягом 01.09.2006р.- 01.05.2009р. теплову енергію у гарячій воді у розмірі 46063,54грн., з яких: 30269,58грн. - основний борг, 13533,83грн. інфляційна складова боргу та 2260,13грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконував свої грошові зобов'язання за укладеним між сторонами Договором №031-0451-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.03.1999р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої протягом спірного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2013р. порушено провадження у справі №37/329 та призначено її до розгляду.

Відповідач позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення, зауважив, що розрахунок позивача за споживання теплової енергії у гарячій воді за період з вересня 2006р. по травень 2009р. не відповідав фактичним обставинам, оскільки, згідно наданого відповідачем уточненого розрахунку, у ЖБК «Народний» наявна переплата у розмірі 16644,45грн. за спожиту мешканцями житлового будинку теплову енергію у гарячій воді протягом спірного періоду. Відтак, вказував відповідач, за спожиті у спірному періоді послуги він розрахувався у повному обсязі, тому підстави для задоволення позову були відсутні. Разом з тим, відповідач вважав, що поява заборгованості в окремі місяці є результатом діючої системи, коли споживачі сплачували протягом року з 1 м2 корисної площі, тоді як позивач виставляв рахунки на оплату засновуючи їх на витрачених г/калл.

Серед інших своїх заперечень, відповідач посилався на те, що ЖБК «Народний» не є прибутковою організацією, на розрахунковий рахунок відповідача надходять кошти тільки на утримання будинку, а інші доходи у відповідача відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2009р., керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі №37/329 до вирішення іншої, пов'язаної з нею, справи №8/131.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №8/131 від 24.01.2008р. визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007р. №640, від 30.05.2007р. №641, від 30.05.2007р. №642, від 30.05.2007р. №643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009р. у справі №22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва №8/131 від 24.01.2008р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К-2608/09 від 02.07.2009р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва №8/131 від 24.01.2008р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду №22-а-14381/08 від 09.01.2009р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010р. у справі №2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010р. у справі №2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010р. у справі №2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010р. у справі №2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011р. у справі №2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013р. у справі №37/329 провадження у даній справі поновлено та призначив її до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. у справі №37/329 (суддя - Гавриловська І.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Народний» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 13 533 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 83 коп. інфляційної складової боргу, 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 13 коп. трьох відсотків річних, 401 (чотириста одну) грн. 57 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Припинено провадження у справі в частині стягнення 24362,66 основного боргу.У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач до звернення позивача із позовом перерахував 19.06.2009р. - 5906,92грн. в рахунок оплати боргу за спожиту теплову енергію у гарячій воді та 24362,66грн. у процесі розгляду справи, відтак місцевий господарський суд припинив на підставі пункту 1-1 частини 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у частині стягнення з відповідача 24362,66грн. боргу за використану теплову енергію у гарячій воді, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5906,92грн. основного боргу не підлягали задоволенню.

Водночас, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 13 533,83грн. інфляційної складової боргу та 2260,13грн. трьох відсотків річних відповідно до ст. 625Цивільного кодексу України, пославшись на прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Не погоджуючись з висновками та мотивами судового рішення, Житлово-будівельний кооператив «Народний» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. у даній справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Народний» 13 533,83грн. інфляційної складової боргу, 2 260,13грн. трьох відсотків річних, 401,57грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти в даній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм процесуального та матеріального права.

На думку скаржника, місцевим господарським судом не враховано тієї обставини, що на момент звернення позивача до суду у відповідача не існувало боргу перед ПАТ «Київенерго», а існувала переплата у сумі 16644,45грн. При зверненні позивача до суду та здійсненні розрахунку індексу інфляції та трьох процентів річних позивачем не були враховані платежі відповідача на суму 46914,03грн.

Одночасно, відповідач зазначав, що суд не звернув уваги на те, що позивач з жодними претензіями до відповідача не звертався, тоді як договором передбачений порядок досудового врегулювання спорів між сторонами.

Серед інших доводів відповідач зазначив, що місцевий господарський суд не встановив час погашення боргу відповідачем, не встановив дійсну суму основного боргу та час прострочення основного боргу за договором.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Народний» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. для розгляду апеляційної скарги у справі №37/329 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Ільєнок Т.В.,Корсакової Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. (головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.) апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Народний» прийнято до провадження та її судовий розгляд призначено на 19.02.2014р.

12.02.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу фіскального чеку про направлення копії апеляційної скарги ПАТ «Київенерго» на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014р. та розрахунки інфляційної та дефляційної складової суми боргу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. у зв'язку з перебуванням суддів Ільєнок Т.В. та Корсакової Г.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Народний» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.03.2014р. у зв'язку з неявкою представників позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.03.2014р. у зв'язку з неявкою представників позивача та з зобов'язанням сторін спору провести звірку розрахунків.

21.03.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків між сторонами спору на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014р. апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Народний» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

У судове засідання 26.03.2014р. з'явились представники сторін.

У судовому засіданні 26.03.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. у даній справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Народний»13 533,83грн. інфляційної складової боргу, 2 260,13грн. трьох відсотків річних, 401,57грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти в даній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 26.03.2014р. представник позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В силу ч.ч. 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як підтверджується матеріалами справи, 25.03.1999р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Народний» (далі - абонент, відповідач) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №031-0451-3, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.8.1 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999р.

За змістом п.8.4 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки докази припинення дії Договору з підстав, визначених законом чи Договором, відсутні, висновок суду першої інстанції про його чинність протягом спірного періоду є вірним.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язувалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 2.1 договору №031-0451-3 від 25.03.1999р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

П. 2 додатку №4 Договору № 031-0451-3 від 25.03.1999р. передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

На виконання умов Договору позивач у період з 01.09.2006р. по 01.05.2009р., поставив відповідачу теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з жовтня 2007р. по квітень 2008р. (включно), розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору № 031-0451-3 від 25.03.1999р. за період з вересня 2006р. по квітень 2009р. та довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію відповідачем за період з вересня 2004 року по квітень 2009 року.

З розрахунку основного боргу за теплову енергію по Договору №031-0451-3 від 25.03.1999р. вбачається, що за спірний період, з 01.09.2006р. по 01.05.2009р., загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії становила 242 346,17грн. Вказану суму оплатив частково на суму 212076,59грн., у зв'язку з чим станом на 01.05.2009 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 30269,58грн.

Водночас, до матеріалів справи позивачем додану довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію (а.с. 165-172, т. 1), з якої вбачається, що станом на день розгляду справи в суді першої інстанції у відповідача заборгованість за Договором №031-0451-3 від 25.03.1999р. за період з 01.09.2004 р. по 01.05.2009р. відсутня.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що основний борг за спожиту теплову енергію за Договором №031-0451-3 від 25.03.1999р. у розмірі 5906,92грн. був погашений відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду (до 19.06.2009 р.), а основний борг у сумі 24362,66грн. - після порушення провадження у даній справі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на відсутність у нього обов'язку щодо сплати індексу інфляцій та трьох процентів річних, оскільки, на момент звернення позивача до суду у відповідача не існувало боргу перед ПАТ «Київенерго», а існувала переплата у сумі 16644,45грн. На думку скаржника, при зверненні позивача до суду та здійсненні розрахунку індексу інфляції та трьох процентів річних позивачем не було враховано платежів відповідача на суму 46914,03грн. Відповідач також зазначав, що суд безпідставно не врахував того, що позивач з жодними претензіями до відповідача не звертався, коли договором передбачений порядок досудового врегулювання спорів між сторонами. Серед інших доводів відповідач зазначив, що місцевий господарський суд не встановив час погашення боргу відповідачем, не встановив дійсну суму основного боргу та час прострочення основного боргу за договором.

Утім, судова колегія не може погодитися із наведеними доводами скаржника як з такими, що заперечуються змістом зобов'язань, підставою виникнення яких є договір.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі укладеного між сторонами Договору у позивача та відповідача виникли цивільні правовідносини, предметом яких була поставка теплової енергії енергопостачальною організацією відповідачу за плату.

Згідно п. 3.1. додатку № 4 Договору №031-0451-3 від 25.03.1999р., у разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Пунктом 3.2. додатку №4 до Договору №031-0451-3 від 25.03.1999р. передбачено, що абонентом, що не мають приладів обліку, щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Згідно до п. 3.4. додатку №4 Договору №031-0451-3 від 25.03.1999р., у випадку порушення сплати за поточне споживання, енергопостачальна організація має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії.

Відповідно до п. 3.5. додатку №4 до Договору № 031-0451-3 від 25.03.1999р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Як вбачається зі змісту Довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію (а.с. 165-172, т. 1) дійсно станом на день розгляду справи в суді першої інстанції у відповідача заборгованість за Договором №031-0451-3 від 25.03.1999р. за період з 01.09.2004р. по 01.05.2009р. була відсутньою. Водночас, судова колегія критично оцінює заперечення апелянта з посиланням на неправомірність застосованих позивачем індексу інфляції та трьох процентів річних на суму боргу, з огляду на наступне.

Зі змісту Довідки (а.с. 165-172, т. 1) слідує, що борг за період з 01.09.2004р. по 01.05.2009р. існував у сумі 24362,66грн., тобто станом на 01.05.2009р. відповідач не оплатив грошові зобов'язання за договором у сумі 24362,66грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем сплачено суму основного боргу з простроченням виконання.

Крім того, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р. сторонами проведено звірку взаєморозрахунків за договором станом на травень 2009 року, за результатами якої складено акт згідно якого заборгованість ЖБК «Народний» перед ПАТ «Київенерго» становить 24362,66грн. Акт підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесівта отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки відповідач у встановлені Договором строки за спожиту протягом спірного періоду теплову енергію у повному обсязі не розрахувався, чим порушив взяті на себе за Договором зобов'язання, судова колегія погоджується із вірним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення із відповідача інфляційних втрат 13533,83грн. та 3% річних у розмірі 2260,13грн.

Водночас, судова колегія критично оцінює заперечення апелянта з посиланням на неправомірність застосованих позивачем тарифів при розрахунку вартості спожитої теплової енергії.

Пунктом 1. додатку №3 до Договору №031-0451-3 від 25.03.1999р. визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 15.01.1999р. №47, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ 29,64 грн. - для опалення (100%), 29,64 грн. - для гарячого водопостачання (100%).

Пунктом 4 Додатку №3 до Договору передбачена можливість зміни тарифів у період дії Договору.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Враховуючи вирішення судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/329 зупинялось. На час розгляду судом першої інстанції та станом на час розгляду судом апеляційної інстанції сторонами спору не надано жодного процесуального судового документу, згідно з яким вищевказані тарифи визнано нечинними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що підстав вважати, що тарифи застосовані позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію є нечинними, у зв'язку з чим заперечення скаржника у цій частині доводів апеляційного оскарження підлягають відхиленню.

Посилання скаржника на те, що ЖБК «Народний» не є прибутковою організацією, а на розрахунковий рахунок відповідача надходять тільки кошти на утримання будинку, інших доходів у вигляді оренди чи інших надходжень у відповідача відсутні, не приймаються судовою колегією за неспроможністю, з огляду на таке.

Як встановлено колегією суддів, зобов'язаною стороною за Договором є саме ЖБК «Народний», а не мешканці житлового будинку, відтак, наслідки неналежного виконання грошових зобов'язань за Договором також несе відповідач.

При цьому, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника чи державою, і, як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором, не звільняють боржника від передбаченої частиною другою ст.625 ЦК України відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Що стосується неприбуткового характеру діяльності відповідача як обставини, яка звільняє його від господарської відповідальності, то наявним у матеріалах справи витягом з ЄДРПОУ від 13.11.2012р. (а.с.140, т. 1) підтверджується, що ЖБК «Народний» є самостійною юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю та дієздатністю без будь-яких обмежень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача, як з боржника, який порушив свої грошові зобов'язання, інфляційних у розмірі 13533,83грн. та 3% річних у розмірі 2260,13грн. є правомірними та такими, що не суперечать закону і умовам укладеного між сторонами Договору.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого господарським судом рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін, як законний та обгрунтований.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Народний»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. у справі №37/329 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. у справі №37/329 - без змін.

2.Матеріали справи №37/329 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх