Постанова

від 28.03.2014 по справі 809/844/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2014 р. Справа № 809/844/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю представника позивача Карпінця В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області до Фермерського господарства Чибрика Михайла Івановича про стягнення заборгованості в сумі 17048,88 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Фермерського господарства Чибрика Михайла Івановича (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 17048,88 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 38 Податкового кодексу України не сплатив узгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 7 125,64 гривень та податку з доходів найманих працівників в розмірі 9 923,24 гривень. Всього відповідачем утворено 17 048,88 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Оцінивши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2006 року Богородчанською районною державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Фермерського господарства Чибрика Михайла Івановича, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 28).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Богородчанському районі, є платником податку на прибуток та податку з доходів найманих працівників.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 54 825,90 гривень, що виник в результаті несплати грошових зобов'язань:

з податку на прибуток - визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 року за №0000952301, прийнятого на підставі акта документальної перевірки №1159/22/34083467 від 14.12.2012 року, за яким відповідачу донараховано 31877,00 грн. основного платежу та 7229,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, за несвоєчасне перерахування суми податкового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 1336,24 грн. Всього 40442,49 грн.;

з податку на доходи найманих працівників визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 року за №0000962301, прийнятого на підставі акта документальної перевірки №1159/22/34083467 від 14.12.2012 року, за яким відповідачу донараховано 11386,00 грн. основного платежу та 1990,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, за несвоєчасне перерахування суми податкового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 1006,96 грн. Всього 14383,41 грн.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору про розстрочення грошових зобов'язань за №1 від 04.01.2013 року, укладеного відповідно до рішень ДПІ в Богородчанському районі від 04.01.2013 року за №1 на суму 41777,29 грн. та №1/2 на суму 14475,04, між ДПІ в Богородчанському районі та ФГ Чибрика Михайла Івановича про розстрочення грошових зобов'язань, відповідач був зобов'язаний терміном з 04.01.2013 року до 25.12.2013 року вказану суму погасити, з процентною ставкою, яка дорівнює розміру пені визначеному пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України. Оскільки умови договору відповідачем виконано частково в розмірі 37 777,02 грн., а термін дії договору закінчився 25.12.2013 року, то на даний час несплаченими залишаються грошові зобов'язання з: податку на прибуток в сумі 7125,64 гривень з них 5067,00 грн. основного платежу, 722,40 грн. штрафні санкції та 1336,24 грн. - пеня; з податку з доходів найманих працівників в сумі 9923,24 гривень з них 7649,63 грн. основного платежу, 1266,65 грн. штрафних санкцій та 1006,96 грн. - пеня.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1), податок на доходи фізичних осіб (підпункт 9.1.2).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу ( підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено податок на прибуток в розмірі 7125,64 гривень та податок з доходів найманих працівників в розмірі 9923,24 гривень до державного бюджету в строки визначені нормою Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №58-11 від 26.12.2013 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення податкового зобов'язання, не сплатив (а.с.23).

Таким чином, податок на прибуток в розмірі 7125,64 гривень та податок з доходів найманих працівників в розмірі 9923,24 гривень утворюють податковий борг відповідача в розмірі 17 048,88 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Фермерського господарства Чибрика Михайла Івановича (код ЄДРПОУ 34083467) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 17 048 (сімнадцять тисяч сорок вісім) гривень 88 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 02.04.2014 року.