Рішення

від 25.05.2009 по справі 28/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/36

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 28/36                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Парамедика”, м.Донецьк,  ЄДРПОУ 32182827

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг”, м.Донецьк,  ЄДРПОУ 23602109

про стягнення 14418грн.54коп.

Представники:

від позивача: Хоперія А.В.

від відповідача: Лищук І.В.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Парамедика”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг”, м.Донецьк про стягнення 14418грн.54коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 12237грн.84коп., пені в розмірі 1101грн.71коп., 3% річних в розмірі 133грн.54коп. та інфляційних витрат в розмірі 945грн.45коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №154/01 від 17.01.2008р., видаткові накладні №ВН-0171 від 02.09.2008р., №ВН-0188 від 01.10.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серії НБЙ №604400 від 04.09.2008р., серії НБЙ №604633 від 01.10.2008р., претензію б/н та дати.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/36 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.    

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг”, м.Донецьк надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує оскільки, поставка була здійснена не в рамках договору постачання № 154/01 від 17.01.2008р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

17.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Парамедика”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг”, м.Донецьк укладено договір постачання №154/01 (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується систематично передавати у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві (відповідачу) лікарські засоби та/або вироби медичного призначення (надалі товар), у кількості, асортименті і по цінах, згідно з накладними (специфікаціями), що є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно п.7.1, 7.2 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р. у випадку, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомить іншу про припинення його умов, договір вважається автоматично пролонгованим на календарний рік, на тих же умовах.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.1 договору, товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними (специфікаціями) на основі узгоджених заявок покупця. Заявка надається за допомогою будь-якого способу зв'язку.

Пунктами 4.3, 4.4, 4.5 договору передбачено, що товар повинен бути поданий покупцеві протягом 3-х календарних днів з дати узгодження заявки покупця, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Датою поставки товару є дата приймання покупцем партії товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару. Доказом прийняття партії товару є накладна (специфікація) оформлена належним чином та підписана уповноваженими особами і завірена печатками покупця та постачальника.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 12237грн.84коп., що підтверджується видатковими накладними №ВН-0171 від 02.09.2008р., №ВН-0188 від 01.10.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)” та печаткою підприємства, а також довіреностями на отримання ТМЦ серії НБЙ №604400 від 04.09.2008р., серії НБЙ №604633 від 01.10.2008р. (копії яких наявні в матеріалах справи).

          Згідно п.5.1 договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, зазначеними у накладних (специфікаціях), що є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що покупець оплачує кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку (платіжним дорученням) протягом 45 календарних днів з дати постачання товару та супровідних документів покупцю, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 12237грн.84коп.

У зв`язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача була направлена претензія б/н та дати.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008р., в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості в розмірі 12237 грн. 84 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними, а заперечення відповідача обґрунтованими з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначено вище, позивач стверджує, що відповідачем прострочена оплата товару, отриманого за наявними в матеріалах справи накладними, посилаючись при цьому на те, що поставка здійснена на підставі договору постачання  №154/01 від 17.01.2008р.

В  поясненнях позивача, які  надійшли до суду 21.05.2009р. зазначено, що в первісних документах (накладних та податкових накладних) помилково не вказано, що поставки були здійснені в рамках договору № 154/01 від 17.01.2008р. Суд  не приймає  до уваги це твердження позивача на підставі наступного.   

Виходячи з наявних у справі матеріалів, надані позивачем видаткові накладні  не є належними доказами того, що відповідачем прострочена оплата товару, отриманого саме за договором постачання №154/01 від 17.01.2008р. в розумінні вимог ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

 Відповідно до статі 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансової звітності  в Україні” накладні являються первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та інших підзаконних нормативних актів, які існують в чинному законодавстві щодо порядку ведення бухгалтерського обліку підприємствами (накази Міністерства фінансів України про затвердження численних Положень, Методичних рекомендацій та т.і., що конкретизують порядок застосування норм вищевказаного Закону посадовими особами підприємств та організацій України), у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

А письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу – одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.

Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.

Як встановлено судом, з наданих позивачем накладних не вбачається, що вони були складені та підписані на виконання умов саме договору постачання №154/01 від 17.01.2008р., що є підставою позову.

Крім того, відповідно до п. 1.1 договору постачання № 154/01 від 17.01.2008р.  кількість, асортимент та ціни встановлюється згідно з накладними,  що є невід`ємними частинами цього договору.

           Відповідно до ст. 266 ГК України загальна кількість товарів,  що  підлягають  поставці,  їх часткове співвідношення (асортимент,  сортамент,  номенклатура) за сортами,  групами,  підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються   специфікацією   за  згодою  сторін,  якщо  інше  не передбачено законом.

            Тобто, накладні за умовами цього договору мають силу специфікацій, та  в обов'язковому  порядку  повинні містити посилання на договір.

Крім того, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які специфікації чи інші документи, якими визначається обсяг та асортимент товару, суд позбавлений можливості визначити, що спірний товар поставлений саме за умовами вищевказаного договору.

Також відсутні посилання на договір в довіреностях  на отримання ТМЦ серії НБЙ №604400 від 04.09.2008р., серії НБЙ №604633 від 01.10.2008р.

Суд витребував ухвалою від 22.04.2009р. податкові накладні, але позивачем податкові накладні суду надані не були.

Таким чином, документи, що надані позивачем в якості доказів по справі, не мають доказової сили з вищезазначених причин, а відтак, умови договору постачання №154/01 від 17.01.2008р., який є підставою позову, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, які фактично виникли за наявними у матеріалах справи накладними.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні  докази   наявності будь-яких клопотань

позивача про зміну підстави позову.

 З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Парамедика”, м.Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг”, м.Донецьк щодо стягнення заборгованості в розмірі 12237грн.84коп. є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак підлягають залишенню без задоволення.

           Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення  пені в розмірі 1101грн.71коп., 3% річних в розмірі 133грн.54коп. та інфляційних витрат в розмірі 945грн.45коп. Враховуючи підстави відмови в задоволенні  позовних вимог про стягнення боргу суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення  пені в розмірі 1101грн.71коп., 3% річних в розмірі 133грн.54коп. та інфляційних витрат в розмірі 945грн.45коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 144грн.19коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №72 від 16.03.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 144 грн. 18 коп.

         На підставі зазначеного, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню   держмито  в розмірі 00 грн. 01 коп.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю „Парамедика”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг”, м.Донецьк відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Парамедика” (за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Бакинських Комісарів, 17а, р/р 260031542 в ЗАТ КБ „Промекономбанк” м.Донецька, МФО 334992, код ЄДРПОУ 32182827) в доход державного бюджету    держмито  в розмірі 00 грн. 01 коп.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 25.05.2009р.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.