Рішення

від 12.05.2009 по справі 19/068-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/068-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2009 р.                                                                          Справа № 19/068-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний метало центр «Леман-Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Міст-Будтехнологія»,            м. Ірпінь                                                                                                                  

про стягнення 460412,67 грн.

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Бєлозьоров С. С. (дов. № 10 від 20.05.2008 року);

від відповідача – не з'явився.  

          обставини справи:

         Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний метало центр «Леман-Україна»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Міст-Будтехнологія»(далі-відповідач) про стягнення  460412,67 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року та призначено справу до розгляду на              16 квітня 2009 року.

         За наслідками судового засідання яке відбулось 16 квітня 2009 року розгляд справи було відкладено до 12 травня 2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу  від  16 квітня  2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання  відповідачем зобов'язань за договором    поставки № КИП-30/05/08 укладеним   між   сторонами 23 травня 2008 року, а саме відповідач не розрахувався за отриманий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 292435,28 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 131081,20 грн. за періоди згідно розрахунку з суми заборгованості по кожній поставці окремо, штраф в розмірі 10% згідно п. 5.2 договору в сумі 10929,81 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості згідно розрахунку по кожній поставці окремо в сумі 17524,35 грн., 3% річних в розмірі 2155,18 грн. та інфляційні в розмірі 6286,85 грн. за періоди згідно розрахунку з суми заборгованості по кожній поставці окремо.

Представник позивача подав до суду заяву про уточнення розрахунку ціни позову від 20 січня 2009 року в якій зменшив розмір позовних вимог в зв'язку з невірно проведеним розрахунком який викладено в додатку до позовної заяви та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 125209,53 грн., пеню в сумі 16339,73 грн. розраховану відповідно до ставки Національного банку України яка діяла на момент прострочення платежу за періоди згідно розрахунку з суми заборгованості по кожній поставці окремо, штраф в сумі 43378,38 грн. в розмірі 10% згідно п. 5.2 договору, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості згідно розрахунку по кожній поставці окремо в сумі 9183,56 грн., 3% річних в розмірі 2295,88 грн. та інфляційні в розмірі 13470,84 грн. за періоди згідно розрахунку з суми заборгованості по кожній поставці окремо.

        Відповідач, належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 1 квітня 2009 року та від 16 квітня 2009 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

         12 травня 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85  Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний метало центр «Леман-Україна» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Міст-Будтехнологія»(за договором - покупець)  29 травня 2008 року було укладено договір поставки № КИП-30/05/08 (далі - договір). За умов договору постачальник зобов'язаний передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі –товар, а покупець зобов'язаний оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору). Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим договором, визначається у рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору). Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або у видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка-фактури означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку-фактурі постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках-фактурах постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив (п. 1.3 договору). Право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі його постачальником перевізнику, а у випадку само вивозу покупцем, з моменту передачі товару покупцю (п. 2.7 договору). Орієнтована сума договору на момент укладання становить 5000000,00 грн. (п. 3.1 договору). Загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору (п. 3.2 договору). Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або рахунках-фактурах. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом передоплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100% оплати за поставлений товар, або за товар що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. Постачальник має право поставити товар покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 3-х днів з моменту поставки (п. 3.3-3.5 договору). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п. 5.1 договору). За прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення за весь період прострочення. Крім сплати пені покупець, за вимогою постачальника, сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару в зазначені в даному договорі та додатках до нього строки (п. 5.2 договору). Крім сплати пені та штрафу сторона, що порушила умови даного договору, відшкодовує іншій стороні заподіяні в результаті цього збитки, а за порушення грошового зобов'язання також сплачує проценти за неправомірне користування коштами. У випадку заподіяння покупцем постачальникові збитків, пов'язаних з несвоєчасним наданням, а також надання недостовірних відвантажувальних ризиків, несвоєчасним одержанням товару на станції або пункті призначення, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальникові збитки, заподіянні такими діями, а також задовольнити претензії, пред'явлені до останнього залізницею або іншими перевізниками товару (п. 5.3 договору). У визначенні розміру (пені) сторони керуються положеннями ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України). Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2008 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору одна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік з послідуючою автоматичною пролонгацією (п. 9.1 договору).

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 511009,53 грн., що підтверджується видатковими накладними № К1000001093 від 21 липня 2008 року на суму 183137,18 грн., № К1000001094 від 22 липня 2008 року на суму 109298,10 грн., № К1000000658 від 10 липня 2008 року на суму 119099,80 грн. та № К1000000918 від 16 липня 2008 року на суму 99474,45 грн. та довіреностями № 077709 від 21 липня 2008 року, № 077705 від 10 липня 2008 року та № 077708 від 15 липня 2008 року.

Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежно, а саме не сплатив кошти своєчасно та в повному обсязі за отриманий у власність товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі  125209,53 грн.

За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 16339,73 грн. розраховану відповідно до ставки Національного банку України яка діяла на момент прострочення платежу за періоди згідно розрахунку з суми заборгованості по кожній поставці окремо, штраф в сумі 43378,38 грн. в розмірі 10% згідно п. 5.2 договору, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості згідно розрахунку по кожній поставці окремо в сумі 9183,56 грн., 3% річних в розмірі 2295,88 грн. та інфляційні в розмірі 13470,84 грн. за періоди згідно розрахунку з суми заборгованості по кожній поставці окремо.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.  

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

  При вирішенні спору враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позовні   вимоги   в   частині   стягнення   основного  боргу в розмірі    125209,53  грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та   підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996 року платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 16339,73 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких складає 13470,84  грн. інфляційні та  2295,88 грн. 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення за весь період прострочення. Крім сплати пені покупець, за вимогою постачальника, сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару в зазначені в даному договорі та додатках до нього строки.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 16339,73 грн. розраховану відповідно до ставки Національного банку України яка діяла на момент прострочення платежу з суми заборгованості, штраф в сумі 43378,38 грн. в розмірі 10% згідно п. 5.2 договору, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості в сумі 9183,56 грн. Фінансові санкції нараховані за невиконання одного і того ж зобов'язання та за один і той же період часу.

Тобто позивач просить суд притягнути до відповідальності відповідача за одне й те саме порушення двічі.

Зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як штраф, пеня і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання (ст. 546 та ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штраф –це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та підлягає стягненню однократно за окремо здійснене правопорушення (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3        ст. 549 Цивільного кодексу України).

Але не може бути стягнуто одночасно неустойку у вигляді пені та штрафу чи двічі пені за одне і теж порушення виконання зобов'язання, оскільки згідно ст. 61 Конституції України, неможливо двічі бути притягнутим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.  

Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України про, що зазначено в постанові від 13 грудня 2007 року у справі № 20/157.

Отже судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 43378,38 грн. та процентів в розмірі 9183,56 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

  Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Міст-Будтехнологія»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Пролетарська, 21, код 33482737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний метало центр «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, код 32665054)  – 125209 (сто двадцять п'ять тисяч двісті дев'ять)   грн. 53  коп. основного боргу, 16339 (шістнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 73 коп. пені,  2295 (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 88  коп. 3% річних, 13470 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 84 коп. інфляційних та судові витрати: 1573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 15 коп. державного мита та 88 (вісімдесят вісім) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Карпечкін Т.П.

Рішення підписано  01.06.2009 року