Постанова

від 26.05.2009 по справі 19/76-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/76-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 19/76-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

Генеральної Прокуратури УкраїниІвченко О.А. –посв. від 27.11.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Заступника прокурора Дніпропетровської області

на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 року

у справі№ 19/76-08 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Таржет"

доДніпропетровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради

провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Таржет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання за позивачем без актів введення об'єкту в експлуатацію права власності на будівлі та споруди станції технічного обслуговування загальною площею 1 889, 6 м2, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 18-к, а саме: станцію технічного обслуговування літ. А-1 загальною площею 1148,6м2, прибудову літ. А1-2 загальною площею 240,2м2; надбудову літ. Над  А1-2 загальною площею 60,0м2; ганок літ. а загальною площею 21,4 м2; (сходи літ. а1 загальною площею 27,4м2); бокси літ. Б загальною площею 168,1м2; ангар літ. В-1 загальною площею 193 м2; контейнер металевий тимчасовий літ. Г загальною площею 16,8 м2; сторожку літ. Д загальною площею 3,0м2; контейнер металевий тимчасовий літ. Е загальною площею 16,8м2; ганок літ. д загальною площею 0,6 м2; гараж металевий тимчасовий літ. Ж загальною площею 21,1 м2; огорожі № 1-7.

02.10.2008 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Таржет"  без актів введення об'єкту в експлуатацію право власності на будівлі та споруди станції технічного обслуговування загальною площею 1 889, 6 м2, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 18-к, а саме: станцію технічного обслуговування літ. А-1 загальною площею 1148,6м2, внутрішньою площею 1557,3м2; прибудову літ. А1-2 загальною площею 240,2м2; надбудова літ. Над  А1-2 загальною площею 60,0м2; ганок літ. а загальною площею 21,4 м2; (сходи літ. а1 загальною площею 27,4м2); бокси літ. Б загальною площею 168,1м2; ангар літ. В-1 загальною площею 193 м2, внутрішньою площею 175,1м2; контейнер металевий тимчасовий літ. Г загальною площею 16,8 м2; сторожку літ. Д загальною площею 3,0м2; контейнер металевий тимчасовий літ. Е загальною площею 16,8м2; ганок літ. д загальною площею 0,6 м2; гараж металевий тимчасовий літ. Ж загальною площею 21,1 м2; огорожі № 1-7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статей 15, 316, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України є підстави для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Таржет" права власності на об'єкт самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 18-к.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 року (суддя Петренко І.В.) по справі № 19/76-08 господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено повністю.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Таржет"  без актів введення об'єкту  в експлуатацію право власності на будівлі та споруди станції технічного обслуговування загальною площею 1 889, 6 м2, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 18-к, а саме: станцію технічного обслуговування літ. А-1 загальною площею 1148,6м2, внутрішньою площею 1557,3м2; прибудову літ. А1-2 загальною площею 240,2м2; надбудова літ. Над  А1-2 загальною площею 60,0м2; ганок літ. а загальною площею 21,4 м2; (сходи літ. а1 загальною площею 27,4м2); бокси літ. Б загальною площею 168,1м2; ангар літ. В-1 загальною площею 193 м2, внутрішньою площею 175,1м2; контейнер металевий тимчасовий літ. Г загальною площею 16,8 м2; сторожку літ. Д загальною площею 3,0м2; контейнер металевий тимчасовий літ. Е загальною площею 16,8м2; ганок літ. д загальною площею 0,6 м2; гараж металевий тимчасовий літ. Ж загальною площею 21,1 м2; огорожі № 1-7.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на статті  15, 316, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України зазначає про те, що спірні будівлі та споруди не порушують прав третіх осіб, не створюють незручностей, виходячи з чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючиcь з рішенням, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 року по справі № 19/76-08 господарського суду Дніпропетровської області, в якому просить рішення у справі скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційне подання доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 331, 376 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що суд не дав оцінки тому, що під час самовільного будівництва позивач самовільно зайняв земельну ділянку розміром 45,8м2.

Відзиви на касаційне подання не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника Генеральної Прокуратури України, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом, рішенням Дніпропетровської міської ради № 183/32  від 23.12.2005 року "Про передачу земельної ділянки по вул. Енергетичній у районі будинку № 18 (Красногвардійський  район) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Таржет" для проектування і будівництва станції технічного обслуговування" був затверджений проект відведення земельної ділянки площею 0,4266 га (кадастровий номер 1210100000:07:183:0011), і земельна ділянка передана позивачу в оренду строком  на два роки для проектування і будівництва станції технічного обслуговування по вул. Енергетичній у районі будинку № 18, за рахунок земель, не переданих у власність або користування.

Судом встановлено, що відповідно до вказаного вище рішення між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таржет" 15.02.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,4266га, яка знаходиться за адресою по вул. Енергетичній у районі будинку № 18 в м. Дніпропетровську.

17.11.2006 року позивачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву станції технічного обслуговування по вул. Енергетичній в районі будинку № 18 (Красногвардійський район) згідно з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою за № 175 від 21.03.2006 року ГоловАПУ.

Відповідно до розпорядження міського голови № 25-р від 14.01.2008 року будівлям та спорудам станції технічного обслуговування по вул. Енергетичній  присвоєно адресу –вул. Енергетична, 18К.

Судом встановлено, що в процесі будівництва позивачем були збудовані наступні будівлі:

- станція технічного обслуговування літ. А-1, загальною площею 1148,6 м2;

- прибудова літ. А1-2 загальною площею 240,2м2;

- надбудова літ. Над  А1-2 загальною площею 60,0м2;

- ангар літ. В-1 загальною площею 193 м2;

- бокси літ. Б загальною площею 168,1м2;

- сторожка літ. Д загальною площею 3,0м2.

Судом  також встановлено, що відповідно до технічного паспорту, складеного Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 01.02.2008 року будівлі та споруди технічного обслуговування по вул. Енергетичній, 18к в м. Дніпропетровську, в цілому складаються з наступних об'єктів:

- станція технічного обслуговування літ. А-1, загальною площею 1148,6 м2;

- прибудова літ. А1-2 загальною площею 240,2м2;

- надбудова літ. Над  А1-2 загальною площею 60,0м2;

- ганок літ. а загальною площею 21,4 м2;

- сходи літ. а1 загальною площею 27,4м2

- бокси літ. Б загальною площею 168,1м2;

- ангар літ. В-1 загальною площею 193 м2;

- контейнер металевий тимчасовий літ. Г загальною площею 16,8 м2;

- сторожка літ. Д загальною площею 3,0м2;

- контейнер металевий тимчасовий літ. Е загальною площею 16,8м2;

- ганок літ. д загальною площею 0,6 м2;

- гараж металевий тимчасовий літ. Ж загальною площею 21,1 м2;

- огорожі № 1-7.

Згідно технічного висновку за результатами обстеження будівель і споруд станції технічного обслуговування, виконаного 11.02.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-проектним підприємством "Дніпрокомунпроект" основні несучі конструкції будівель (СТО, ангару, боксів) в задовільному, робочому стані, згідно з класифікацією конструкції відповідають категорії К-1, К-ІІ, приміщення будівель відповідають основним вимогам санітарно-гігієнічних норм, освітленню і інсоляції; стан конструкцій відповідає вимогам будівельних норм та правил;  при будівництві будівель додержані основні вимоги.

Зазначивши, що побудовані позивачем споруди та будівлі не порушують права третіх осіб, не створюють незручностей,  пославшись на частину 5 статті 376 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, який розташований за адресою: вул. Енергетична, буд.  18к в м. Дніпропетровську.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак висновки суду першої інстанції зроблені при неповному з'ясуванні обставин справи.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому судом не  надано належної оцінки тому, що у технічному паспорті зазначено про самозахват земельної ділянки площею 45,8м2.

Не з'ясовано судом і те, чи надавалась позивачу земельна ділянка під  уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що договір оренди земельної ділянки від 15.02.2006 року між сторонами був укладений строком на 2 роки.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач, відповідно до пункту 3.3 Договору оренди письмово повідомив Дніпропетровську міську раду про намір продовжити його дію.

Проте, місцевим судом не звернуто уваги на пункт 3.4 договору, відповідно якого укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення державної реєстрації у встановленому порядку, та відповідно не з'ясовано, чи виконали сторони вимоги даного пункту.

Також судом не звернуто уваги на пункти 6.5 –6.7, пункт  6.11 договору.

Судом не з'ясовано належним чином чи є позивач власником або користувачем земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо  подані  сторонами  докази є недостатніми, господарський суд  зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для  вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження (стаття 38 вказаного вище кодексу).

Дані обставини мають суттєве значення для вирішення даного спору, однак вони не були з'ясовані судом першої інстанції.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарським судом  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 року по справі № 19/76-08 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                                   Г. Фролова