Рішення

від 22.05.2009 по справі 1/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/240

22.05.09

За позовом                     Дочірнього підприємства «Райське джерело»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»

Про                              стягнення 1253,90 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Демченко В.М., довіреність № 01-07 від 02.07.2009р.

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Райське джерело»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 1253,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору поставки № 14266 від 11.04.2006р.

Ухвалою суду від 27.03.09 порушено провадження у справі № 1/240 та призначено розгляд на 22.05.09.

22.05.2009 р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, та надав довідку ЄДРПОУ зі змісту якої видно, що відповідач свого місця реєстрації не змінював, тому суд вирішив розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 14266.

Згідно з п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу воду (далі – продукція), а споживач зобов'язався приймати продукцію у власність та своєчасно здійснювати її оплату на умовах укладеного договору.

Постачальник свої зобов'язання, та проставив відповідачу партію продукції загальною вартістю 252,00 грн.

Також на виконання п.1.2 договору споживачу на його замовлення було надано в оренду устаткування (три кулери), що підтверджується додатками до договору.

Відповідачу було виставлено рахунок, проте цей рахунок не був оплачений.

Відповідно д п.5.6 договору відповідач зобов'язаний оплачувати рахунки позивача за користування орендованим устаткуванням протягом 3-х банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку.

Позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити наявну заборгованість, проте відповідач на листи позивача ніяк не відреагував.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 1253,90 грн. –основного боргу, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов'язується прийняти та оплатити за поставлений товар певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Згідно п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар згідно договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов'язання доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(01001, м.Київ, вул. Експланадна 32-В, код ЄДРПОУ 23167926) на користь Дочірнього підприємства «Райське джерело» (03050, м.Київ, вул. Предславинська 34-Б, код ЄДРПОУ 30858101); 1253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн. 90 коп. –основного боргу, 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 29.05.09р.)