Рішення

від 31.03.2014 по справі 910/1786/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1786/14 31.03.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Хмельницького ГРВ АТ "Брокбізнесбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд"

про стягнення 318 275,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ярчак І.С. - представник за довіреністю № 112/03 05.03.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Хмельницького ГРВ АТ "Брокбізнесбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" про стягнення 318 275,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.03.2008 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю " Енергоінвестбуд" укладено договір на відкриття кредитної лінії №01/266-2008.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договору, у зв'язку з чим у останнього станом на 06.02.2014 року утворилась заборгованість на суму 593 758,31 грн., з якої: 500 000,00 грн. сума неповернутого кредиту, 93 758,31 грн. сума відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 318 275,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2014 року розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 04.03.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали від 08.02.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2014 року розгляд справи відкладено на 31.03.2014 року.

В судове засідання 31.03.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.02.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 115-А, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.02.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник позивача не підтримав подану заяву про забезпечення позову, у зв'язку з чим дана заява не розглядається судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.03.2008 року між акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі Хмельницької філії АБ «Брокбізнесбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" укладено договір на відкриття кредитної лінії №01/266-2008.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (нова редакція) затверджено Загальними зборами акціонерів АТ "Брокбізнесбанк" протокол №02/13 від 3 вересня 2013р., публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" є правонаступником акціонерного банку "Брокбізнесбанк".

Згідно з п.1.1 договору, за даним договором банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію в розмірі 500 000,00 грн. строком на 24 календарних місяці, з 28.03.3008 року до 27.03.2010 року включно, із сплатою 17 відсотків річних за користування кредитними коштами.

З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку за період з 28.03.2008 року по 26.10.2012 року вбачається, що позивачем на виконання умов кредитного договору надано відповідачу кошти на загальну суму 500 000,00 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.8.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного погашення позичальником кредитної лінії та сплати в повному розмірі всіх нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також пені (штрафів) за невиконання, неналежне виконання позичальником зобов'язань за даним договором.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові договори до договору на відкриття кредитної лінії №01/266-2008 від 28.03.2008р. відповідно до яких змінювались умови договору, а саме:

- додатковим договором №1 від 17.07.2008 року збільшено відсоткову ставку за користування кредитним коштами до 22 відсотків річних;

- додатковим договором №2 від 10.10.2008 року збільшено відсоткову ставку за користування кредитним коштами до 26 відсотків річних;

- додатковим договором №3 від 26.03.2010 року, сторонами продовжено строк користування кредитної лінією до 28.03.2011 року включно. Також, сторони виклали п.1.2 договору в наступній редакції: сторони погодили погашення кредитної лінії в сумі 500 000,00 грн. згідно наступного графіку:

№ п/пДата погашенняСума часткового погашення, грн. 1Травень 2010 року 10 000,00 грн. 2Червень 2010 року 10 000,00 грн. 3Липень 2010 року 15 000,00 грн. 4Серпень 2010 року 25 000,00 грн. 5Вересень 2010 року 102 750,00 грн. 6Жовтень 2010 року 102 750,00 грн. 7Листопад 2010 року 102 750,00 грн. 8Грудень 2010 року 102 750,00 грн. 9Січень 2011 року 10 000,00 грн. 10Лютий 2011 року 10 000,00 грн. 11 28 березня 2011 року 9 000,00 грн. Всього 500 000,00 грн. Листами (№08/4-5 від 04.01.2011р., №03/40104 від 18.01.2011р., №7/056хм від 21.01.2014р.) позивач звертався до відповідача з проханням сплатити прострочену заборгованість по договору на відкриття кредитної лінії №01/266-2008 від 28.03.2008р.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитній лінії за період з травень-листопад 2010 року на суму 318 275,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 06.02.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором на відкриття кредитної лінії №01/266-2008 від 28.03.2008р. за основним боргом в розмірі 318 275,00 грн. (за період травень-листопад 2010 року) відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Енергоінвестбуд " (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 115-А; ідентифікаційний код: 30563666) на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код: 19357489) 318 275 (триста вісімнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп. основний борг по кредиту, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 365 (шість тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.04.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий