Рішення

від 02.04.2014 по справі 915/228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 915/228/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Ніколенко Г.Д., довіреність №03/28 від 19.02.2014р.;

Алєксєєв Л.В., голова фермерського господарства;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/228/14

за позовом : Фермерське господарство "Юлиана" , 57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Набережна, 87,

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3,АДРЕСА_1

про стягнення в сумі 38585,37 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Юлиана" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 3375,00 грн. основного боргу, 432,55 грн. 3 % річних, 1811,00 грн. інфляційних витрат та 32966,82 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг від 06.09.2013 року за № 06/09 в частині оплати за надані позивачем послуги, а саме - робіт по збору та перевезенню соняшника урожаю 2013 року.

Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 3375,00 грн. основного боргу, 117,53 грн. 3 % річних, 598,06 грн. інфляційних витрат та 14028,75 грн. пені.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвала господарського суду направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1 повернута поштовою установою до суду з відміткою "із закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступне:

06 вересня 2013 року між Фермерським господарством "Юлиана" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг по збиранню соняшнику урожаю 2013 року, у відповідності до п.1 якого позивач зобов'язався виконати роботи по збору та перевезенню соняшника урожаю 2013 року на паливно мастильних матеріалах відповідача.

Розділом другим договору сторони визначили порядок розрахунків. Так, у відповідності до п.2.1 договору, послуги комбайна по збору соняшника складають 360360,00 грн., та послуги автотранспорту-1т*25 грн.

У відповідності до п.2.2 договору, розрахунок за роботи по збору та перевезенню соняшника урожаю 2013 року проводиться згідно акта виконаних робіт в десятиденний термін з дня завершення робіт. За порушення терміну оплати відповідач сплачує штраф у розмірі 1% за кожен день прострочення виконання такого зобов'язання.

На виконання умов договору та відповідно до акту надання послуг № 77 від 06.09.2013 року позивачем були зібрано урожаю соняшнику 50 га та вивезено з поля 55т. Згідно підписаного сторонами акту, вартість виконаного обсягу робіт складає 12 375,00 грн., із них, збирання урожаю - 11 000 грн., транспортні послуги - 1375,00 грн. При складанні акту та досягнення домовленості про фактичне припинення дії договору претензій у відповідача щодо обсягу виконаної роботи, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не було, що підтверджується змістом підписаного між сторонами акту №77.

На підставі підписаного акту №77 про виконання робіт позивач направив відповідачу рахунок №52 від 06.09.2013 р. на погоджену суму в розмірі 12 375,00 грн. для оплати.

Всупереч згаданим умовам договору відповідач свої грошові зобов'язання з оплати передбачених договором № 06/09 від 06.09.2013 року платежів за надані позивачем послуги здійснив частково у розмірі 9000,00 грн..

Таким чином, станом на момент розгляду справи сума заборгованості відповідача перед Фермерським господарством "Юлиана", з оплати послуг, виконаних позивачем за договором про надання послуг по збиранню соняшнику урожаю від 06.09.2013 року складає 3375,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було дотримано вищезазначених умов про надання послуг, позивач 16.01.2014р. направив відповідачу претензійний лист та рахунок № 1 для оплати вартості неоплачених послуг на суму 3375,00 грн. Проте, зазначена вимога залишилась без належного реагування, заборгованість залишилась відповідачем несплаченою.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати послуг по збиранню соняшнику урожаю

у сумі 117,53 грн., пені нарахованої за період з 17.09.2013р.-20.02.2014р. у сумі 14028,75 грн. та збитків від інфляції у розмірі 598,06 грн., то слід зазначити наступне.

Дана вимога основана на умовах укладеного сторонами договору (п.2.2), у відповідності до якого за порушення терміну оплати замовник сплачує штраф у розмірі 1% за кожен день прострочення виконання такого зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 117,53 грн. 3 % річних, пені нарахованої за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати послуг по збиранню врожаю соняшнику за період з 17.09.2013р. - 20.02.2014р. у сумі 14028,75 грн. та збитків від інфляції у розмірі 598,06 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Фермерського господарства "Юлиана", 57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Набережна, 87, ідентифікаційний код 35130863, суму боргу по договору №06/09 від 06.09.13р. в сумі 3375,00 грн.(три тисячі триста сімдесят п'ять грн. 00 коп.), 598,06 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім грн. 06 коп.) інфляційних витрат, 117,53 грн. (сто сімнадцять грн. 53 коп.) 3 % річних, 14028,75 грн. (чотирнадцять тисяч двадцять вісім грн. 75 коп.) пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 03.04.2014 року.