Рішення

від 25.05.2009 по справі 57/61-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/61-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2009 р.                                                            Справа № 57/61-09

вх. № 2312/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідач - не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Краснокутськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоквар", м. Харків  

про стягнення 34193,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Краснокутська РДА Харківської області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоквар", на користь позивача 34193,65 грн. заборгованості за оренду нерухомого та іншого майна, а також просить покласти на відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по договору оренди  № 2 від 13.10.2004 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  30 березня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13 квітня 2008 року о 12:20 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 року та 13 травня 2009 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.

В призначене судове засідання 25 травня 2009 року позивач не з'явився, присутній у судових засіданнях 13 квітня 2009 року та 13 травня 2009 року представник позивача позов підтримував та просив суд його задовольнити..

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував .

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого ним витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце проживання відповідача –61001, м. Харків, вул.. Каштанова, 14, саме на цю адресу були надіслані процесуальні документи, але ухвали суду від 30.03.2009 року, від 13.04.2009 р. повернулись на адресу суду.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач – ТОВ „Теплоквар”, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

13 жовтня 2004 року між Краснокутською районною державною адміністрацією (далі позивач) та ТОВ „Теплоквар” (далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого та іншого майна № 2 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платане користування окреме індивідуально визначене майно котелень Костянтинівської, Колонтаївської, Олексіївської, Дублянської, Любівської, В'язівіської, Пархомівської, Слобідської, Качалівської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ супенів, Мурафської, Городянської загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів, Водянської, Рябоконівської загальноосвітніх шкіл І-ступеня, що знаходиться на балансі відділу освіти Краснокутської РДА, вартість якого визначене згідно з актом оцінки 150550 грн. Майно передається в оренду з метою виробництва теплової енергії, в т.ч надання комунальних послуг споживачам.

Розділом 3 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої ХІХ сесії Краснокутської районної ради ХХІV скликання  і становить за перший місяць оренди 62,73 грн.  Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування  орендної плати за попередній місяць на  індекс інфляції за наступний місяць відносно орендної плати, визначеної за попередній місяць. Орендна плата перераховується на рахунок, вказаний у договорі, щокварталу, не пізніше 12 числа наступного за звітним кварталом (п. 3.3)

У відповідності до п. 5.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні плату.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом прийому-передачі, підписаний  сторонами 13 жовтня 2004 року.

Орендодавцем (позивачем) належним чином виконано свої зобов'язання перед відповідачем по договору оренди № 2 від 13.10.2004 року, проте, відповідач порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду майна, внаслідок чого,  у відповідача, станом на 01.09.2008 року,  утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 34193,65 грн.

На момент прийнятт рішення по справі відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"

Проте, Орендар  систематично  порушував  умови  Договору  щодо своєчасного внесення орендної плати на рахунок позивача внаслідок чого, станом на 01 вересня 2008 року, виникла заборгованість відповідача в  34193,65 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 2 від 13.10.2004 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 34193,65 грн. заборгованості з орендної плати належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, ст.. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна", суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ „Теплоквар” код31798274 ( місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул.. Каштанова, 14; р/р 2600130133544 в АКБ „Золоті ворота”, м. Харків, МФО 351931) на користь Краснокутської районної державної адміністрації  Харківської області (62002, Харківська обл., смт Краснокутськ, вул.. К. Маркса, 1; р/р 35421010000999, код 02146142, МФО 851011 в ГУДКУ Харківської обл..) заборгованість з орендної плати в розмірі 34193,65 грн.,  341,94 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 28 травня 2009 року.