Рішення

від 26.05.2009 по справі 58/61-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

58/61-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2009 р.                                                            Справа № 58/61-09

вх. № 2416/3-58

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Серебрянікова Д.Г., дор. № 1 від 01.04.2009 року

розглянувши справу за позовом ПП "Ніко-Львів", м. Львів  

до  ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків  

про стягнення 1406,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість  в сумі 1406.99 грн. за надані послуги з перевезення згідно договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 72/07-с, від 01.09.2007 р., у тому числі 1291,50 грн. боргу 7,96 грн. 3% річних , 60.32 грн. з інфляційних збитків.

05.05.2009 року Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та перерахунок 3% річних та інфляційних витрат. Після уточнення позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача 1280,28 грн. основної заборгованості  10,82 грн. 3% річних , 79,63 грн.  інфляційні  витрати всього 1380,73 грн.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за Договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник Відповідача 29 квітня 2009 року надав через канцелярію суду заяву про застосування терміну позовної давності, в якій просить застосувати позовну давніть до вимог позивача, в позові відмовити. Також представник відповідача 26 травня 2009 року надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву та докази його відправлення позивачу. У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає про сплив строку позовної давності по позовних вимогах  та просить суд з цих підстав  у задоволені позову відмовити.

Позивач через канцелярію суду надав відзив на заяву відповідача про застосування терміну позовної давності, в якому простить пропущений термін позовної давності поновити та задовольнити позов.

Представник Позивача на судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, прохав суд застосувати позовну давність при вирішенні спору.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення відповідача, встановив наступне.

01.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ «Сінтал,Д» (Замовник) та ПП «Ніко-Львів» ( Перевізник) було укладено Договір № 72/07-с на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Згідно п.1.1 Договору відповідач зобов'язався передавати позивачу для перевезення вантажі, а позивач прийняти ці вантажі та перевезти до місця  знаходження бурякоприймального пункту Замовника. Згідно п. 3.2.1. Договору сторони встановили, що перший платіж (попередня оплата) замовником здійснюється у розмірі 100 грн. у строк до 1 жовтня 2007 року. Наступні платежі  відповідач здійснює шляхом перерахування  грошових коштів на поточний рахунок  позивача в строк 5 календарних днів з дня підписання сторонами  двостороннього акту прийому передачі виконаних робіт (п. 3.2.2 договору).

Згідно ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред'явлення  перевізником до ванжовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення , встановлюється шестимісячний строк.

Частиною 5 ст. 307 Господарського Кодексу України передбачено застосування транспортних кодексів, статутів та інших нормативно-правових актів, щодо умов перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також щодо відповідальності суб'єктів господарювання за цим перевезенням, зокрема статуту автомобільного транспорту  Української РСР затвердженого Постановою Ради міністрів УРСР від 27 червня 1969 року № 491 та чинного на теперішній час. Відповідно до ст. 168 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього статуту, можуть бути пред'явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців. При цьому вказаний шестимісячний строк обчислюється з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення позову.

Як свідчать матеріали справи Акт виконаних робіт  на суму 1290,28 грн. був підписаний  сторонами 16 вересня 2007 року.

У відповідності до ст. 3.2.2 Договору відповідач повинен сплатити за надані послуги перевезення на протязі 5 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт тобто до 05.12.2006 року. З 22 вересня 2007 року позивач дізнався про порушення свого права, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду. Позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією 03 грудня 2008 року, а з відповідним позовом до суду лише 25 березня 2009 року, тобто після спливу шестимісячного строку позовної давності.

Позивач мотивує пропущення строку позовної давності відсутністю у нього примірника акту виконаних робіт та зазначає, що через відсутність у нього Акту виконаних робіт строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг є невизначеним, тому термін позовної давності згідно ч. 2-4 ст. 315 Господарського Кодексу України та абз. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України починається від дня пред'явлення претензії до відповідача

Суд вважає доводи позивача з причин пропущення строку позовної давності  необґрунтованими з наступних підстав:

Строк оплати наданих послуг встановлений п. 3.2.1 та п. 3.2.2 Договору. Відповідачем наданий акт виконаних робіт від 16.09.2007 року підписаний керівниками позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств.

Згідно  п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила. Згідно п. 5 ст. 261 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язання. Відповідно до п. 3.2.2. Договору зобов'язання з оплати товару мало бути виконане відповідачем в строк 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, отже до 21.09.2007. Таким чином 22.09.2007 у позивача виникло право звернення до суду.

Отже перебіг позовної давності почався  22.09.2007 року і скінчився 22.03.2008 року .

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачем подано до суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог позивача.

Позивачем в свою чергу не надано мотивованого клопотання про поновлення строків позовної давності, та не наведено жодної поважної причини пропуску зазначених строків.

Таким чином, враховуючи, що позивачем позов подано до суду після закінчення шестимісячного строку, доказів поважності причин пропуску строку позовної давності суду не подано, доказів на підтвердження вчинення ТОВ НВФ «Сінтал,Д» дій які б свідчили про визнання ним свого боргу, та відповідно, переривання строку позовної давності, не надано, суд вважає, що в задоволені позову необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст..6,8,19,124,129, Конституції України ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Суддя                                                                                            

           Повний текст рішення підписаний 28.05.2009 року.