Рішення

від 19.05.2009 по справі 55/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р.                                                            Справа № 55/77-09

вх. № 2457/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Пархоменко Ю.С.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське комплексне постачання", м. Харків   

про стягнення 29262,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське комплексне постачання", м. Харків, 24269,50 грн. основного боргу, 2405, 54 грн. пені, 2287, 13 грн. інфляційних витрат, 300,69 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору  № 324-СТО від 08.07.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 квітня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 19 травня 2009 р.

19 травня 2009 р. позивач надав довідку за підписом директора товариства, в яких зазначив, що інших договорів  в усній чи письмовій формі, окрім договору № 324-СТО від 08.07.08 р. , між сторонами не укладалось.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

08 липня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське комплексне постачання", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 324-СТО, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався виконати роботи по технічному та гарантійному ремонту належного відповідачу обладанання, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунок за проведення планового ТО здійснюється відповідачем шляхом перерахування 100% авансового платежу у відповідності з додатком до договору. Всі інші запасні частини, мастивні та видаткові матеріали, які були застосовані при виконанні робіт, оформлюються додатковим актом  виконаних робіт та оплачуються окремим рахунком-фактурой  після узгодження  з позивачем напротязі 3-х календарних днів шляхом перерахуванян грошових коштів на поточний рахунок позивача. Пунктом 4.2 договору передбачено, що сторони допускають оплату згідно актів виконаних робіт в строки, встановлені п. 4.1 договору. Пунктом 6.3 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за порушення встановлених договором строків оплати вартості робіт, відповідач сплачує позивачеві  пеню, яка нараховується від суми заборгованості за кожен день прострочки  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період нарахування пені. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк його дії- 1 рік та може бути розірваний при наявності умов, передбачених цим договором.

Також сторонами укладений додаток № 1 від 08.07.08 р.  до договору, в якому зазначено найменування обладнання, вартість робіт, перелік робіт, запасних частин та матеріалів, тощо.

На виконання умов вказаного договору позивачем були здійснені роботи на загальну суму 24269,50 грн., що підтверджується актами виконаних робі № 005077  від 20.10.08 р., № 000144 від 03.10.08 р., № 005077 від 03.10.08 р., які підписані обома сторонами.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення за підписом директора товариства, в яких зазначив, що інших договорів  в усній чи письмовій формі, окрім договору № 324-СТО від 08.07.08 р. , між сторонами не укладалось.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу вих. № 318 від 22.12.08 р. про сплату заборгованості у сумі 24269,50 грн. за проведення технічного обслуговування та технічного ремонту в строк до 31.12.08 р. На доказ направлення вказаної вимоги, а також рахунків-фактури на оплату робіт, позивач надав до матеріалів справи належним чином копію опису з відміткою про відправку.

Проте, відповідач на вказану вимогу не відреагував та вказану заборгованність не погасив.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати робіт, у відповідача виникла заборгованість у сумі 24269,50 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що позивач виконав свої зобов"язння належним чином щодо здійснення робіт, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення відповідачем розрахунку за вказані роботи в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –24269,50  грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2287,13 грн.  за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 300,26 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 0,43 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги  ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що  пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 2402,11 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 3,43 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст.124,129 Конституції України,ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625,  ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське комплексне постачання", м. Харків( 61045, м. Харків, вул. Клочківська, б 228, код ЄДРПОУ 33897908, п/р № 26009036476501 в АКІБ "Укрсиббанку" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, б. 1, код ЄДРПОУ 35203852, п/р № 26005002300035 в ВАТ "Актабанк", МФО 307394)  24269,50 грн. основного боргу, 2402,11 грн. пені, 2287, 13 грн. інфляційних витрат, 300,26 грн. 3% річних, 292, 59 грн. державного мита та 117,98 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 0,43 грн. 3% річних та 3,43 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст Рішення підписано 20 травня  2009 року.