Рішення

від 01.04.2014 по справі 695/4590/13-ц

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4590/13-ц

номер провадження 2/695/143/14

01 квітня 2014 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Мозгової О.А.

при секретарі Матвєєвій О.І.

з участю представника

відповідача Блохи Я.М.

представника третьої особи Горбатенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Золотоніської районної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Черкаській області про надання в оренду земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_3 з позовом про надання в оренду земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства до Золотоніської районної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Черкаській області.

Свою заяву мотивує тим, що з листопада 2005 року він працював головним агрономом ТОВ «Агро Транс», а з січня 2006 року - працює директором сільськогосподарського підприємства ТОВ «Кристал-05». У 2010 році ОСОБА_3 закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України і отримав кваліфікацію бакалавра технолога з агрономії, та у 2012 році отримав повну вищу освіту і здобув кваліфікацію дослідника з агрономії та ґрунтознавства. Так, як позивач має досвід роботи у сільському господарстві та повну вищу аграрну освіту, тому бажає створити фермерське господарство та виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих в оренду для ведення фермерського господарства.

В жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Золотоніської райдержадміністрації з письмовою заявою про надання в оренду земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства, в якій просив дати згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельних ділянок загальною площею 250,122 га, які розташовані в адміністративних межах Синьооківської та Привітненської сільських рад Золотоніського району Черкаської області за межами населених пунктів в оренду з метою ведення фермерського господарства.

25.10.2013 року Золотоніська райдержадміністрація надала ОСОБА_3 відповідь, якою відмовила в наданні в оренду земельних ділянок, посилаючись на договір оренди землі від 04.02.2009 року, укладений зі СТОВ «Пальміра» та зареєстрований Золотоніським райвідділом Черкаської регіональної філії «ДП Центру ДЗК при Держкомземі України» від 30.03.2009 року за № 040978400001 та у зв»язку з тим, що відповідно до внесених змін до Земельного кодексу України Золотоніська РДА не є розпорядником земель, які просить передати в оренду позивач. ОСОБА_3 вважає дану відмову безпідставною, оскільки вважає, що договори оренди землі , на які посилається Золотоніська РДА не є вчиненими,бо не пройшли державну реєстрацію у встановленому законом порядку. Тому, ОСОБА_3 з метою захисту свого порушеного права , звернувся до суду з позовом до Золотоніської районної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Черкаській області про надання в оренду земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства.

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні в повному обсязі підтримав позовні вимоги з доповненнями підстав позову , просив суд позов його довірителя задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача Золотоніської районної державної адміністрації Блоха Я.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що згідно змін внесених до Земельного кодексу України на підставі Закону України від 06.09.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» змінено розпорядників земель сільськогосподарського призначення, у зв»язку з цим Золотоніська райдержадміністрація не має відповідних повноважень для надання в оренду ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Представник відповідача Головного управління Держземагенства у Черкаській області Сіроштан О.М. в судове засідання не з»явилася, але надав суду заперечення проти позову, в якому просить позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСОБА_3 до Головного управління, як розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, стосовно спірних земельних ділянок, не звертався, процедури визначеної ст. 123 Земельного кодексу України не дотримався, отже ніяким чином його права Головним управлінням не порушено, а тому відсутній предмет спору.

Представник третьої особи СТОВ «Пальміра» Горбатенко О.В. в судовому засіданні просив суд ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову, оскільки вимоги позивача не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, звернув увагу суду на відповідність державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок чинному на той час законодавству, надавши в підтвердження своїх пояснень лист ДП «Центр Державного земельного кадастру» від 20.03.2014 року № 04-007/171, копія якого приєднана до матеріалів справи .

Представник третьої особи Шаповал О.І. в судове засідання не з»явився, але надав суду клопотання, в якому зазначив, що він дійсно користувався земельною ділянкою площею 20 га, що розташована в адміністративних межах Привітнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на підставі договору оренди землі, строк якого закінчився 31 грудня 2013 року, просив розгляд справи провести у його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача Золотоніської РДА, третьої особи - СТОВ «Пальміра», враховуючи заяви представника відповідача по справі Головного управління Держземагенства україни в Черкаській, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними доказами в справі, приходить до наступного висновку.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в України здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Згідно норм ст. 1 ЗК України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст. 14 Конституції України суб»єктами земельних відносин є особи, які можуть набувати право власності на землю. Це - громадяни, юридичні особи і держава.

З заяви ОСОБА_3 від 08 жовтня 2013 року вбачається, що він звернувся до Золотоніської районної державної адміністрації з проханням надати йому для створення фермерського господарства земельні ділянки, а саме: землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Синьооківської та Привітнянської сільських рад Золотоніського району Черкаської області за межами населених пунктів, бажаний розмір земельних ділянок, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства - 250, 122 га., у тому числі ріллі:

- в межах Привітнянської сільської ради - земельна ділянка кадастровий № 7121588800:03:001:0039 площею 20,00 га ріллі;

- в межах Синьооківської сільської ради - земельні ділянки:

- кадастровий № 7121588900:02:004:0001 площею 57,8348 га ріллі;

- кадастровий №7121588900:02:001:0002 площею 46,7957 га ріллі;

- кадастровий № 7121588900:02:002:0103 площею 28,9657 га ріллі;

- кадастровий № 7121588900:02:002:0101 площею 31,8977 га ріллі;

- кадастровий № 7121588900:02:002:0104 площею 14,7065 га ріллі;

- кадастровий № 7121588900:02:002:0102 площею 49,9222 га ріллі.

На даних земельних ділянках ОСОБА_3 мав намір вирощувати зернові та технічні культури: пшениця - 50 га, кукурудза - 100 га, соняшник - 50 га, цукровий буряк - 30 га та сою - 20 га.

Із листа Золотоніської районної державної адміністрації № 01-0-115/51 від 25.10.2013 року вбачається, що звернення ОСОБА_3 щодо надання в оренду земельних ділянок в адміністративних межах Синьооківської та Привітнянської сільських рад Золотоніського району Черкаської області райдержадміністрація розглянула та повідомила заявнику, що, за даними Управління Держземагенства у Золотоніському районі, земельні ділянки за кадастровими номерами 7121588900:02:004:0001, 7121588900:02:001:0002, 7121588900:02:002:0103, 7121588900:02:002:0101, 7121588900:02:002:0104, 7121588900:02:002:0102 - знаходяться в оренді СТОВ «Пальміра» на підставі договору оренди землі від 04.02.2009 року, зареєстрованого Золотоніським райвідділом Черкаської регіональної філії «ДП Центру ДЗК при Держкомземі України» від 30.03.2009 року за № 04097840001, дія якого закінчується 31.12.2013 року. Також зазначила, що Законом України від 06.09.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» внесено зміни до Земельного кодексу України, згідно яких районні державні адміністрації не мають повноважень передавати у власність або у користування землі сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту та рекомендовано звернутися до уповноваженого органу - Головного управління Держземагенства у Черкаській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б)будівництва об»єктів, пов»язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі, тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статі, у власність або у користування для всіх потреб.

З вищезазначених норм вбачається, що районні державні адміністрації не мають повноважень передавати у власність або у користування землі сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту, так, як вони на своїй території розпоряджаються земельними ділянками - для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, та також індивідуального дачного будівництва, а Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи -розпоряджаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, а у разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним та зобов»язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Таким чином, враховуючи сутність викладеного, суд приходить до висновку, що Золотоніська районна держава адміністрація ніяким чином не порушила права ОСОБА_3 відмовивши йому в наданні згоди на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельних ділянок, що розташовані в адміністративних межах Синьооківської та Привітнянської сільських рад Золотоніського району Черкаської області, оскільки вона не наділена такими повноваженнями.

ОСОБА_3 в обґрунтування своїх вимог в позовній заяві також зазначив, що Золотоніська районна адміністрація безпідставно відмовила йому у наданні в оренду земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства, посилаючись на договори оренди землі від 04.02.2009 року, укладені між Золотоніською РДА та СТОВ «Пальміра», оскільки вони не пройшли належної процедури державної реєстрації, а тому не є вчиненими.

Земельні ділянки, що є предметом спору загальною площею 265,4398 га ріллі із земель державної власності в адміністративних межах Синьооківської сільської ради за межами населеного пункту перебувають в користуванні СТОВ «Пальміра» на підставі договорів оренди землі б/н від 04.02.2009 року, укладених між Золотоніською РДА та СТОВ «Пальміра» та зареєстрованих у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 30.03.2009 року за № 040978400001.

Згідно ст. 20 Закону України від 06.10.1998 року за № 161-ХІV « Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

3 серпня 2004 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2004 року за № 1952-ІV « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , де у ч. 1 ст. 3 вказано, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочин щодо нерухомого майна підлягають обов»язковій державній реєстрації в порядку встановленому законом (в редакції чинній на момент набрання законом чинності та проведення державної реєстрації спірних договорів).

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації) систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої вдали з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 7 прикінцевих положень вказаного Закону до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить Закону.

Згідно Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Кабінет Міністрів України було зобов»язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом, тобто прийняти нові, або скасувати чи переглянути ті, які суперечать цьому Закону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об»єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно; адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр державного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах.

Таким чином, враховуючи, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», як і Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель затверджений Наказом Державного комітету України по Земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 в частині визначення органів, уповноважених здійснювати державну реєстрацію речових не суперечить положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», тому діяльність місцевих підрозділів Центру ДЗК у період реєстрації спірних договорів оренди була правомірною.

ДП «Центр Державного земельного кадастру» листом від 20.03.2014 року № 04-007/171, копія якого приєднана до матеріалів справи (а.с .103-104) роз»яснив, що проведення державної реєстрації прав на землю відокремленими структурними підрозділами Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» , в тому числі реєстрація договорів оренди землі станом на 30.03.2099 року та 23.12.2010 року здійснювалась на підставі делегованих повноважень, наданих Кабінетом Міністрів України .

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договори оренди землі укладені між Золотоніською РДА та СТОВ «Пальміра» пройшли належну процедуру державної реєстрації та є вчиненими, тому критично оцінює твердження представника позивача з цього питання.

Крім того, ОСОБА_3 стверджує у своєму позові той факт , що при зверненні до Головного управління Держземагенства у Черкаській області йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення спірних земельних ділянок.

Але, як вбачається з заяви ОСОБА_3 від 27.03.2013 року до в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області ( а.с. 44 ) , позивач просив надати йому дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 83,6089 га ріллі в оренду на 49 років для створення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а предметом даного спору є земельні ділянки в межах Привітнянської та Синьооківської сільських рад Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статі, у власність або у користування для всіх потреб.

Крім того, п.п 6-1 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затвердженого Указом президента України від 08.04.2011 року за № 445 із змінами визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Наказом Мінагрополітики від 25.01.2013 року № 40 затверджено зміни до Положення про Головне управління Держземагенства в області, відповідно до п. 4.32 якого до повноважень головних управлінь Держземагенства в областях віднесено передавання відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах областей.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України передають у власність або користування такі земельні ділянки. В даному клопотання зазначаються орієнтований розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача посвідчена нотаріально (уразі вилучення земельної ділянки).

Отже, ОСОБА_3 до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, як розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності стосовно оспорюваних земельних ділянок не звертався, процедури визначеної ст. 123 Земельного кодексу України на дотримався, тому, суд приходить до висновку, що Головне управління Держземагенства у Черкаській області ніяким чином не порушувало жодних прав позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 13, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 122, 123, Земельного кодексу України, ст. ст. 213, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 в задоволенні позову до Золотоніської районної державної адміністрації та Головного управління Держземагенства у Черкаській області про надання в оренду земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: О.А. Мозгова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 квітня 2014 року