Рішення

від 01.06.2009 по справі 55/85-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/85-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                                                            Справа № 55/85-09

вх. № 2624/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Гащака Б.В.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікспоінт", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіс", м. Харків  

про стягнення 24152,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікспоінт", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіс", м. Харків, 21007,86 грн. основного боргу, 1708, 54 грн. пені, 213,75 грн. 3% річних, 1222,68 грн. інфляційних витрат та судових витрат,  мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 08/232-НС від 14.08.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 квітня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 травня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  12 травня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 01 червня 2009 р.

01 червня 2009 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві юридична адреса відповідача станом на 01 квітня 2009 р.: 61044, м. Харків, просп. Московський, 259, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

14 серпня 2008 р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікспоінт", м. Київ (далі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетіс", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 08/232-НС, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався надати послуги по основному досудовому стягненню дебіторської заборгованості, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 2.1 договору передбачений перелік послуг, які надаються позивачем. Пунктом 4.2 договору передбачено, що вартість послуг позивача  по стягненню заборгованості у рамках основного досудового стягнення  складає  12% від суми стягненої заборгованості з боржника відповідача. Пунктом 4.6 сторонами узгоджений порядок розрахунків, а саме напротязі 3-х банківських  днів місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, позивач направляє відповідачеві рахунок-фактуру за попередній місяць  та розрахунок наданих послуг із вказівкою переліку послуг, їх вартості  та переліку боржників, які сплатили дебіторську заборгованість. Пунктом 4.7 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату наданих  послуг згідно виставленого позивачем рахунку- фактури за попередній місяць напротязі 5-ти банківських днів з дати виставлення такого рахунку. Пунктом 8.2 договору передбачена відповідальність, а саме за прострочку оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки  від суми простроченого платежу. Пунктами 9.1 та 9.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк його дії складає 12 місяців з дати його підписання сторонами.

На виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачеві послуги, передбачені договором, на загальну суму 22007,86 грн., що підтверджується актами здачі- прийняття робіт(надання послуг) № 41 від 23.01.09 р., № 778 від 09.12.08 р., № 655 від 13.10.08 р., № 714 від 13.11.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств. У вказаних актах зазначений договір № 08/232-НА від 14.08.08 р., що свідчить про те, що послуги надавались саме на виконання цього договору, а також зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної щодо надання послуг.

Позивачем було виставлено до оплати відповідачеві рахунки-фактури за надані послуги № 98 від 23.01.09 р., № 462 від 09.12.08 р., № 370 від 13.10.08 р., № 415 від 13.11.08 р.

Таким чином, відповідач послуги отримував, проте сплатив за них лише частково у сумі 1000 грн., що підтвердужється витягами банку від 02.12.08 р., від 30.12.08 р., де у графі "призначення платежу" зазначено:"оплата за юридические услуги по сч. № 370 от 13.10.08 р."

Як вказує позивач у позовній заяві, ним було направлено на адресу відповідача лист-вимогу про сплату заборгованнсоті та повторно направлено рахунки-фактури з розрахунками наланих послуг із зазначенням переліку послуг, їх вартість і переліку боржників, які оплатили заборгованість замовнику. На доказ відпралення вказаних документів позивач надав до матеріалів справи поштову квитанція та опис вкладенняу цінний лист з відміткою про відправку 13.03.09 р.

Проте, відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.  

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 21007,86 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення боргу в сумі –21007,86 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1222,68 грн.  за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 210,55 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 3,2 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги  ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",  а саме те, що  пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1708,54 грн. підлягає задоволенню частково у сумі 1684,46 грн.. В решті заявленої вимоги  у сумі 24,08 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіс", м. Харків(61044 ,м. Харків, пр. Московський, 259, код ЄДРПОУ 32334806, р/р № 26006126117980 в Філії "Слобожанське РУ" ВАТ Банк "Фінанси і кредит", МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікспоінт", м. Київ(м. Київ, бул. Праці, 2/27, код ЄДРПОУ 34476153, р/р № 26005701311749 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 21007,86 грн. основного боргу, 1684,46 грн. пені, 210,55 грн. 3% річних, 1222,68 грн. інфляційних витрат, 241,25 грн. державного мита та 117,86 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В  решті заявленої вимоги про стягнення 3,2 грн. 3% річних та 24,08 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст Рішення підписано 03 червня 2009 року.