Рішення

від 01.04.2014 по справі 914/330/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 р. Справа № 914/330/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», с. Воля Ковельська Ковельського району Львівської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Дон», м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м. Львів

про стягнення 117 981,53 грн.

Представники:

Від позивача: Баєв В.І.-представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», с. Воля Ковельська Ковельського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Дон», м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м. Львів про стягнення 117 981,53 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2014 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 26.02.2014 року. Ухвалою суду від 26.02.14 р. у зв'язку з неявкою відповідачів розгляд справи відкладено на 19.03.14 р. Ухвалою суду від 19.03.14 р. розгляд справи відкладено на 01.04.14 р.

Представник позивача в судове засідання 01.04.14 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача-1 заборгованість в розмірі 117 981,53 грн. та солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 1000,00 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача-1.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідач-1 належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи; письмових пояснень по суті позову суду не надав.

Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи; 25.02.14 р. на адресу господарського суду від відповідача-2 надійшла заява №22 про визнання позову, відповідно до якої ТзОВ «Галицька кабельна компанія», м. Львів повідомляє суд, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі повноважного представника..

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

27.09.2012 року між ТзОВ «Укр-Полімер» (продавець) та ТзОВ «Полімер Дон» (покупець) укладено договір №214 купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2 договору товаром за цим договором є поліетилен, поліпропілен, полістирол. Ціна товару за цим договором вказується в накладних на відвантаження товару. Загальна сума цього договору визначається сумою всіх накладних на поставки за цим договором (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору покупець за цим договором здійснює оплату товару на умовах попередньої оплати.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поступлення коштів на поточний рахунок продавця. Доставка товару здійснюється за домовленістю сторін (усної або письмової, в тому числі по факсу) (п.3.2). Покупець зобов'язаний прийняти товар по кількості та якості в терміни та порядку, передбачені діючим законодавством (п.3.4). Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п.3.7). Моментом передачі товару вважається дата вручення товару покупцю або перевізнику (п.3.8).

01.10.2012 р. між ТзОВ «Укр-полімер» (кредитор) та ТзОВ «Галицька кабельна компанія» (поручитель) укладено договір поруки.

Відповідно до п.11. договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімер Дон» (боржником) зобов'язань, що існують або виникнуть у майбутньому на підставі укладеного між кредитором та боржником договору купівлі-продажу №214 від 27.09.12 року, за умовами якого кредитор зобов'язується передати у власність боржника товар, а боржник зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором (основний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідальність поручителя обмежується сумою 1000,00 грн.

На виконання умов договору купівлі продажу, зазначає позивач, ним у період з 28.09.12 р. по 28.10.13 р. поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 766 557,50 грн. Відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар в сумі 670 132,50 грн., однак неоплаченою залишилась сума боргу в розмірі 96 425,00 грн. за період з 08.08.13 р. по 28.10.13 р. згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна №1269 від 08.08.13 р. - 65 212,50 грн.;

- видаткова накладна №1440 від 04.09.13 р. - 26 957,50 грн.;

- видаткова накладна №1497 від 12.09.13 р. - 50 745,00 грн.;

- видаткова накладна №1613 від 02.10.13 р. - 27 111,25 грн.;

- видаткова накладна №1644 від 11.10.13 р. - 23 856,25 грн.;

- видаткова накладна №1698 від 28.10.13 р. - 47 712,50 грн., всього згідно вказаних видаткових накладних відповідачу-1 передано товару на суму 241 595,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 29.08.13 р. по 05.12.13 р. відповідачем-1 оплачено товар на суму 145 170,00 грн. (копії банківських виписок на оплату містяться в матеріалах справи).

Таким чином, на момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 96 425,00 грн. Жодних дій зі сторони відповідача-1 щодо погашення наявної заборгованості не вчинено.

Крім цього, відповідно до п.5.3 договору (основного) позивач просить стягнути з відповідача - 8 329,29 грн. пені та 12 079,75 штрафу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми, а саме 1 147,49 грн.

У відповідності до умов договору поруки від 01.10.2012 р. позивач просить суд стягнути з відповідача 2- 1000,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу сторони визначили 100% передоплату. Докази попередньої оплати відповідачем-1 товару в матеріалах справи відсутні.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р.).

Факт отримання відповідачем-1 товару підтверджується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані накладні є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача мздійснити розрахунки за отриманий товар.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором № 214 купівлі-продажу від 27.09.2012 р. виконав в повному обсязі, а відповідач-1 свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за отриманий товар вчасно не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 96 425,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача-1.

Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних в сумі 1 147,49 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору за прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми боргу за кожен день.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відтак, зважаючи на викладене, суд вважає обґрунтованим нарахування пені в розмірі 8 329,29 грн.

Відповідно до ч.1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Така позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2012року №06/5026/1052/2011 та відображено в інформаційному листі Вищого господарського суду №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.

Відповідно до статті 627 ЦК України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5.3. Договору за прострочення оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення та штраф 5% річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 5% штрафу в сумі 12 079,75 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, 01.10.2012 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за договором № 214 купівлі-продажу від 27.09.2012 р між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки.

Згідно п.1.2. договору поруки, у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідальність поручителя обмежується сумою 1 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 1000, 00 грн. згідно договору поруки є підставним і таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги повністю підтверджені матеріалами справи, відповідачем-1 визнані в повному обсязі, не спростовані відповідачем-2 у встановленому законом порядку і є такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідачів у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,15, 526, 549, 553, 554, 610, 612, 627, 692 ЦК України, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 38, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Дон» (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, буд.90, кв.38; код ЄДРПОУ 37544566; п/р 26000015113121 в філії АТ «Укрексімбанк», МФО 334817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» (45060, Волинська область, Ковельський район, с. Воля-Ковельська, вул. Зарічна,13; код ЄДРПОУ 37986336; п/р 26004301619660 у філії РОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 333368) 96 425,00 грн. основного боргу, 8 329,29 грн. пені, 12 079,75 штрафу, 1 147,49 грн. 3% річних та 2 359,64 грн. судового збору.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Дон» (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, буд.90, кв.38; код ЄДРПОУ 37544566; п/р 26000015113121 в філії АТ «Укрексімбанк», МФО 334817) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 241,кв. 41; поштова адреса: 79054, м. Львів, а/с 5922; код ЄДРПОУ 32800603; п/р 26008301607515 у філії РОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 333368, р/р 26007300001551 у ПАТ «Діамантбанк», м. Київ, МФО 320854) 1 000, 00 грн. та 20 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.04.2014 р.

Суддя Чорній Л.З.