Рішення

від 27.03.2014 по справі 918/267/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2014 р. Справа № 918/267/14

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки

про стягнення в сумі 8 292 грн. 97 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3 (договір б/н від 06.03.2014р.).

Від відповідача: Кирикович Я.Ю. (довіреність б/н від 01.01.2014р.).

Суть спору: позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки, у якому просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 7 400 грн. 00 коп., 229 грн. 40 коп. інфляційних витрат, 663 грн. 57 коп. процентів за користування коштами, а всього в сумі 8 292 грн. 97 коп.

Ухвалою суду від 11.03.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 27.03.2014р.

27.03.2014р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення позову, подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні 27.03.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві, а представник відповідача визнав позовні вимоги повністю.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на підставі видаткової накладної № 4 від 11.03.2011р. відпустив, а Кооперативне підприємство Зарічненської райспоживспілки отримало товар (цемент в тарі) на загальну суму 7 400 грн. 00 коп. (а.с. 7).

Зазначений товар був переданий представнику відповідача - Полюхович Анатолію Віталійовичу на підставі довіреності № 157 від 10.03.2011р. (а.с. 8-9).

Проте, відповідач, в порушення умов домовленості, не розрахувався за поставлений товар (цемент в тарі) в сумі 7 400 грн. 00 коп.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 7 400 грн. 00 коп..

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, позивач за період з 11.03.2011р. по 05.03.2014р. нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 663 грн. 57 коп. та інфляційні втрати в розмірі 229 грн. 40 коп. (розрахунок а.с. 6).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 400 грн. 00 коп. основної заборгованості, 3% річних в розмірі 663 грн. 57 коп. та інфляційних втрат в розмірі 229 грн. 40 коп. обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Фестивальна, 12, код ЄДРПОУ 30717592) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) - 7 400 грн. 00 коп. основної заборгованості, 229 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 663 грн. 57 коп. 3 % річних та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "03" квітня 2014р.

Суддя Горплюк А.М.