Рішення

від 02.06.2009 по справі 20/073-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/073-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" червня 2009 р.                                                                          Справа № 20/073-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна»

до Приватного підприємства «КІХХ-БУД»

про стягнення 26205,39 грн.

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

позивача: Шомін С.А., директор

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телко Україна»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «КІХХ-БУД»(далі - відповідач) про стягнення 26205,39 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 16.05.2008 р. з ПП «КІХХ-БУД»договору № 129-02/0508, згідно якого ТОВ «Телко Україна» зобов'язувалося поставити товар, а відповідач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 22464,00 грн., який покупцем був сплачений частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 21464,00 грн. основного боргу, 2594,99 грн. пені, 2146,40 грн. штрафу, а також 262,05 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

02.06.2009 р. до господарського суду Київської області представником ПП «КІХХ-БУД»було подано відзив, в якому відповідач просить відмовити ТОВ «Аспокем Україна»у стягненні всіх штрафних санкцій.

02.06.2009 р. у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 02.06.2009 р. не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

16.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспокем Україна» (продавець), правонаступником якого є ТОВ «Телко Україна», та Приватним підприємством «КІХХ-БУД»(покупець) було укладено договір № 129-02/0508, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію (товар).

Згідно з п. 5.1 договору ціна товару визначена у специфікації до даного договору. Загальна орієнтовна сума договору складає 500000,00 грн.

У відповідності з п. 6.1 договору розрахунки за товар, що поставляється по даному договору, покупець проводить шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 10.3 договору за несвоєчасну сплату за товар, покупець сплачує продавцеві неустойку у вигляді штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. При простроченні платежу за товар понад 21 день покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від несплаченої суми товару.

На виконання умов договору № 129-02/0508 від 16.05.2008 р. ТОВ «Аспокем Україна»було передано ПП «КІХХ-БУД»товару на суму 22464,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0003951 від 28.08.2008 р.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар у сумі 1000,00 грн. згідно банківської виписки № БВ-0000571 від 24.10.2008 р. з рахунку ТОВ «Аспокем Україна».

У зв'язку з утворенням у відповідача заборгованості за даним договором ТОВ «Аспокем Україна»направило на адресу ПП «КІХХ-БУД» претензію № 1 від 24.12.2008 р. на суму 25275,77 грн.

Відповідь на претензію отримано не було.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а

також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 21464,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф відповідно до п. 10.3 договору № № 129-02/0508 від 16.05.2008 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного пункту 10.3 договору за несвоєчасну сплату за товар, покупець сплачує продавцеві неустойку у вигляді штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. При простроченні платежу за товар понад 21 день покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від несплаченої суми товару.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу (пені) вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 2594,99 грн., у тому числі за період з 28.08.2008 р. до 24.10.2008 р. у сумі 841,94 грн., з 25.10.2008 р. до 25.02.2009 р. у сумі 1750,05 грн., який є обгрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10% штрафу в сумі 2146,40 грн. згідно з п. 10.3 договору.

Проте зазначена вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача 2146,40 грн. штрафу суперечить приписам наведених норм.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.2007 р. № 13/710-06.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Телко Україна».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «КІХХ-БУД»(09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Радянська, 2, код 33801105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна»(04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19, будівля 68, код 32856918) –21464 (двадцять одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 2594 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 99 коп. пені, а також 240 (двісті сорок) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 05.06.2009 р.