Рішення

від 01.06.2009 по справі 55/97-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/97-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                                                            Справа № 55/97-09

вх. № 2702/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Шуляра С.А. .

відповідача - Аблаєва Ю.Ю   

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Укрвторресурс", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Український Спеціальних Постачань", м. Харків      

про стягнення 274612,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Укрвторресурс", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Український Спеціальних Постачань", м. Харків, 226308, 30 грн. основної заборгованості, 3145,54 грн. 3% річних, 25110,62 грн. пені, 20047,59 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 17/09-08А-3 від 17.09.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. Позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 квітня 2009 р.

У судовому засіданні 21 квітня 2009 р. було оголошено перерву до 26 травня 2009 р.

23 квітня 2009 р. позивач надав до суду додаткові пояснення, в яких підтримував позовні вимоги у повному обсязі, а також додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

06 травня 2009 р. позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

22 травня 2009 р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

26 травня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив суд, у зв"язку з частковою оплатою відповідачем боргу, стягнути з останнього 202858,30 грн. основної заборгованості, 3145,54 грн. 3% річних, 25110,62 грн. пені, 20047,59 грн. інфляційних витрат та судових витрат.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

В судовому засіданні 26 травня 2009 р. було оголошено перерву до 01 червня 2009 р.

01 червня 2009 р. відповідач надав до суду витяги банку від 27.03.09 р., від 15.04.09 р., від 08.05.09 р., які підтверджують здійснення ним часткових проплат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача вказував на те, що ним було частково було оплачено суму боргу.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

17 вересня 2008 р. між Приватним підприємством "Укрвторресурс", м. Київ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Український Спеціальних Постачань", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 17/09-08А, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався продати та передати у власність відповідача металопрокат, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору. Пунктом 1.2 договору передбачено, що номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, умови і строки поставки передбачаються в рахунках-фактурах, накладних або специфікаціях, що є невід"ємними частинами договору. Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі виставлених рахунків- фактур на кожну окрему партію товару, але не пізніше 3-х банківських днів. Пунктом 6.2  договору передбачена відповідальність, а саме за несвоєчасну оплату вартості товару відповідач сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов"язання від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.08 р.. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припиненян дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 01 січня  по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік.

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 338112,26 грн., що підтверджуєтьяс видатковими накладними № 211 від 07.10.08 р., № 213 від 07.10.08 р., № 215 від 08.10.08 р., які підписані обома сторонами. У вказаних накладних зазначений договір № 17/09-08А від 17.09.08 р., що свідчить про те, що поставка здійснювалась саме на виконання цьго договору.   

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково по видатковій накладній № 211 від 07.10.08 р. в розмірі 111803,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 08.10.08 р. на суму 300000 грн., з яких, як вказує позивач, 227696,04 грн. - погашення попередньої заборгованості  та 72303,96 грн.- погашення заборгованості за накладною № 211 від 07.10.08 р., а також платіжним дорученням № 14 від 17.11.08 р. на суму 39500,0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 246 від 17.10.08 р.  погасити заборгованість у сумі 265808,30 грн. за договором купівлі- продажу № 17/09-08 А. Належним чином засвідчена копія вказаної вимоги з відміткою про отримання з боку відповідача додана позивачем до матеріалів справи.

 Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 226308,30  грн.(суиа основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 23450 грн., що підтверджується  витягами банку від 27.03.09 р., від 15.04.09 р., від 08.05.09 р., в графі призначення платежу яких вказано:"оплата за металопрокат согласно договора № 17/09-08 від 17.09.08 р." .

 Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 202858,30 грн. основного боргу, у зв"язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3500 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, в решті  у сумі 19950 грн. основного боргу  провадження у справі підлягає на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі  202858,30 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 20047,59 грн.  за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 3100,82 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 44,72 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",  а саме те, що  пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені  підлягає задоволенню частково у сумі 24806,61 грн.. В решті заявленої вимоги  у сумі 304,01 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача,  суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України,  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 78, п.1-1, 4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

 Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Український Спеціальних Постачань", м. Харків(61000, м. харків, вул. Урицького, буд. 16, кв. 19, код ЄДРПОУ 34391316, р/р № 2600101007131 в Харківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 350415) на користь Приватного підприємства "Укрвторресурс", м. Київ(02222, м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, код 30634794, р/р № 26002200330025 в КФ АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" м. Київ, МФО 380203) 202858,30 грн. основної заборгованості, 3100,82 грн. 3% річних, 24806,61 грн. пені, 20047,59 грн.інфляційних витрат, 2707,63 грн. державного мита та 116,34 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 3500. грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.  

В частині стягнення  19950 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В  решті заявленої вимоги про стягнення 44,72 грн. 3% річних та 304,01 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.

Повний текст рішення підписано 05 червня  2009 року.