45/100-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2009 р. Справа № 45/100-09
вх. № 2672/5-45
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Бойко С.В., директор
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Астрея-Харків", м. Харків
до КП "Харківкнига", м. Харків
про стягнення 33258,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 28745,30 грн. основного боргу, 1897,19 грн. інфляційних та 2615,82 грн. пені мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору поставки друкованої продукції № 8 від 24.05.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду від 06 квітня 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 27 квітня 2009 року о 10:30.
Позивач під час розгляду справи в суді позовні вимоги підтримує, в судове засідання 27 квітня 2009 року надав суду письмові пояснення по справі та додаткові докази в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідач в призначене судове засідання 27 квітня 2009 року та 20 травня 2009 року не з'явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 26 березня 2008 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:
24 травня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки печатної продукції № 8. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов'язання щодо передачі відповідачу товару, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість.
Згідно з розхідними накладними позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 29522,78 грн., що підтверджено копіями накладних, які містяться в матеріалах справи. Відповідач одержав від позивача товар за дорученнями та частково оплатив його вартість та повернув товар.
28 жовтня 2008 року, у зв'язку із тим, що умови договору не містили визначених строків проведення розрахунку, позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу за № 03/10 та просив відповідача здійснити розрахунок за отриманий товар.
Листом від 12 листопада 2008 року відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем в розмірі 28762,34 грн. та просив позивача підписати графік розстрочення платежів.
18 грудня 2008 року сторонами було укладено графік погашення заборгованості за яким відповідача зобов'язався щомісячно сплачувати на користь позивача 2876,23 грн. за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року включно.
У зв'язку з тим, що після погодження строків та сум по оплаті відповідач не виконував свої зобов'язання за договором та графіком погашення заборгованості позивач вимогою від 26 лютого 2009 року просив відповідача сплатити частину коштів за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року. Проте відповідач відповіді на останню вимогу не надав, суму боргу не сплачена відповідачем.
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 14381,15 грн. (за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року). В решті позовних вимог щодо основного боргу суд вважає за необхідне відмовити позивачеві з тих підстав, що графіком сторін узгоджено щомісячні платежі і строк їх оплати на даний час не настав.
Також позивачем було пред'явлено до стягнення 1897,19 грн. інфляційних та 2615,82 грн. пені нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України та п. 6.3 договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктом 6.3 договору передбачено сплату пені у разі порушення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.
Сума інфляційних та пені підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 169,69 грн. інфляційних та 340,40 грн. пені. В решті інфляційних та річних слід відмовити у зв'язку із безпідставним пред'явленням до стягнення.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 148,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з КП "Харківкнига", 61105, м. Харків, пр. 50 річчя СРСР, 29-а (в тому числі з р/р 2600131235 в ХОФ АКБ Укрсоцбанка, МФО 351016. код ЗКПО 02471293) на користь ТОВ "Астрея-Харків", 61010, м. Харків, вул. Греківська, 25 (р/р 26003052302909 в ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533, код ЗКПО 34953245) 14381,15 грн., 169,69 грн. інфляційних, 340,40 грн. пені, 148,91 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 22 травня 2009 року.
справа № 45/100-09
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2009 |
Оприлюднено | 12.06.2009 |
Номер документу | 3804407 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні